Більш контрреволюційного і реакційного закону з часу Революції Гідності складно собі уявити. Він спрямований не тільки проти основоположних демократії свобод, але й створює загрозу існуванню самої української державності. Тому президент Порошенко повинен або накласти на нього вето чи закон скасують через рішення Європейського суду з прав людини.
Досвід сусідів
Декомунізація - це не ноу-хау. В країнах Центральної і Східної Європи були прийняті закони, що забороняють використання комуністичної символіки або комуністичну пропаганду, і встановлені санкції для політичних партій, що використовують ці символи. Так, протягом останніх двох десятиліть кілька країн цього регіону ухвалили закони, які засуджують колишні режими і визнають їх незаконними або злочинними.
Чехословаччина в 1991 році встановила в Кримінальному кодексі (§ 260) кримінальне покарання для осіб, які « підтримують і сприяють руху, демонстративно висловлюється за скасування прав і свобод громадян або поширення національної, расової, класової чи релігійної ворожнечі ». Згодом Конституційний суд країни визнав цю норму неконституційною, мотивуючи тим, що «повна заборона підтримки або пропаганди фашизму чи комунізму є несумісним з принципом конкретного регулювання кримінального закону», оскільки «в такому разі фашистський або комуністичний рух не було б визначено належним чином». Конституційний суд визнав, що комуністична ідеологія, крім ідей насильницького здійснення державної влади, може поширювати і демократичні ідеї.
Угорщина в 2000 році внесла до Кримінального кодексу кримінальне покарання за використання фашистської та комуністичної символіки, таких як серп, молот або червона зірка. Згодом, у 2008 році, розглядаючи справу Важнай проти Угорщини (№ 33629/06), Європейський суд з прав людини засудив Угорщину за порушення свободи вираження думки у зв'язку із застосуванням кримінального покарання до одного члена партії за прикріплення до одягу комуністичного символу під час публічної демонстрації. На той момент заявник був заступником голови Робочої партії (ліва політична партія, зареєстрована в 2003 році), і був засуджений за носіння червоної зірки на одязі і пропаганду, таким чином, цього символу і незаконній організації. ЄСПЛ, хоча порушення права заявників на свободу вираження думки не може бути виправдане спробою національних органів захищати правовий порядок, враховуючи напружену політичну ситуацію в країні на момент скоєння вчинку, кримінальне покарання застосоване до них, - чотири роки тюремного ув'язнення - за характером та важкості було невідповідним правомірної мети, яка ставилася їх засудженням. Європейський суд встановив, що по відношенню до заявників внутрішні судові інстанції вийшли за рамки обмеження свободи вираження думки.
По цій же справі ЄСПЛ підкреслив, що при будь-якій забороні використання комуністичних символів слід брати до уваги множинність значень більшості символів. Він зазначив, що в разі Важнай була поставлена під сумнів законність заборони використання комуністичної символіки і визнав розділ 269 B Кримінального кодексу «неприпустимо широким», але не зробив жодного посилання на серп і молот. Незважаючи на це, ЄСПЛ зазначив, що «знаки чи образи, за якими можна розрізнити ідеї, особистості чи події з метою встановлення зв'язку між знаком та ідеями, особи або події, що стали символами на підставі їх спільних рис» (Угорщина), символи за своєю природою викликають різні тлумачення та асоціації.
У листопаді 2011 року ЄСПЛ встановив інше порушення ст. 10 Конвенції цим законом по справі Фратаноло проти Угорщини, суть якого полягала в публічному носінні червоної зірки членом однієї з лівих партій Угорщини. 19 лютого 2013 року Конституційний суд визнав неконституційною заборону використання символів тоталітарних фашистських і комуністичних режимів, встановивши, що були порушені принцип правової визначеності і свобода вираження думки.
На підставі цієї постанови в квітні 2013 р. угорський Парламент проголосував за нову редакцію закону, після того, як вніс зміни технічного порядку, з тим, щоб привести його у відповідність з принципом конкретного регулювання, на який вказав ЄСПЛ, розглядаючи справу.
У 2008 році Литва запровадила адміністративні санкції, а з 2010 року і кримінальні санкції за публічну підтримку, заперечення або значне применшення міжнародних злочинів, злочинів, скоєних Радянським Союзом або нацистською Німеччиною проти Литовської Республіки або її мешканців. 11 квітня 2013 року Парламент Литви прийняв у першому читанні проект закону, що передбачає заборону використання, включаючи на пам'ятних маніфестаціях, радянської та нацистської символіки, а саме прапора, герба, серпа, молота, радянської червоної зірки і нацистської свастики. Зараз законодавство забороняє використання цих символів, за винятком пам'ятних маніфестацій. В даний час в Литві, у зв'язку з цією забороною в судах загальної юрисдикції знаходяться на стадії розгляду дві справи.
У 2009 році Польща ввела кримінальне покарання за публічну пропаганду фашистської або тоталітарної системи. Ці положення кримінального закону були оскаржені в Конституційному суді Польщі, який в 2011 році визнав їх неконституційними. Обґрунтовуючи своє рішення, суд зазначив, що положення Кримінального кодексу не відповідають критеріям застосування в контексті кримінального законодавства, їх формулювання має некоректний, неточний і нечіткий характер. Конституційний суд Польщі підкреслив, що оспорювана стаття, не маючи конкретного характеру, порушує свободу висловлення думки. Суд послався і на вирішення інших країн, зокрема Угорщини, у зв'язку з рішенням ЄСПЛ у справі Важнай проти Угорщини.
Позиція «Венеціанської комісії»
12 липня 2012р. парламент Молдови засудив тоталітарний комуністичний режим, що діяв в Молдавській Радянській Соціалістичній Республіці, і ввів заборону на використання в політичних цілях його символів - «серп і молот» та ін, а також на пропаганду «тоталітарних ідеологій».
З 1 жовтня 2012р. набув чинності закон, який забороняє використання в країні в політичних цілях комуністичної символіки «серп і молот». Згідно з прийнятим молдавським парламентом поправок в закон про партії і до Кодексу про правопорушення, за використання символу «серп і молот» в політичних цілях фізичним особам загрожує штраф до 3 тис. леїв (240 дол.), юридичним особам і партіям - до 10 тис. леїв (810 дол.). У тому випадку, якщо політичні партії не виконають вимогу про заборону через два тижні після штрафу, їх діяльність може бути заборонена.
Конституційний суд Республіки Молдова звернувся до Комісії Ради Європи за демократію через право (Венеціанська комісія) за правовою оцінкою цих обмежень.
У підсумку «Венеціанська комісія» визнала введену владою Молдавії заборону на використання комуністичної символіки суперечить Європейській конвенції з прав людини.
«Венеціанська комісія» повідомила, що заборона комуністичних символів на території Молдавії суперечить одразу декількох статей Європейської конвенції з прав людини (10 і 11 ст.), що стосуються свободи вираження поглядів та свободи зібрань та об'єднань. Комісія Ради Європи за демократію через право поділилася, що серп і молот не можуть розглядатися в Молдові виключно як символ комуністичного тоталітарного режиму. На її думку, не прослідковується зв'язок між існувала в минулому тоталітарною комуністичною ідеологією і символами серп і молот, які Партія комуністів Молдови використовує з 1994 р.
Партія комуністів Республіки Молдова брала участь з цією символікою у всіх парламентських, президентських і місцевих виборах, а зараз є найбільшою опозиційною партією. Венеціанська комісія вважає, що позбавлення кандидатів від комуністів права брати участь у виборах під своїм символом являє собою посяганням на свободу асоціації з партією, а заборону символіки може призвести до того, що партія припинить своє існування.
«Серп і молот не можуть розглядатися в Молдавії виключно в якості символів комуністичного тоталітарного режиму, так як немає зв'язку між існувала в минулому тоталітарною комуністичною ідеологією і символами Партії комуністів (ПКРМ), яка використовує серп і молот з 1994 року».
«Серп і молот були зареєстровані в якості символів ПКРМ і використовуються нею на законних підставах. З цією символікою ПКРМ брала участь у шести парламентських, одних президентських і п'яти місцевих виборах, а зараз є найбільшою опозиційною партією, представленою в парламенті і не збирається насильно скидати демократичний конституційний лад», - вважає Венеціанська комісія.
Вона розцінює заборону використання комуністами своїх символів на виборах як «посягання на свободу зібрань, право обирати і бути обраним».
Комісія не бачить реальної або можливої загрози відновлення в Молдавії комуністичної диктатури і тому вважає, що «заборона символіки в якості превентивної міри по захисту демократії не може розглядатися як нагальна соціальна потреба».
У висновку комісії зазначається, що закон про заборону комуністичної символіки «слід визнати неконституційним і скасувати, оскільки в іншому випадку Молдові не уникнути чергової програної справи в Європейському суді з прав людини».
Венеціанська комісія та ОБСЄ/ODIHR зазначають: «Обмеження свободи вираження поглядів та свободи об'єднання повинні відповідати нагальної суспільної необхідності і бути співмірними. При встановленні обмежень держави користуються свободою розсуду, яка дозволяє враховувати демократичні цінності та історичний досвід. Свобода розсуду відображає можливість держави в силу свого становища оцінити більшою мірою ситуацію в країні і вирішувати, які заходи слід вжити. У той же час держави повинні враховувати значення захищеного права і важливість свободи політичного виступу і об'єднання в політичні партії. Венеціанська комісія та ОБСЄ/ODIHR підкреслюють, що згідно з міжнародними стандартами свобода вираження поширюється і на інформацію чи ідеї, які можуть розцінюватися як ображають, шокують і викликають роздратування».
Коментуючи цю ситуацію, голова «Венеціанської комісії» Джані Букіккіо
наголосив, що Рада Європи вважає вкрай невдалою ідею заборони у Молдові комуністичної символіки. «У багатьох країнах компартії використовують серп і молот. І я думаю, що забороняти серп і молот - це вже перебір. І взагалі не можна нав'язати відмову від символів», - пояснив глава «Венеціанської комісії».
У підсумку Конституційний суд Республіки Молдова прийняв Постанову Nr. 12
від 04.06.2013 «Про контроль конституційності деяких положень, що стосуються заборони комуністичної символіки і пропаганди тоталітарних ідеологій (Звернення № 33а/2012)», яким фактично визнав неконституційною заборону комуністичної символіки в Молдові.
Нашим нардепам слід хоча б уважно прочитати цей документ, щоб не смішити європейців своєю некомпетентністю.
Висновки Європейського суду з прав людини
ЄСПЛ у своїй юриспруденції встановив, що політичні партії являють собою форму прояву свободи об'єднання, життєво необхідну для належного функціонування демократії. Суд зазначив, що зважаючи на важливість демократії в системі Конвенції з захисту прав людини, не може бути сумніву, що політичні партії підпадають під дію ст. 11, як форми прояву права на свободу об'єднання.
Також ЄСПЛ зазначив, що завдяки своїй ролі у суспільному і політичному житті, політичні партії - єдині формування, які можуть прийти до влади в державі - здатні вплинути на державний політичний режим. Політичні партії, приходячи до влади, відрізняються від інших організацій, які діють у публічній сфері, проектами глобальної моделі суспільства, які вони пропонують виборцям, і здатністю здійснювати ці проекти (справа Партія процвітання та інші проти Туреччини).
ЄСПЛ виділив міцний зв'язок, яка існує між свободою вираження поглядів, гарантованого ст. 10, і свободою зібрань та об'єднань, що захищається ст. 11 Європейської конвенції. Ці свободи являють собою визнання загального права на соціальне вираз» в адекватних способах і формах, одна з них у вигляді асоціацій чи політичних партій.
Згідно з юриспруденції ЄСПЛ, захист думки і волі його вираження, за змістом ст. 10, становить одну з цілей свободи зібрань та об'єднання, закріпленої в ст. 11. Це ще більшою мірою відноситься до політичних партій через їх суттєвої ролі у забезпеченні плюралізму та успішного функціонування демократії ( Єдина Комуністична Партія Туреччини та інші проти Туреччини ) .
Щодо ст. 11 ЄСПЛ підкреслив, що не може бути ніякої демократії без плюралізму.Саме з цієї причини ідеї, виражені політичними партіями, які підпадають під захист положень ст. 11 Європейської конвенції, являють собою колективну реалізацію свободи вираження думки, і значить підпадають і під захист положень ст. 10.
ЄСПЛ уточнив, що у виборчих кампаніях є вкрай важливим вільний потік думок та інформації. По справі Bowman проти Сполученого королівства ЄСПЛ встановив: « [... ] вільні вибори та свобода слова, особливо свобода політичної дискусії, утворюють основу будь-якої демократичної системи (див. Постанова Mathieu-Mohin і Clerfayt проти Бельгії від 2 березня 1987 р., серія A, № 113, § 47 та постанову Lingens проти Австрії від 8 липня 1 986 р., серія A, № 113, § 41-42). Обидва права взаимос вязани і зміцнюють один одного: наприклад, як зазначав ЄСПЛ у попередніх рішеннях, свобода слова є одним з необхідних умов для забезпечення вільного вираження думки народу при обранні законодавчої влади. З цієї причини особливо важливо, щоб всякого роду інформації та думки могли вільно поширюватися в період, що передує виборам »
На думку ЄСПЛ, обмеження права на свободу об'єднань вимагають вузького тлумачення як щодо їх перерахування, так і щодо визначення сфери застосування. Разом з тим Конституційний суд відзначає, що у своїй юриспруденції ЄСПЛ встановив, що « держави мають право стежити за відповідністю мети і діяльності об'єднання правилами, встановленими національним законодавством, але вони повинні ним користуватися таким чином, щоб це відповідало їх обов'язків у світлі Конвенції. Виключення, викладені у статті 11, у відношенні до політичних партій повинні піддаватися вузькому тлумаченню, тільки переконливі і вагомі причини можуть виправдовувати обмеження на свободу асоціацій » (справа Sidiripoulos та інші проти Греції, § 40).
Ще в грудні 2010 року Європейська комісія встановила відсутність єдиної думки у держав-членів щодо положень, які передбачають кримінальне покарання за схвалення, заперечення або применшення злочинів комунізму. Приводом послужило звернення міністрів зовнішніх справ Болгарії, Чеської Республіки, Угорщини, Латвії, Литви та Румунії.
Висновки
Ігнорування європейських стандартів і рекомендацій "Венеціанської комісії", Ради Європи та Європейської комісії у сфері правової модернізації стало правилом "нехорошого" тону українських парламентаріїв. Це було під час підготовки законопроекту про люстрацію ("Венеціанська комісія" вщент розкритикувала), проектів судової реформи, децентралізації та ін. питань.
Є в українських політиків улюблена розвага - «біг по граблям». Прийшовши до влади на гаслах захисту демократичних прав і свобод, вони так і не зрозуміли що таке верховенство права. У результаті ми маємо цілий букет законодавчих новацій, які не дивлячись на красиве звучання і пишномовність формулювань, на практиці надають антидемократичними, що не відповідають європейським демократичним стандартам, а тоі просто реакційним, контрреволюційним мракобісом. Це прямо відноситься до закону про заборону «комуністичної і нацистської (тоталітарної) символіки.
Тепер у нас є два виходи з ситуації: перший - президент Петро Порошенко, «ветує» закон і відправляє його на доопрацювання в парламент; другий - Європейський суд з прав людини змусить офіційний Київ скасувати цю маячню.
Хочете відправити прихильників нацизму і совкового комунізму на смітник історії? Робіть це з чистими руками і у відповідності з демократичними стандартами ЄС. Робіть правильно.
