Голова неформальної групи друзів України в Європейському парламенті, віце-президент групи Альянс лібералів і демократів ЄП Пятрас Ауштрявічюс (Литва) вважає, що Україні має сенс з радянських пам'ятників і символів створити музей.
Таку думку він висловив, коментуючи закон про заборону пропаганди і символів комунізму і націоналізму, пославшись на досвід власної країни, де аналогічний закон був прийнятий після повернення Литві незалежності.
Він розповів, що з практичної точки зору, цей процес (у Литві) був досить практичним, так як основні пам'ятники були демонтовані дуже швидко, і були окремі місця, в яких звозили радянську символіку». «Потім було прийнято рішення створити відкритий музей, де можна побачити не тільки символи та пам'ятники, але для кожного з них є пояснення, що це значить: ким був цей діяч, що він зробив - якийсь короткий історичний курс. Люди, особливо молодь, не знають нічого, і така пояснювальна записка до кожного з пам'ятників - це прекрасно. Коли ми розповідаємо своїм дітям про радянський устрій - це одне, але коли ти ведеш в музей, де варто не тільки Ленін або Дзержинський, але й вагон, в якому вивозилися люди в Сибіру - це має вже інше значення», - деталізував Ауштрявічюс.
Саме тому, на думку депутата ЄП «і в Україні це буде чудовим музеєм». «Важливо, щоб Україна стала державою, яка була б в списку країн, де декомунізація вже пройшла і стала частиною музейного фонду», - підкреслив політик.
Говорячи про виконання закону в Литві, Ауштрявічюс послався на випадок, коли іноземець із Західної Європи зайшов у бар футболці з червоною зіркою і якийсь написом. «Це помітили і викликали поліцію, яка йому пояснила, чому він не правий. Ми постраждали від націонал-соціалізму, так і від большевизму-комунізму. У нас є історичне право вимагати від себе та інших поваги до нашої історії. Нехай хто-небудь спробує в свастике пройтися Берліном. Я хотів би побачити цього нещасного чоловіка. Тоді чому можна ходити в червоних зірках по Вільнюсу? Свою ціну ми вже заплатили», - підкреслив він.
Депутат ЄП також вважає, що прийняття відповідного закону Верховною Радою України було "неминучим". "Він є неминучим для багатьох країн, особливо для тих, які постраждали від націонал-соціалізму, так і від комунізму і більшовизму. Тому я це бачу як логічний крок у бік декомунізації суспільства", - підкреслив політик.
При цьому Ауштрявічюс зазначив, що процес "декомунізації" не відбудеться відразу. "Це треба робити цивілізовано і публічно. В цьому полягає сам урок історії. Україна має власну спадщину, своїх лідерів, політичних і культурних діячів, іменами яких можуть бути названі вулиці чи площі. Також чіткий графік має велике значення - коли і де будуть змінені назви, демонтовано пам'ятник. І це потрібно робити публічно з обговоренням і залученням суспільства, а не вночі", - переконаний депутат ЄП.
На думку політика "демонтаж пам'ятника вождю революції не завжди означає декомунізації суспільства". "Головне, щоб люди були частиною цих змін. Це важливо. Вони повинні стати вільними від радянської совкової ідеології", - підкреслив Ауштрявічюс.
Відповідаючи на питання про символіку часів другої світової війни, зокрема, нагород ветеранів з радянською символікою, депутат ЄП сказав: "Ці нагороди, отримані за особисті заслуги. Навіть якщо ветеран одягає ці ордена два рази в рік, ми не бачимо в цьому проблеми. Є дати, які всім зрозумілі. Треба дотримуватися прагматичний підхід. Але якщо людина свідомо піднімає над будинком червоний прапор, то це вже інше".
