Загальна вартість містяться в цьому обсязі відходів корисних матеріалів оцінюється в 52 мільярди доларів.
Деякі великі фірми-виробники, як і їх колеги з меншим обігом, з якихось причин нехтують можливістю утилізувати відходи, відправляючи їх на смітник без додаткової обробки. Це не лише шкодить довкіллю, а й призводить до певних матеріальних втрат.
Згідно з дослідженням ООН, за рік у світі було викинуто понад 40 мільйонів тонн відходів електронної та електротехнічної продукції. При цьому утилізації піддалися тільки 15% з них, при тому що загальна вартість всіх корисних матеріалів, надісланих на смітник, досягає 52 мільярдів доларів.
Електронний непотріб, або як його ще називають " e-waste, містить дорогоцінні і рідкоземельні метали. Однак їх вилучення - досить трудомістке, а в кустарних умовах ще й небезпечний процес. Стикаючись з проблемою ліквідації застарілої техніки, багато хто не хочуть обтяжувати себе додатковими проблемами і відправляють її на смітник.
Таким чином у смітті виявилося 16 мільйонів тонн заліза, 1,9 мільйона тонн міді, 300 тонн золота і інші матеріали, що мають велику вартість, такі як паладій. З кожним роком електротехнічна продукція стає все більш складною, але при цьому недовговічною, і обсяги такого сміття будуть тільки зростати.
Чемпіонами по електронному сміттю фахівцями ООН визнали США (трохи більше семи мільйонів тонн відходів), на другому місці опинився Китай (близько шести мільйонів тонн), на третьому - Японія (2,2 мільйона тонн). Європейські країни очолили рейтинг за обсягом сміття, який генерується з розрахунку на кількість населення. У Норвегії на одного жителя припадає 28,4 кілограма технічного сміття.
