Батькам імовірно загиблого в Донбасі російського солдата Павла Жиліна видали не його тіло. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на заяву хрещеної матері Жиліна Олени Денисової.
Жилін, який служив у 331 полку 98 повітряно-десантної дивізії, загинув під час навчань у Росії в минулому році, запевняє Міноборони РФ. Однак його рідні вважають, що це не так. Перші підозри з'явилися у них тоді ж, у минулому році, коли вони прочитали повідомлення про захоплених в полон українськими військовими російських десантників. У жовтні військові привезли сім'ї Жиліна обезголовлене тіло.
"Я була присутня при розкритті (труни - ред), - сказала Денисова. - Там не він".
За її словами, небіжчик мав розмір ноги на три менший, ніж Жилін. Батьки десантника відмовилися коментувати ситуацію.
Міноборони РФ продовжує запевняти, що Жилін загинув на навчаннях поблизу Ростова від снаряда, що розірвався і що його ніколи не відправляли в Україну. Та ж причина та місце смерті вказана у свідоцтві.
За даними правозахисних організацій, сім'ї загиблих в Донбасі російських солдатів отримують до 5 млн руб (близько $90 тис компенсації). За словами Денисової, у батьків Жиліна вимагали підписати документи, необхідні для отримання цієї компенсації, але ті відмовилися.
У листопаді тіло, яке видається за тіло Жиліна, було поховано на костромському кладовищі без дозволу батьків.
Працівниця кладовища Людмила Курочкіна, розповіла про даних похованнях наступне: "Цих хлопців привезли з України. На могилі Жиліна немає його прізвища, бо ховали його не батьки, а військові".
Нагадаємо, російські військовослужбовці розповіли Reuters про звільнення зі служби у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні. Службовець танкової Кантеміровської дивізії (4 гвардійської танкової дивізії) розповів, що влітку 2014 року був відправлений у Ростовську область на навчання, проте опинився в Україні на танку в складі бронеколонни.
"Якийсь підполковник вже після перетину кордону сказав, що можуть посадити за невиконання наказу. Але деякі солдати все одно відмовилися (брати участь у бойових діях - ред)", - розповів він на умовах анонімності.
Деякі солдати, додав він, відмовлялися воювати. Таких, згадує військовослужбовець, було двоє. "Підполковник говорив, що на них завели кримінальну справу, а насправді, ми їм потім подзвонили, вони вдома були, просто звільнилися".
