У Ризі завершився другий і останній день саміту "Східного партнерства". Лідери країн ЄС, України, Азербайджану, Білорусі, Вірменії, Молдови та Грузії зустрілися звірити годинники і скоординувати свою політику, про необхідність яку змінювати у зв'язку з військовою агресією Росії проти України заговорили задовго до саміту. Програма інтеграції та зближення пострадянських країн з ЄС зіткнулася з невдоволенням Кремля: з шести країн Східного партнерства лише в Білорусі немає діючого або замороженого конфлікту. Для України саміт не виправдав очікувань: через зволікання влади у проведенні реформ введення безвізового режиму з ЄС відкладається на наступний рік, якщо до того часу технічні вимоги будуть виконані. Не виправдалися очікування нашої дипломатії про включення в підсумкову Декларацію саміту згадки європерспективи України. Зате, незважаючи на невдоволення з боку делегацій Вірменії та Білорусі, фразу про "незаконну анексію Криму і Севастополя" в Декларації залишили.
САМІТ: ДЕНЬ-2. Другий день саміту пройшов у Національній бібліотеці Риги. Будівля на березі річки ще з вечора по периметру обнесли двома високими залізними парканами. Всі під'їзди до музею перекрили, а повітряний простір патрулював мінімум два військові вертольоти. Зовні бібліотека нагадує хвилю, а самі латвійці називають її "Замок світла".
З'їжджатися в цей самий "Замок" лідери країн ЄС і "Східного партнерства" почали до 9 ранку. Першими приїхали прем'єр Латвії Лаймдота Страюма і глава Євроради Дональд Туск.
Зупинившись на протокольну фото- і відео зйомку, на порозі показався і глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в досить хорошому настрої: він не соромився обіймати й цілувати колег в щоку, поправляв їм галстуки. Прем'єра Греції Алексіса Ціпрас на порозі бібліотеки він зустрів фразою "Привіт, диктатор" і почав приміряти на нього свою краватку, так як Ціпрас прийшов без неї (хоча протокол зобов'язує).
Втім, "мірявся" краватками Юнкер і з Дональдом Туском. За таку поведінку журналісти охрестили Юнкера "зіркою заходу". Але від коментарів пресі до початку саміту глава Єврокомісії відмовився.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель, приїхавши на засідання, розповідала про необхідність встановити мир і безпеку в країнах "Східного партнерства", а президент Литви Даля Грібаускайте, у звичній для неї манері, відкрито називала Росію країною-агресором.
ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ. Глава дипломатії ЄС Федеріка Могеріні не стала розкривати карти, сказавши, що журналісти все детально прочитають у підсумковій Декларації слідами саміту. А ось єврокомісар з питань розширення і політики сусідства Йоханнес Хан розповів про перші суперечках по тексту Декларації. Виявилося, Вірменія і Білорусь проти згадки в міжнародному документі фрази "незаконна анексія Криму Росією". Але тут же Йоханнес Хан заспокоїв журналістів, сказавши, що учасники переговорів знайдуть компроміс.
Останнім у Нацбібліотеку приїхав Петро Порошенко. У супроводі Юнкера і Туска, він відразу ж пішов на розширене засідання учасників саміту, а журналістам сказав: "Все буде добре!". "Добре" було і під стінами "Замку світла", куди вже приїхала українська група підтримки. Близько 30 представників Конгресу українців у Латвії прямо на залізних заборах розвісили прапори України і плакати з написами "Бойкот російської інформації, нафти, газу і грошей".
ЄВРОПЕРСПЕКТИВА.Правда, абсолютно всі європейські лідери ухилялися від відповіді, чи буде в підсумковій Декларації згадка про європейську перспективу України. Про це, говорив Петро Порошенко по приїзду в латвійську Ригу: "На саміті" Східного партнерства "ми повинні отримати надзвичайно важливі рішення: підтвердження нашої європейської перспективи, ми повинні отримати чіткі завдання щодо безвізового режиму і чіткі гарантії, що ми його отримаємо". Але в підсумковій декларації фрази про європерспективу України так і не знайшли.
"ЄС виконує обіцянки. Я думаю, ви розумієте різницю між тим, що ми обіцяємо, і що очікують партнери. Ніхто не обіцяв, що "Східне партнерство" буде автоматично означати шлях вступу до ЄС", – пояснив по завершенню саміту президент Євроради Дональд Туск.
У приватних бесідах багато латвійських політиків щиро не розуміли, чому за пару місяців до саміту "Східного партнерства" в Ризі Україна почала активно спекулювати на темі європерспективи. Адже підсумкова Декларація, по суті, – це короткий підсумок реалізації програми "Східного партнерства" за 2 роки після попереднього Вільнюського саміту, а також перспективи роботи на наступні два роки до наступного саміту "Східного партнерства" в Молдові.
Та й для України європерспектива – це виконання підписаного в минулому році Угоди про асоціацію, реалізація якої розрахована на десять років. Втім, і тут є цікавий момент: в Угоді також немає чіткої фрази про перспективу членства України в ЄС. Рік тому наші дипломати також піднімали питання нашої європерспективи.
Але вчора всі крапки над "і" розставив Жан-Клод Юнкер, сказавши, що ЄС ще не готовий дати Україні гарантії вступу в ЄС: "Ми повинні зробити все для того, щоб європейська перспектива існувала для кожної з цих країн (" Східного партнерства – Авт.). Поки ми не готові, вони не готові. Але процес триває".
Правда, глава Європарламенту Мартін Шульц уточнив: "Є чітка більшість в Європейському парламенті щодо цього формулювання про європейську перспективу. І рано чи пізно, але це відбудеться ". Це ще раз підтверджує, що в ЄС, навіть на найвищому рівні думки щодо українського питання різні, і компроміс ще доведеться шукати.
СПОРИ. Напередодні саміту вдалося поспілкуватися з європейськими політиками та експертами. Ще тоді вони переконували, що в підсумковій Декларації точно не буде згадки про європерспективу України. Вся справа в тому, що всередині самого ЄС немає єдності з цього питання. Там навіть немає єдності з успішності роботи програми "Східного партнерства" за 10 років її існування. Деякі навіть пропонують припинити її існування. Про це відкрито говорила голова комісії Сейму у справах Європи Лоліта Чігане. Все ж, лідерам країн ЄС вдалося знайти компроміс.
"Учасники саміту підкреслюють високу важливість подальшої реалізації Східного партнерства", – йдеться в Декларації.
Правда, чого вже точно ніхто не чекав, так це суперечок учасників саміту з незаконною анексії Криму Росією. Цей факт в офіційних міжнародних документах визнали ЄС, США і ООН. Але от делегаціям з Вірменії та Білорусі так не здається: вони пропонували прибрати фразу "незаконна анексія Криму" з тексту Декларації. Як пояснив Петро Порошенко, вони хотіли прив'язати незаконну анексію Криму "до якихось своїх питань".
Як з'ясувалося пізніше, вони наполягали на включенні схожого формулювання, як у випадку з Кримом, і щодо Нагірного Карабаху. Але це не сподобалося делегації Азербайджану (як відомо, конфлікт щодо Нагірного Карабаху між Азербайджаном і Вірменією триває з 1988-го): всі їхні учасники, в знак протесту, покинули переговорний зал. Конфлікт вдалося залагодити після дзвінка голови Євроради Дональда Туска президенту Азербайджану Ільхаму Алієву.
ДЕКЛАРАЦІЯ.Друга сторінка Декларації повністю присвячена Україні. Там, після довгих суперечок, таки залишилася фраза про "незаконну анексію Криму". Крім цього лідери ЄС ще раз задекларували повагу територіальної цілісності та суверенітету нашої держави, закликавши до швидкого і повного виконання мінських домовленостей.
Були складнощі і з питання скасування віз для України. Як і у випадку з "європерспективи", за пару місяців до саміту наша влада з упевненістю заявляла, що рішення про введення безвізового режиму буде прийнято на саміті в Ризі. Але одних слів мало, потрібно ще й вимоги виконувати. У звіті Єврокомісії, який вона опублікувала в середині травня, чорним по білому написано про те, що Україна не виконала всіх вимог ЄС. І поки українська влада продовжували переконувати в зворотному, в ЄС це називали спекуляціями.
Втім, щодо візового режиму, як і заявляв Петро Порошенко, вчора в Декларації прописали чіткий механізм його отримання. Спочатку Україна повинна довиконати всі вимоги Другої фази лібералізації візового режиму. За словами Порошенка, мова йде про технічні питання: "Стосуються безпеки ідентифікаційних документів, введення ідентифікаційних карток, які замінять внутрішній паспорт. Також Україна повинна забезпечити ефективну реалізацію системи інтегрованого управління кордонами, коли прикордонники будуть мати у своїй базі даних всю інформацію щодо особи або вантажу, починаючи від Інтерполу і закінчуючи фітосанітарною службою".
Якщо до 15 грудня (до наступного засідання Єврокомісії з цього питання) Україна виконає всі вимоги, ЄК перегляне свій звіт і дасть схвалення на введення безвізового режиму з цього питання. Остаточне рішення має прийняти Європарламент спочатку 2016-го.
ДОНБАС. Втім, головною причиною, по якій ЄС не став давати Україні безвізовий режим прямо зараз, стала війна на Донбасі. Голова депутатської групи з міжпарламентських зв'язків з Україною Айнарс Межуліс про це прямо говорив. Справа в тому, що ЄС панічно боїться, що після введення безвізового режиму з Україною хлине потік мігрантів. Підливає масла у вогонь і кількість зброї на руках у українців. Але, як вдалося дізнатися, ці питання перестануть тривожити ЄС наступного року. Після недавніх заяв деяких лідерів бойовиків про згортання своєї незаконної діяльності на Донбасі все виглядає так, що ЄС і Росія пішли шляхом заморозки конфлікту. І зовсім скоро ми можемо перейти до реалізації політичної частини мінських домовленостей.
КРЕДИТИ. А ось обіцянку підтримувати Україну фінансово Євросоюз вчора ще раз підтвердив. У Ризі міністр фінансів Наталія Яресько, глава НБУ Валерія Гонтарєва і віце-президент Європейської комісії з питань євро та соціального діалогу Валдіс Домбровскіс, у присутності Порошенка, підписали Меморандум про надання Україні третього пакета макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро. За словами Яресько, частина першого траншу в 600 млн євро підуть в резерви НБУ, інші уряд зможе використовувати на бюджетні фіскальні потреби: "Зрозумійте, як і всі кредити, які ми отримуємо від наших Західних партнерів, вони найчастіше використовуються для оплати наших зовнішніх боргів. Тобто, ми беремо нові (кредити – Авт.), Більш довгострокові, менш витратні (процентні ставки менше), щоб виплатити наші старі борги. Цього року ми вже отримали від наших партнерів $3,1 млрд, а валютних зобов'язань (по старих кредитах – Авт.) виплатили на $2,4 млрд. Таким чином (беручи нові довгострокові кредити на більший термін), ми поліпшуємо наш платіжний баланс", – пояснила нам після підписання Меморандуму на 1,8 млрд євро Яресько. На запитання про те, які зобов'язання взяла на себе Україна взамін на отримання третього пакета макрофінансової допомоги в розмірі 1,8 млрд євро, міністр фінансів відповіла: "Там їх точно більше 30 – ціла сторінка: публічне управління нашими фінансами, прозорість управління країною (в себе включає Антикорупція, прозоре управління держпідприємствами), антимонопольна, реформи банківського та фінансового сектора і так далі. Тобто, все!".
