На останній квартал 2015-го уряд готує великий розпродаж державних підприємств. У листопаді-грудні на приватизаційні конкурси планують виставити ряд великих держкомпаній. Мова йде про Одеському припортовому заводі, Центренерго, Запоріжжяобленерго, Харківобленерго, Сумихімпромі та ряді інших підприємств.
Члени уряду не втомлюються пояснювати, що в Україну за підсумками приватизації прийдуть іноземні інвестори та ефективні власники. Вони відродять підприємства, виведуть їх з збитків, позбавлять від неефективної державної моделі управління.
З такою логікою важко посперечатися: держава - катастрофічно неефективний власник. За даними Мінекономіки, сукупний чистий збиток 100 провідних держпідприємств за дев'ять місяців 2014 року склав 12,2 млрд грн. І це без Нафтогазу, який отримав 62,5 млрд грн збитку.
Поки урядовці розповідають, що ведуть переговори про залучення іноземних інвесторів, у гру вступив місцевий бізнес. Вітчизняні олігархи поспішають вичавити всі соки з компаній перед продажем і збити ціну, щоб придбати їх дешевше.
Для цього використовуються старі перевірені методи - штучне доведення компаній до фактичного банкрутства, нав'язування своїх "компаній-присосок", висновок прибутку через підставні структури.
Як олігархи готують найбільші держкомпанії до приватизації. Перший об'єкт - Запоріжжяобленерго.
Запоріжжя Запоріжжяобленерго - одна з найбільших в Україні енергопостачальних компаній, чистий прибуток якої в минулому році перевищив 4 млрд грн. Більше тільки у Дніпрообленерго Ріната Ахметова. Державі належить 60,2% запорізької компанії, які планується продати.
Вже кілька місяців в Запоріжжяобленерго триває корпоративний конфлікт, основні учасники якого - міноритарії Костянтин Григоришин і брати Григорій та Ігор Суркіси.
Все почалося 21 квітня, коли на зборах акціонерів компанії Фонд державного майна вирішив змінити главу компанії Ігоря Корниленкова, близького до Суркісам. Замість нього призначили Віталія Цадо, який в 2008-2009 роках очолював Луганське енергетичне об'єднання Костянтина Григоришина.
Цадо досі не потрапив на робоче місце. Він організував альтернативний офіс Запоріжжяобленерго в окремому приміщенні і навіть запустив альтернативний сайт компанії. У реєстрі юридичних осіб керівниками обленерго значаться як Корниленков, так і Цадо: перший як виконуючий обов'язки гендиректора, другий як підписант.
Але двовладдя компанії - це тільки вершина айсберга. Як Григоришин, так і Суркіси не проти взяти участь у приватизації обленерго. За часів Януковича вони фактично не були допущені до приватизаційної гонки. Власник Енергетичного стандарту зміг придбати лише 50% Вінницяобленерго, а брати Суркіси і зовсім залишилися не у справ.
Враховуючи давні бізнес-зв'язки Петра Порошенка і Григоришина, фаворитом майбутньої приватизації Запоріжжяобленерго вважається Григоришин. Але ні Суркісу, ні Григоришину розщедрюватися не хочеться. Є перевірений спосіб: треба загнати компанії в борги, тим самим знизивши стартову ціну перед приватизацією.
Енергомережа і всі-всі-всі
Все почалося в кінці минулого року. 22 грудня Запоріжжяобленерго підписала з холдинговою компанією Енергомережа (Київ) відразу два договора про відступлення прав вимоги боргу за електроенергію у Запорізького титаномагнієвого комбінату (ЗТМК) на загальну суму 227,6 млн грн. Енергомережа зобов'язалася заплатити обленерго 200 000 грн.
Простіше кажучи, якщо раніше ЗТМК був винен гроші Запоріжжяобленерго, то зараз завод є боржником ХК Енергомережа. Обленерго, по суті, віддало свої 227,6 млн грн маловідомій фірмі за 0,1% від номінального розміру боргу.
Більш того, до лютого цього року, за даними місцевих ЗМІ, Запоріжжяобленерго поступилася свої борги ХК Енергомережа на суму вже 346,5 млн грн. При цьому обленерго стрімко зростав борг за електроенергію перед енергоринком, це сума близько 900 млн грн, яку доведеться гасити вже новим власникам. Якщо ними не виявляться самі кредитори.
Чия схема
Ключове питання бізнесу по-українськи - хто бенефіціар, кому насправді належить Енергомережа. Глава інвестбанку Dragon Capital Томаш Фіала дав зрозуміти, що, на їх думку, гроші з Запоріжжяобленерго виводять Суркіси, які багато років здійснювали операційне керівництво компанією. Схоже, все не так просто. Цілком може бути, що Енергомережа - це "кооператив", який заробляє гроші відразу для кількох бізнес-груп.
Про компанію Енергомережа стало відомо в кінці 2014 року, коли поряд з ДТЕК вона отримала від Міненерго дозвіл на імпорт електроенергії з Росії. З-за цього скандалу своєї посади позбувся заступник міністра енергетики Вадим Уліда.
До квітня 2014 року ПАТ ХК Енергомережа називалася ПРАТ Сонячний берег. Компанія не мала відношення до енергетики і займалася дрібними будівельними роботами і постачанням програмного забезпечення. Наприкінці квітня минулого року компанія змінила назву на ЕнергомережаІнвест, а в наглядову раду компанії увійшов Петро Васильович Продан, брат тодішнього міністра енергетики Юрія Продана. Вже у вересні компанія знову перейменувалася. Нова і поки остання назва - ХК Енергомережа.
Змінювалися і власники компанії. Якщо рік тому підприємством володіли чотири фізособи, то на 1 січня цього року єдиним власником була маловідома кіпрська компанія UA Energoset Holdings. Після зміни власника компанію очолив Дмитро Крючков. Він і його брат Леонід відомі як багаторічні генпідрядники на об'єктах Енергоатому. Примітно, що менеджмент компанії входять представники як Суркісів, так і компаній Григоришина.
Ще цікавіше і незвичніше складу наглядової ради ХК Енергомережа. Четверо з п'яти членів спостережної ради раніше працювали в компаніях Суркісів. Це Андрій Майоров, екс-директор з фінансів Львівобленерго, Діана Іщенко, начальник юридичного департаменту Укренергоконсалтинга, Валерія Шевченко, начальник управління правового забезпечення Укренергоконсалтинга, і Володимир Капустін, менеджер Укренергоконсалтинга.
Винятком є голова наглядової ради Олексій Беспалий 1975 року народження. Людина з таким ім'ям і роком народження є діючим членом правління Черкасиобленерго. Операційний контроль над цим обленерго у Григоришина, який володіє 26,6% акцій.
Згідно з даними системи розкриття інформації НКЦПФР, до призначення в Черкасиобленерго Беспалов очолював Луганське енергетичне об'єднання і працював заступником директора ТОВ Енерджі Консалтинг. Обидві ці компанії належать Григоришину.
На цьому збіги не закінчуються. З грудня минулого року виконуючим обов'язки голови Черкаського обленерго трудиться Ігор Карпенко, який ще восени очолював один з департаментів ХК Енергомережа.
Саме при його керівництві черкаська компанія "подарувала" Енергомережі багатомільйонні боргові зобов'язання, так само, як і Запоріжжяобленерго. Наприклад, в січні 2015 року Черкасиобленерго поступилася ХК Енергомережа право вимоги боргу черкаського Азоту (входить в Ostchem Дмитра Фірташа) на 23,6 млн грн. Компанія Фірташа вже пішла в суд з вимогою визнати борг перед обленерго недійсним.
Те, що Григоришин має стосунок до ХК Енергомережа, побічно підтверджують ще кілька фактів. По-перше, з вересня минулого року Енергомережа почала постачати електроенергію на об'єкти Укрнафти у Чернігівській області. Для цього компанія уклала договір на передачу е/е з Чернігівобленерго. Цією компанією володіє Григоришин у партнерстві з Ігорем Коломойським.
По-друге, після початку військових дій на Донбасі ряд співробітників компаній Григоришина - Луганськвода і ЛЕО - влаштувалися працювати в ГК Енергомережа. Це легко перевірити за допомогою соціальних мереж.
Сьогоднішня влада обіцяє прозору приватизацію, яка буде якісно відрізнятися від дуже таргетованої розпродажі при Януковичі, за результатами якої в країну так і не прийшов жоден новий інвестор. Але розраховувати, що іноземці - а тільки їх прихід може переконати суспільство в чесності продажу - зацікавляться українськими обленерго, загрузлими в корпоративних конфліктах і грунтовно випотрошеними перед конкурсом, як мінімум недалекоглядно.
