Влада України перебуває у скрутному становищі у зв'язку з пресингом Росії та проросійських бойовиків з одного боку і крайніх ультранаціоналістів з іншого. Чим більше Київ поступається одним, тим сильніше провокує інших, йдеться у звіті американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor.
Згідно зі звітом, вівторок приніс Україні суперечливі новини. Так, з одного боку, 1 вересня з півночі вступив в дію договір про повне припинення вогню в Донбасі.
З іншого – 31 серпня Радикальна партія залишила коаліцію під час голосування щодо змін до Конституції – голосування, яке викликало жорсткі протести з боку ультраправих активістів.
"З самого початку збройного протистояння в Донбасі незмінним залишається головне питання – яку політичну роль будуть грати в Україні сепаратистські Донецька і Луганська області, якщо, звичайно, взагалі будуть. Росія активно просуває ідею федералізації України, що на практиці означає фактичну автономію цих регіонів з їх подальшої політичної, економічної та військової інтеграцією в Росію. Москва хоче, щоб Україна була як мінімум нейтральною буферною державою між Росією і Заходом, в іншому разі використовуючи сепаратистів, щоб протистояти впливу офіційного Києва", - повідомляє стаття.
Після завершення бойових дій обидві сторони повинні були піти на політичні поступки. Але збройні сутички не припинилися, і політична складова угоди так і не була реалізована.
Тоді сторони конфлікту провели в лютому 2015 ще одні переговори, відомі як "Мінськ 2", також не принесли бажаного результату. Таким чином, політичні аспекти угоди не вдалося досягти. Ця готовність стала основою для переговорів України і Заходу з одного боку і бойовиків з Росією з іншого щодо реінтеграції окупованих територій до складу України.
В результаті переговорів стало підписання в Мінську угоди про припинення вогню між українською армією і бойовиками.
Одним з результатом стало затвердження українським парламентом першого з двох читань змін до Конституції щодо децентралізації України та надання розширених повноважень окремим її регіонам.
В той же день кілька сотень активістів націоналістичних партій, таких як "Свобода" і "Самопоміч" організували біля будівлі парламенту акцію протесту, в ході якої загинуло троє нацгвардійців крім того, були поранені десятки демонстрантів і правоохоронців.
"Ці події показали, що український уряд перебуває у скрутному становищі, перебуваючи під пресингом Росії і підтримуваних нею сепаратистів з одного боку і крайніх правих і ультранаціоналістів з іншого. І чим більше Київ поступається одним, тим сильніше провокує на радикальні дії інших. Якщо така ситуація триватиме, то це стане загрозою не тільки врегулювання конфлікту між Росією і Заходом по східній Україні, але і єдності самої української держави", - йдеться в повідомленні.
У свою чергу, Сергій Рахманін у статті аналізуючи питання, що означають спрямовані Радою в КС зміни до Конституції, прогнозує, що Київ буде змушений прийняти постійне законодавство про "особливий статус" Донбасу згідно з Мінськими домовленостями і зазначає, що 11-й пункт Мінських угод передбачає "прийняття постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей відповідно до заходів, зазначених у примітках до кінця 2015 року".
