Гра в "мінські угоди": що криється за переворотом в "ДНР" і затишшям на Донбасі

Найближчим часом може відбутися зустріч глав МЗС країн "нормандської четвірки". "Міністри закордонних справ зможуть поговорити один з одним в найближчі дні", – повідомив в понеділок президент Франції Франсуа Олланд. Також французький президент повідомив, що ініціює зустріч лідерів "нормандської четвірки" з українського питання в Парижі до Генеральної Асамблеї ООН (робота Генасамблеї пройде з 15 вересня по 3 жовтня).

Про що говоритимуть

На майбутніх переговорах сторонам буде про що поговорити – минулий тиждень виявився досить "багатим" на події по Донбасу. Так, у понеділок, 31 серпня, Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект про внесення змін до Конституції в частині децентралізації (включає пункт про механізм визначення особливостей місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей).

А в суботу, 5 вересня, президент Петро Порошенко заявив, що на Донбасі пройшов перший тиждень, коли не стріляють. "Перший тиждень, коли нарешті почали працювати Мінські домовленості. Так, ще гинуть хлопці на розтяжках, у тому числі на наших, і є поранені. Ще гинуть в ДТП, по-іншому. Але від бойових зіткнень, від обстрілів сьогодні не гинуть", – сказав він. При цьому президент підкреслив, що альтернативи Мінським домовленостям не існує.

До цього в п'ятницю, 4 вересня, стало відомо, що в так званій "Донецькій народній республіці" стався "переворот". Зокрема у відставку був відсторонений глава "Народної ради республіки" Андрій Пургін, а його місце зайняв Денис Пушилін. Також з посади був відсторонений глава апарату "Народної ради" Георгій Александров.

Тоді ж, 4 вересня, лідер донецьких бойовиків Олександр Захарченко заявив, що так звана "ДНР" виконуватиме мінські угоди. "Основні питання, які були на порядку денному в Мінську, виконуються. Згідно мінським домовленостям, підведення підсумків – це кінець року, і до кінця року ми зобов'язані виконати все, що ми в Мінську підписали", – заявив Захарченко.

На думку експертів, такі "кадрові перестановки" у лавах бойовиків та їхня риторика могли бути пов'язані з демонстрацією виконання мінських угод.

"В "ДНР" очевидна зачистка прихильників "партії війни", що орієнтувалися на одну з "веж Кремля" – Володіна (В'ячеслав Володін – перший заступник голови Адміністрації президента РФ, – ред.). Це тактична перемога умовної "партії миру", яка орієнтується на Суркова (помічник президент РФ Владислав Сурков, – ред.)", – сказав глава центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

Подібної думки дотримується і директор компанії стратегічного консалтингу Berta Communications Тарас Березовець. "Це говорить від того, що Росія "зачищає" "самостійників" у цих регіонах, щоб було менше противників повернення до складу України", – сказав він.

Очікується, що 8 вересня в Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи може бути підписана угода про відведення гармат калібром менше 100 мм.

Потім – на переговорах в "нормандському форматі" – може бути порушено питання про продовження Мінських угод (у чинній редакції виконання всіх пунктів передбачено до кінця поточного року). Про можливість такого продовження домовленостей 4 вересня заявив представник України в Тристоронньої контактній групі Леонід Кучма.

Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи можливість продовження терміну Мінських угод, зазначив, що не всі терміни, зазначені в угодах, виконуються в строк.

"Зараз ми бачимо, що не зовсім відповідність відбувається з тими термінами, які вказані", – сказав Пєсков. При цьому він також підкреслив, що альтернативи мінським домовленостям в плані врегулювання немає.

Кожен грає в свою гру

На думку експертів, і Київ, і Москва будуть демонструвати виконання мінських угод, проте кожна зі сторін переслідує власні інтереси.

"Говорити про те, що ситуація однозначно повернулася в бік миру, поки ще рано. Поки видно те, що повністю до букви виконання мінських угод не цілком влаштовує ні ту, ні іншу сторону. Розрахунок будується на те, що кожна зі сторін чекає помилки свого візаві, яка дозволить серйозно говорити в тому, що опонуюча сторона ці угоди зриває", – сказав Андрій Золотарьов.

Така ситуація пояснюється тим, що кожна зі сторін переслідує різні цілі, відзначає Тарас Березовець.

"Росія намагається "впихнути" ці території, щоб у них були особливі повноваження і право вето на зовнішньополітичний курс країни. Фактично "боснійський сценарій", – сказав він, зазначивши, що Україну такий сценарій не влаштовує.

За словами Андрія Золотарьова, головними індикаторами виконання Мінських угод будуть проведення бойовиками 25 жовтня місцевих виборів за українськими законами та імплементація Україною змін до Конституції в частині децентралізації.

Як відомо, в прийнятих у першому читанні поправки в Конституцію немає окремого чіткого пункту про особливий статус Донбасу, про що вже заявили і бойовики, і МЗС РФ. А бойовики на Донбасі планують проводити вибори за своїми правилами і вже навіть "офіційно" запросили ОБСЄ для спостереження за "виборчим процесом".

Тарас Березовець вказує на те, що майбутнє мінського процесу багато в чому визначають позиції РФ і Заходу по відношенню до кризи в Україні. За його словами, у Путіна є дві головні вимоги: скасування всіх санкцій і визнання російського статусу Криму. "З цих позицій він готовий вести переговори", – сказав експерт, додавши, що Європа і США говорять про зворотне: перше – повернення Криму, друге – виведення військ з Донбасу, третє – зняття санкцій з Росії.

Поки ж, як відзначають експерти, можливе заморожування конфлікту, а також продовження або підписання нових мінських угод (Мінськ-3).

"Путін поки до компромісу не готовий. Але і у військовому сенсі він не готовий для нової ескалації на Донбасі. Все, за замовчуванням, перетворитися на заморожений конфлікт", – прогнозує Тарас Березовець.

Політичний аналітик Павло Нусс зазначає, що Москва, демонструючи виконання мінських угод, насправді робить ставку на дестабілізацію політичної ситуації в Україні. "Використовуючи внутрішнє протистояння політичних і бізнес-еліт в Україні, росіяни будуть домагатися дострокових виборів парламенту та імпічменту президента", – написав він facebook.

Андрій Золотарьов вважає, що такий варіант також не виключений. "Одна з базових позицій "плану Суркова" – робити ставку не на силу зброї, а на економічні та соціальні проблеми в Україні і чекати, коли вони підірвуть ситуацію зсередини", – сказав він.

При цьому, за його словами, зрив бойовиками або Україною виконання своєї частини угод може призвести і до нової ескалації, і до підписання нових мінських угод, як, втім, не виключено і продовження діючих угод.

Тарас Березовець також вважає можливим підписання Мінська-3. При цьому формат "нормандської четвірки" може бути розширений за рахунок приєднання Польщі, вважає експерт.