Тепер кредитори можуть "поділити" Україну між собою

Кабінет міністрів почав процедуру реструктуризації державного боргу та його часткового списання. Фахівці ГО "Публічний аудит" ознайомилися з ризиками, які містить новий пакет законів про реструктуризацію" і з'ясували: розраховуватися за державні борги тепер можна будь-яким майном, яке належить Україні, на підставі рішення суду іноземної держави.

- Найбільш цікава зміна в Закон "Про цінні папери та фондовий ринок" міститься в пункті 14, Статті 10, - говорить заступник керівника ГО "Публічний аудит" Андрій Вигиринский. – Якщо досі розрахунок за боргами здійснювався виключно грошима або іншими цінними паперами, то тепер доданао формулювання "в іншій формі". Якою може бути ця форма – поняття надто абстрактне, фактично обмежень немає. Це можуть бути товари, майно підприємств – загалом будь-яке майно держави.

За словами Вигиринского, фактично цією нормою узаконена юридична можливість закріплення в умовах випуску деривативів конкретного майна українців як альтернативна форма розрахунку із зовнішніми кредиторами, за умови, що Кабмін має повноваження користуватися і розпоряджатися цією власністю.

Поряд з цим Вигиринский вказує на ще одна важлива зміна. Під час розміщення державних деривативів міністр фінансів за рішенням Кабміну має право відмовитися від суверенного імунітету в можливих судових справах, пов'язаних з виплатами за державним деривативів, тобто визнати підпорядкування країни судових і виконавчих органів влади іншої держави.

- Поєднання цих двох норм фактично дає можливість стягнути майно, яке належить Україні, на підставі рішення суду іноземної держави, - каже Вигиринский. - Тобто дефолт нашій країні не страшний, поки у нас є об'єкти державної власності. При цьому, якщо держава і надалі буде накопичувати боргові зобов'язання нинішніми темпами, в майбутньому це може привести до його банального розподілу між кредиторами. Наприклад, якби РФ погодилася на умови реструктуризації $3 мільярдів, натомість вона б отримала деривативи, а, отже, власність України на території Криму, яка станом на 2010-2012 роки оцінювалася в суму близько $1 млрд.