"Зростання доходів" ніхто не оцінив...
В якості бази порівняння для своїх розрахунків ми взяли грудень 2013 року. Дата була обрана невипадково: саме тоді в Україні підняли соцстандарти, які потім не змінювалися майже два роки. З 1 вересня 2015-го уряд анонсував підвищення прожиткового мінімуму і, отже, мінімальних зарплат і пенсій на 13 відсотків. Однак таке "зростання доходів" не оцінили ні прості українці, ні експерти.
- Навіть офіційна статистика, яка враховує зміну цін на найдешевші товари переважно вітчизняного виробництва, і та продемонструвала інфляцію з грудня 2013-го на 70 відсотків, - зазначив економіст Андрій Мартинюк. - А насправді зростання цін становив не менше 100%. У таких умовах підвищення соцстандартів на 13% виглядає форменим знущанням.
У нас є конституційна норма, згідно з якою не можна знижувати соціальні стандарти, нагадує економіст Всеволод Степанюк. Отже, при інфляції в 70% держава повинна індексувати мінімальні соцстандарти на ці ж 70%, а не на 13%, як це відбувається зараз.
А на думку керівника ГО "Публічний аудит" Максима Гольдарба, вартість проживання в країні за минулий період зросла втричі. І те, що уряд вирішив підняти зарплати і пенсії на 13%, обклавши 15-відсотковим податком зароблені людьми пенсії, говорить про неадекватному реагуванні влади на події, резюмує експерт.
У Києві найнижча інфляція
В ході наших розрахунків з'ясувалося, що інфляція у 70%, про яку говорять економісти, - це як середня температура по лікарні. І насправді ціни в регіонах скакали з великим розкидом.
Всупереч очікуванням, найбільш низькі показники продемонструвала столична інфляція - 62,3 відсотка. У той же час в Чернігівській і Рівненській областях ціни підскочили більш ніж на 79% - як кажуть, відчуйте різницю.
- Справа в тому, що в Києві спочатку ціни були вище, оскільки в столиці завжди був істотно вищий рівень доходів, - пояснила начальник аналітичного відділу консалтингового агентства ААА Марія Колесник. - Зараз доходи населення скоротилися, і, мабуть, продавці побоюються підвищувати ціни чітко в процентному співвідношенні, щоб не відлякати решти покупців. При цьому зауважте, що мова йде тільки про те, що зростання виявився менше, а номінальні ціни в Києві нітрохи не нижче, ніж у інших регіонах.
Відносно невисокий зріст статистика показала також у Донецькій і Луганській областях. І це при тому, що насправді ціни, принаймні на продукти, в східних регіонах в півтора-два рази вище.
- Ціни на сході країни дійсно вище, ніж в цілому по Україні, з-за особливостей постачання і високих ризиків, - говорить Марія Колесник. - Але треба розуміти, що статистика не завжди відповідає реаліям, і головне тут - методологія підрахунку. Наприклад, очевидно, що в даному випадку Держкомстат враховує тільки ту інформацію, яка є в наявності, а хто і як веде облік у прифронтових областях - питання відкрите. Цілком можливо, що враховувалися не реальні, а індикативні (фіксовані) ціни. Крім того, не виключено, що кількість тих, хто подав інформацію, було дуже мало, і з-за цього сталося спотворення даних.
Карта подорожчань товарів і послуг з грудня 2013 року*
Як ми рахували
Для розрахунків ми взяли дві зведені статистики Держкомстату "Індекси споживчих цін за регіонами" - серпень 2015-го до грудня 2014-го і грудень 2014-го до грудня 2013-го.
Наприклад, за підсумками 2014-го (грудень до грудня) ціни в Україні зросли на 24,9%, а за перші 8 місяців 2015-го - на 38,2%. Оскільки в 2015-му інфляція рахується по відношенню до 2014-го, то відсотки не потрібно складати (як це часто роблять деякі "гуманітарії"), а множити:
1,249 х 1,382 = 1,726
Тобто в серпні 2015-го по відношенню до грудня 2013-го ціни в Україні зросли на 72,6%.
А В ЦЕЙ ЧАС
Настрій українців покращився
В серпні 2015 року споживчі настрої українців покращилися. Про це свідчать дані дослідження споживчих настроїв в Україні, яке щомісяця здійснює GfK Ukraine.
Покращилася оцінка поточного особистого матеріального стану, правда, індекс доцільності робити великі покупки залишився майже без змін.
За підсумками серпня трохи збільшилися очікування українців щодо можливого безробіття та інфляції. А ось на курс національної валюти протягом найближчих трьох місяців більшість українців дивляться з оптимізмом: індекс девальваційних очікувань знизився.
- Зменшення побоювань щодо можливої девальвації позитивно вплинуло на динаміку споживчих настроїв, - коментують аналітики GfK Ukraine. - Але вони продовжують коливатися навколо мінімальних значень.
