Вночі 30 листопада 2013 р., коли "Беркут" бив студентів на Майдані Незалежності, Льовочкін був главою адміністрації президента Януковича. Враховуючи рівень його тодішнього впливу і ступінь поінформованості, тільки дуже невиправні оптимісти можуть бути впевнені в його непричетність до прийняття цього рішення або, як мінімум, що Льовочкін не міг зупинити акцію залякування. І демонстративна подача в той же день заяви про відставку (не прийнятою) мало що міняла по суті сумнівів. Не кажучи вже про те, що в кінці грудня минулого року Віктор Янукович прямо звинуватив колишнього главу своєї адміністрації в розгоні студентського Майдану. І які ж дії зробила у зв'язку з цим українська Генпрокуратура? Ніяких! Взагалі, на сьогоднішній день незрозуміло, на якій стадії знаходиться розслідування цієї справи. Адже без нього неможливо розплутати клубок всіх подальших подій.
Але, судячи з того, наскільки комфортно почуває себе Льовочкін при новій владі, його точно немає ні в списку підозрюваних, ні, швидше за все, у списку свідків.
Або взяти приклад простіше. МВС розслідує справу про умисне вбивство Олега Калашникова, і вустами міністра Арсена Авакова була озвучена версія, що нібито мав місце "конфлікт вбитого з Льовочкіним і Клюєвим з грошового боргу". У зв'язку з цим МВС стало кликати Льовочкіна на допити, але безуспішно. В кінці червня Аваков звернувся до Генпрокуратури, щоб вона допомогла примусово доставити політика на допит. У відповідь - тиша. Зате висловився сам Льовочкін: він не переховувався від слідства, ніяких повісток у встановленому порядку не отримував, і взагалі - "МВС перетворилося в орган, який обслуговує політичні інтереси верхівки "Народного фронту", і в цьому немає нічого спільного ні з демократією, ні з верховенством права".
Дозволяти собі такий троллінг, маючи за плечима таку біографію, може тільки людина, що зуміла домовитися з владою на умовах, набагато більш вигідних, ніж Клюєви або інші представники минулого режиму, яким дозволили втекти. Однак тут можливі несподіванки. Весь час після зміни влади фокус суспільної уваги був зосереджений на війні з Росією. Але чим довше буде тривати перемир'я, тим більший дискомфорт буде відчувати Льовочкін у зв'язку з тим, що його роль у подіях 30 листопада і не тільки знову повернеться до списку актуальних питань. І при бажанні його можна розширити за рахунок бізнес-складової. Наприклад, лобіювання інтересів газового трейдера "Росукренерго". Або походження грошей, за які були куплені 20% медіагрупи "Інтер" (якщо вірити Валерію Хорошковському, близько $500 млн). До речі, з останнім пунктом у міністра Авакова вже давно є напрацювання: з травня Головне слідче управління МВС проводить досудове розслідування про заволодіння 2 млрд грн., виділених з держбюджету, а також інвестованих КНР для реалізації національних проектів України. Головним підозрюваним у справі проходить екс-керівник Держінвест-проекту Владислав Каськів, який вважається креатурою Льовочкіна. "А ви ще питаєте, на які гроші Льовочкін купив "Інтер"?" - риторично цікавиться Аваков через "Фейсбук".
