Цього тижня Україна провалила роботу над отриманням безвізового режиму з Європейським союзом в обіцяний термін. Верховна Рада так і не змогла проголосувати пакет з 13 законів, необхідних для виконання Плану дій щодо лібералізації візового режиму (ПДВЛ) з ЄС. На засіданні ВР у четвер депутати прийняли тільки три закони з передбачених для скасування віз: про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу, зовнішньої трудової міграції та Трудовий кодекс. Розгляд решти законопроектів перенесли на вівторок, 10 листопада.
Зокрема, депутати не змогли прийняти у другому читанні закон 3040, що передбачає створення Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів. Крім того, парламентарії відмовилися розглядати норму Трудового кодексу про заборону трудової дискримінації, яка є обов'язковою умовою для скасування Євросоюзом віз для громадян України. А закон про боротьбу з корупцією, який вважається ключовим, зустрів сильний опір. Нагадаємо, на вимогу Європи, Україна повинна була закрити питання щодо лібералізації візової політики 8 жовтня, а повністю проголосувати за ці закони до 9 листопада.
Що передбачає безвізовий режим з ЄС
Безвізовий режим - це в'їзд, перебування, часом навіть проживання на території певної країни без попереднього отримання дозволу (візи). Жителі Євросоюзу пересуваються по території інших країн-членів ЄС безперешкодно. Більшість же мешканців інших країн, як і Україна, змушені щоразу оформляти візи для відвідування європейських і північно-американських держав.
Зараз діє спрощена система видачі віз до країн ЄС для українців. Для оформлення візи в країни Шенгенської зони українцям необхідно надати такі документи в консульство:
• документи, які підтверджують мету поїздки;
• джерело доходів в Україні;
• наявність коштів для здійснення поїздки;
• підтвердження наявності житла під час перебування в країнах шенгенської зони.
Спрощена система в'їзду, як і безвізовий режим не дають право на постійне проживання і роботу в країнах ЄС. До того ж, термін перебування на території Євросоюзу становить не більше 90 днів протягом півроку.
Подорожувати в держави шенгенської зони без віз з використанням біометричного паспорта громадяни України зможуть лише після прийняття Європейською Комісією укладення про виконання Україною всіх критеріїв другої фази Плану дій. Крім того, Рада ЄС та Європейський Парламент повинні виключити Україну з переліку держав з візовим режимом в'їзду та включення її до переліку країн, громадяни яких не потребують віз для короткострокових (до 90 днів) поїздок до держав-учасниць Шенгенської угоди.
Якщо в Україні все ж запрацює безвізовий режим з ЄС, для перетину кордону країн Шенгенської зони українцям знадобляться такі документи:
• біометричний закордонний паспорт;
• зворотний квиток;
• доказ платоспроможності: готівкова валюта (45 євро на добу на людину) або дорожні чеки, кредитні картки або довідки про стипендії;
• гарантійний лист або запрошення;
• ваучери на проживання в готелі або запрошення друзів, родичів, організаторів конференції;
• медична страховка.
Всі документи, крім біометричного паспорта, є необов'язковими, а рекомендованими, ви можете їх не оформляти. Все ж, співробітники прикордонної служби мають повне право зажадати один з перерахованих вище документів, і, у разі їх відсутності, відмовити у в'їзді. Тоді ви повинні будете отримати на руки письмово обґрунтовану відповідь на спеціальному бланку. До нього додається опис всіх прав і можливостей громадянина опротестувати відмову в судовому порядку.
Біометричний паспорт – це пластикова карта з вмонтованим чіпом, що містить фото людини, відбитки пальців та інформацію, яка міститься в чинному паспорті. Крім того, за письмовою заявою можна буде внести додаткові дані.
Інформація біометричних паспортів вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру. Відповідно до закону, така інформація є конфіденційною, а її нерозголошення гарантується державою.
Сьогодні оформлення біометричного паспорта за 20 робочих днів обходиться в 911 грн, за тиждень – 1167 грн. Закордонний паспорт без чіпа обійдеться в 845 грн (+1103 грн за прискореною процедурою). Посередники пропонують оформлення паспортів швидше і дорожче, наприклад за 2100 грн обіцяють паспорт через 3 дні. Офіційна вартість шенгенської візи – 35 євро (близько 850 грн).
Паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оформлення і видані до 1 січня 2015 року, є чинними протягом строку, на який вони були видані, і міняти їх на нові "біометричні" немає необхідності.
Громадяни України, в дійсних закордонних паспортах попереднього зразка яких є дійсна шенгенська віза, зможуть в'їжджати в ЄС, використовуючи ці документи.
Наскільки Україна виконала вимоги для отримання безвізового режиму
Завдання для України в ПДВЛ розбиті на чотири блоки. Перший блок під назвою "Безпека документів та біометріика" передбачає впровадження біометричних паспортів. Перші біометричні паспорти почали видавати українцям вже з 1 січня 2015 року. Згідно з рекомендаціями ЄК, українська сторона повинна запровадити стандарт ідентифікаційних карт європейського зразка – пластикових, з цифровим фото та біометричними даними, – які в майбутньому, після скасування візового режиму, можуть фактично замінити закордонні паспорти для в'їзду в країни ЄС.
Другий блок називається "Нелегальна імміграція, включаючи реадмісію". Головні пункти, які Україна повинна виконати в цьому блоці – управління кордонами і управління міграцією.
Третій, найскладніший і найпроблемніший блок ПДВЛ під назвою "Громадський порядок і безпека" передбачає боротьбу з організованою злочинністю, тероризмом та корупцією, а також захист персональних даних.
Мабуть, головна вимога ПДВЛ у сфері антикорупції - створення функціонального і незалежного Національного антикорупційного бюро (НАБУ). "Прогрес у проведенні реформ у боротьбі з корупцією залишається одним з ключових пріоритетів для досягнення безвізового режиму з ЄС для українських громадян ", – заявив президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в листі до Петра Порошенка, в якому закликає до швидкого створення незалежних органів по боротьбі з корупцією.
Однак нинішню ситуацію з формуванням антикорупційної прокуратури Брюссель вважає неприйнятною.
У ході засідання конкурсної комісії представництво Європейського союзу повідомило українську владу та комісію з відбору кандидатів на посаду антикорупційного прокурора про те, що ЄС втратив довіру до процесу створення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і поки утримується від її фінансування.
Справа в тому, що Верховна Рада при прийнятті законів про запуск Національного антикорупційного бюро змінила їх таким чином, що цей орган перестав бути де-факто незалежним, а пов'язаний зі "старою прокуратурою" і особисто генпрокурором. ЄС також обурили дії глави Генпрокуратури Віктора Шокіна, який до останнього тягнув з призначенням конкурсу на главу антикорупційної прокуратури, а потім призначив в спеціальну комісію з відбору представників нової антикорупційної прокуратури 4 своїх ставлеників – прокурорів з украй спірною репутацією.
Через небажання української влади проводити ротацію комісії з обрання антикорупційної прокуратури у відносинах України та Європейського союзу і виникла криза. Однак природа її вельми неоднозначна. 4 листопада заступник міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олена Зеркаль заявила, що це питання вже залагоджено. "Наскільки я знаю, вчора (3 листопада) президент Петро Порошенко говорив з президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером. Вони досягли певної домовленості з приводу цього пункту з рекомендацій (Єврокомісії з виконання плану дій щодо візової лібералізації)", – зазначила вона.
Згідно з інформацією, два прокурора у складі комісії, делеговані Шокіним, будуть замінені. Інакше Україна отримає гарантовану відмову від надання безвізового режиму.
Крім перерахованих вище пунктів, згідно четвертого блоку ПДВЛ, Україна також повинна замінити трудове законодавство, щоб заборонити дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації та створити агентство з повернення конфіскованих активів.
Наскільки умови ПДВЛ вже виконані Україною, сказати складно – як і визначити чіткі параметри, в яких Україна досягла успіху або навпаки, недопрацювала. Політолог, голова центру політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що цей список вимог дуже умовний, так що рішення Єврокомісія не грунтуватися тільки на кількісних оцінках: "ЄС не буде приймати рішення щодо безвізового режиму з Україною на підставі того, наскільки виконані умови ПДВЛ – на 95% або на 75%. Кількість прийнятих рішень тут не грають принципової ролі. Це буде політичне рішення... Відверто, це буде рішення досить суб'єктивне – як і набір тих законопроектів, які вписані в цей список. Частина цих законопроектів взагалі написана урядом, а не Брюсселем".
Політолог Вадим Карасьов вважає, що зараз отримання безвізового режиму з ЄС впирається тільки в голосування " безвізового пакету" законопроектів. "Потрібно прийняти весь пакет безвізових законів, і тоді ми виконаємо всі необхідні технічні умови для лібералізації візового режиму ", - говорить він.
"Провал " голосування у Верховній Раді він пояснює наявністю у кожної фракції в коаліції своїх пріоритетів. " Ці законопроекти " безвізового "пакету стали заручником тактики політичних сил у парламенті, і насамперед коаліції", - вважає експерт. "Президентська команда і Єврокомісія попрацюють над тим, щоб фракції, які зараз блокують безвізовий пакет, за нього проголосували ", – запевняє Вадим Карасьов.
Коли Україні слід очікувати безвізового режиму
Київ сподівається, що Єврокомісія вже в грудні підтверджує готовність України до скасування віз. Зараз це технічно можливо виключно у випадку, якщо ЄС піде на поступки і закриє очі на недовиконання Україною деяких пунктів ПДВЛ. Але враховуючи провал голосування пакету законопроектів в "безвізовий четвер", шанси українців вже наступного року їздити до Європи без віз тають з кожним днем.
Вадим Карасьов упевнений, що незважаючи на всі труднощі, "безвізовий пакет" буде проголосований. "Не 10-го числа, але думаю, що на наступному пленарному засіданні законопроекти будуть прийняті. До кінця цього місяця їх приймуть точно ". Він не сумнівається в тому, що з 1 січня 2016 року Україна отримає безвізовий режим.
Володимир Фесенко не поділяє цієї впевненості, але вважає, що шанси в України отримати безвізовий режим в 2016 році все одно ще залишаються. "Шанси залишаються, але ситуація непроста, тому ймовірність отримання безвізового режиму в 2016 році я б оцінив як 50/50".
Однак, на його думку, якщо Україна не досягне угоди щодо безвізового режиму, головна відповідальність ляже на депутатів Верховної Ради. "Якщо Брюссель прийме негативне рішення, у президента і уряду будуть повні підстави звинувачувати парламент, друзів по коаліції в тому, що отримання безвізового режиму було провалено".
