Севастопольський результат. Кораблі Білого флоту, увезли в невідомість багато тисяч військових та біженців, вийшли з Севастопольської бухти 14 листопада 1920 року. Цей результат Російської армії генерала Врангеля за межі Вітчизни офіційно прийнято вважати часом закінчення Громадянської війни на Півдні Росії. Ще в дні штурму Перекопу, коли з лякаючою очевидністю стало ясно, що Крим втримати не вдасться, Врангель розпорядився терміново підготувати суда в Севастополі, Феодосії, Ялті, Керчі, Євпаторії. Спочатку передбачалося евакуювати близько 70 – 75 тис. осіб. В ніч з 9 на 10 листопада головнокомандувач знаходився в Джанкої, де проводив тривалу нараду з генералом Кутєповим. Повернувшись до Севастополя, Врангель розпорядився зайняти військами адміністративні установи, поштамт, телеграф, виставити караули на пристанях і залізничному вокзалі. Крім того, він дав вказівку розробити порядок навантаження тилових військових і цивільних установ, хворих, поранених, особливо цінного майна, запасів продовольства і води. Увечері 13 листопада 1920 відбулося останнє засідання уряду Півдня Росії. На наступний день почалася навантаження на кораблі цивільних і військових установ. Евакуація проходила організовано і відносно спокійно. Порядок підтримувався спеціально організованими командами, що складаються головним чином з юнкерів і козаків. Для евакуації були задіяні всі наявні в розпорядженні Врангеля суда, здатні перетнути море. Частина людей вантажилася також на іноземні кораблі – французькі, англійські, американські. Тому картини панічної втечі білогвардійців з Криму, зокрема, Севастополя, показані радянським кінематографом, мають мало загального з реальністю. Генералу Врангелю вдалося евакуювати з півострова понад 145 тисяч осіб (з них близько 5000 поранених і хворих). З країни було вивезено: до 15 тисяч козаків, 12 тисяч офіцерів, 4-5 тисяч солдатів регулярних частин, понад 30 тисяч офіцерів і чиновників тилових частин, 10 тисяч юнкерів і більше 100 тисяч цивільних осіб.
