Про це глава Кабміну заявив в інтерв'ю. "Як ви думаєте, чи може залишитися в коаліції партія, лідер якої був відданий партнерами по коаліції з президентської фракції?", - зазначив він.
Заява Яценюка не що інше, як шантаж. Ультимативний стиль спілкування з депутатами з коаліції був притаманний Арсенію Петровичу і раніше. Але в нинішній ситуації його ультиматуми зіграє проти нього.
По-перше, кивання на Блок Петра Порошенка, по суті, єдиних реальних партнерів у парламенті, зовсім не до місця. Ніхто з лідерів президентської партії публічно не ставив питання про відставку Яценюка, мова йшла лише про відповідальність уряду та варіанти його переформатування. Це ж стосується і заяв представників Банкової. Звідти, навпаки, звучали запевнення в тому, що Яценюка міняти зараз ніхто не збирається. Тепер же прем'єр намагається зробити винними за його ймовірну відставку БПП "Солідарність" і Президента. Мабуть, наступним кроком стануть звинувачення президентської команди в дестабілізації ситуації в країні, що взагалі буде виглядати повним абсурдом. Але раз Яценюк вплутався у війну, то можна чекати чого завгодно.
По-друге, Арсеній Петрович своїм ультиматумом намагається налякати партнерів достроковими виборами. Українці точно не проти перезавантажити парламент. І як показали місцеві вибори, нікому з представлених у Верховній Раді політичних сил перевибори теж не страшні. Хіба що здали свої позиції "радикали". А ось для "Народного фронту" варіант нової елекції смерті подібний. І якщо Яценюк вирішив піти на перевибори, значить сам підписав собі смертний вирок.
По-третє, однозначно можна сказати, що в "Народному фронті" його намірів не поділяють. І спроба шантажу прем'єром партнерів по коаліції може обернутися розколом фракції. Сьогодні в "НФ" є кілька груп впливу і люди Яценюка як раз в меншості. Їх всього близько 10 осіб. Це або чернівецькі друзі прем'єр-міністра, або креатури міністра юстиції Павла Петренко. Але навіть вони навряд чи згодні втратити депутатські мандати через небажання Арсенія Петровича розлучатися з кріслом.
Друга група, найчисленніша, це депутати, які отримали мандати за квотою Миколи Мартиненка. Зараз проти нього ведеться масована кампанія в ЗМІ, яку в оточенні прем'єра і самого голови парламентського комітету з питань ПЕК пов'язують з бажанням опонентів вибити з політичної обойми головного спонсора "фронтовиків". Але у Миколи Володимировича завжди є можливість домовитися, він досить гнучкий політик. В цьому його підтримають і люди, які зайшли в парламент за його квотою. Вони вже точно не готові розлучатися з мандатами і недоторканністю.
Третя група впливу - люди Арсена Авакова, Олександра Турчинова і Сергія Пашинського. Вони є опорою прем'єра. Проте в тому випадку, якщо, наприклад, на місце Яценюка з'явиться альтернативна кандидатура Турчинова, можуть її підтримати. Пояснять просто - заради збереження коаліції і партії. І остання група - люди Андрія Парубія. На думку ряду експертів, помітно зближення цих людей з "приватовцами". Так що в разі дострокових виборів ми можемо побачити їх у списках партій, які пов'язують з Ігорем Коломойським і Геннадієм Корбаном.
Простіше кажучи, жодної з груп впливу в "Народному фронті" не вигідно триматися за Яценюка до кінця.
По-четверте, прем'єр-міністр все більше нагадує людину, яка переоцінює свою роль в історії. Два його уряду, безумовно, багато зробили для реформ. Але, на жаль, набагато більше не зробили. Крім того, всі позитивні результати роботи Кабміну - це заслуга і парламенту, і громадянського суспільства, і терплячих українців, а не тільки Арсенія Петровича. Зараз варто очікувати, що протягом декількох тижнів, що залишилися до закінчення імунітету нинішнього уряду, українцям з усіх можливих рупорів будуть розповідати про неймовірні успіхи реформатора Яценюка і підлих олігархів і популістів, які заважають прем'єру вести країну до світлого майбутнього.
