Фаворитами цього руху стали газовики, які щосили готуються до переходу від ручного тарифоутворення до ринкового. Побічним наслідком цього процесу стане вихід даного сектора економіки з-під впливу президентської команди на користь прем'єрського табору.
Останній тиждень листопада в Україні пройшов під знаком енергетичної блокади Криму, в тіні якої виявилася ціла група важливих подій. Одне з них - рішення Верховної Ради прийняти в цілому законопроект №3073 "Про внесення змін до Податкового кодексу України". Основна частина передбачених документом реформ стосується переписування умов розрахунку ціни реалізації газу при сплаті ренти. Так, для всіх здобувачів та постачальників блакитного палива в країні рента буде нараховуватися згідно з ринковою ціною газу, за базис якої буде прийнята середньозважена ціна імпортованого в Україну палива.
Виняток було зроблено тільки для найбільшого гравця на ринку газовидобутку - державного ПАТ "Укргазвидобування", чий газ у повному обсязі відправляється на потреби населення. Щодо законопроекту №3073, рентна плата для цього підприємства буде встановлюватися, виходячи з ціни продажу блакитного палива своєї материнської структури - НАК "Нафтогаз України".
Від ренти залежить економіка всіх гравців на газовому ринку країни, що тільки збільшує вагу згаданого рішення парламентаріїв. Але перед голосуванням цей документ парламентаріям представили як "технічний", тим самим вдало знизивши градус інтересу до нього. З такою позицією дійсно складно сперечатися: у законопроекті №3073 прямим текстом вказується, що його основним завданням є приведення Податкового кодексу у відповідність до Закону України "Про ринок природного газу", який набрав чинності у жовтні. Але не все так просто. Згаданий законопроект не тільки встановлює прозорі правила оподаткування на енергоринку, але і стане точкою відліку у процесі перерозподілу контролю над газовим ринком. Адже набуття чинності законопроекту дає зелене світло для скасування так званої "граничної ціни" на газ (до якої був прив'язаний розрахунок рентної плати). А разом з нею і остаточну роль затверджуваного її органу - Нацкомісії з регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЭКУ). Голова цієї структури Дмитро Вовк належить до команди Петра Порошенка, тому ослаблення регулятора автоматично означає послаблення ролі президентського крила на газовому ринку.
Складно звинуватити главу уряду в перетягування ковдри на себе: прийнятий парламентаріями законопроект №3073 є частиною реформування Україною власного енергетичного сектора. Втім, це навряд чи знижує градус напруги між прем'єрською і президентською командами, оскільки Яценюк наполегливо намагається розширити свій вплив в ПЕК. Наприклад, в минулому році Кабмін запропонував парламенту надати йому повноваження щодо затвердження прогнозних щорічних балансів виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів.
Те, що ця ініціатива не знайшла підтримки у депутатів, Яценюка не лякає. Частково він компенсував цю поразку нещодавньою постановою №539, якою повноваження голови Координаційного центру щодо забезпечення впровадження нової моделі ринку електроенергії були передані прем'єр-міністру від глави Міненерговугілля Володимира Демчишина, який також є членом президентської команди.
Втім, основна сутичка глав уряду і держави ще попереду: Арсеній Яценюк не втрачає надії повернутися до ідеї переформатування правил затвердження тарифів на всьому енергоринку. Його програма-мінімум - отримати право погоджувати ціни на всі види енергоносіїв для згаданої НКРЭКУ і місцевих органів влади.
