Від президентської команди – був заступник Генерального прокурора Роман Говда – який не пробився у фінал, що сталося не без втручання Білого дому.
Все, чого вдалося домогтися лобістам зручного для Адміністрації Порошенко кандидата, - поставити підніжку найбільш незручному для себе претенденту – одному з фаворитів конкурсної гонки замгенпрокурора Віталію Касько.
«Компроміс – це коли обидві сторони залишилися незадоволені результатом», - так охарактеризував фінал конкурсу з відбору антикорупційного прокурора директор Конгресу національних громад України Йосип Зісельс, член конкурсної комісії.
До її складу входили 11 осіб (чотирьох висувала Генпрокуратура, сімох - парламент), у яких сьогодні була, буквально, історична задача – вибрати першого антикорупційного прокурора.
У наступні п'ять років цей чиновник буде керувати прокурорським наглядом за ключовим органом по боротьбі топ-корупцією в нашій країні – Національним антикорупційним бюро. Від того, хто займе посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, залежить, де комфортніше себе будуть відчувати власники «золотих батонів» – в Україні чи за її межами.
Після кількох етапів відсіву у фіналі конкурсна комісія обирала двох кандидатів з решти десяти осіб.
Переможцями стали 31-річний Максим Грищук та 30-річний Назар Холодницький.
Їх особисті справи вже сьогодні ляжуть на стіл Генерального прокурора Віктора Шокіна, який, за законом про прокуратуру, повинен зробити остаточний вибір на користь одного з них.
Назар Холодницький. Старший радник юстиції, кандидат юридичних наук. В 2006 році - в органах прокуратури Київської області на посадах помічника, старшого помічника і старшого прокурора прокуратури Києво-Святошинського району. В березні - грудні 2014-го – старший помічник першого заступника генпрокурора. З грудня 2014 року - перший заступник прокурора Автономної Республіки Крим.
Максим Грищук. У 2012 році – помічник прокурора Червонограда. З 2013 року в прокуратурі Львова, займався справами неповнолітніх. З серпня 2014 року по вересень 2015-го року – учасник АТО у складі Збройних сил України, захищав Донецький аеропорт. Нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (в 2015 році). З жовтня 2015-го - у прокуратурі Львова.
Під чиїм ім'ям буде ставити підпис, Шокін, швидше за все, стане відомо до кінця місяця. Його «підтискає» обіцянка, зроблена раніше президентом Петром Порошенком, про те, що антикорупційна прокурора буде 1 грудня. Не виключено, що рішення може бути прийняте навіть в суботу.
Однак визначитися Шокіну буде набагато важче, ніж могло здатися ще сьогодні вранці, оскільки підсумок конкурсу виявився несподіваним для всіх його учасників.
Справа в тому, що ще задовго до фіналу викристалізувалися два фаворита конкурсу – нинішні заступники Генерального прокурора Віталій Касько і Роман Говда. Перший заробив популярність справою «діамантових» прокурорів, особливо, після його конфлікту з оточенням Віктора Шокіна, вступившегося за спійманих на хабарі топ-прокурорів. Другий прославився одними з кращих результатів конкурсного тестування на загальне знання законодавства і загальні здібності.
За словами Зісельса, було важко не помітити, як на протязі всієї роботи конкурсної комісії Генеральна прокуратура і президентська команда просувала у фінал свою людину – Говду. Про те, що саме його «тягнуть» на Банковій, заявляв ще один член комісії, голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.
У цих словах важко сумніватися, якщо переглянути відеозаписи засідань цієї комісії – явну лояльність до Говде демонстрували одразу декілька членів, призначених за квотою Генпрокуратури і парламенту. Ті ж люди виявляли неприховану антипатію до ключового опонента Говди – Віталія Касько.
Одним з головних аргументів у його критиків було «квартирне питання» - вони вхопилися за компромат, який напередодні голосування було вкинуто в ЗМІ. Там містилася непереконлива історія про «незаконне» надання Віталій Касько двох службових квартир від держави на початку нульових, коли він працював в органах прокуратури.
Заради точності варто відзначити, що не всі члени комісії збиралися робити свій вибір тільки з цих двох осіб. Наприклад, екс-суддя Конституційного суду Віктор Шишкін повідомив, що не збирався голосувати ні за першого, ні за другого.
Тим не менш, сценарій фіналу конкурсу багатьом представлявся так: комісія відбирає двох – Говда і Касько, після чого Генпрокурор Шокін визначається з найбільш відповідним йому кандидатом. Прогнозовано – ним виявився б саме Роман Говда.
Все до цього і йшло. Однак команда президента прорахувалася.
Так, у п'ятницю 27 листопада у передостанній етап відбору вийшли сім чоловік з десяти: Максим Грищук, Назар Холодницький, Роман Говда, Анатолій Єжов, Олександр Новіков, Віталій Касько, Володимира Кривенка. Кожного з цієї сімки члени комісії обговорювали перед тим, як перейти до голосування.
Кожен член комісії повинен був віддати свій голос за двох із семи претендентів.
Голосування складалося з двох етапів. Перший – попереднє рейтингове голосування, що дозволяє вибудувати ці сім кандидатів за принципом найбільшої підтримки. Отриманий рейтинг є своєрідною підказкою членам комісії при остаточному голосуванні, яке потім було.
Кандидатура Віталія Касько була практично відразу «завалена» на рівні обговорення все тим же «квартирним питанням». На його критиків не вплинула і позиція заступника голови відділу конфіскації активів Мін'юсту США Мері Батлер. Вона входить до складу комісії і заявляла, що буде голосувати саме за нього. Американка запевняла, Касько – «надія на боротьбу з корупцією в Україні», а звинувачення на його адресу у квартирних махінаціях – невдала спроба очорнити кандидата.
Багато хто з нею не погодилися, і здавалося, що Говда став ще на крок ближче до перемоги.
Однак у нього також знайшлися опоненти. Мері Батлер дала чітко зрозуміти, що кандидатура Говди – неприйнятна. «Я бачу, що він спрямований іншими і не є людиною з незалежним мисленням і незалежним характером, прийняття його на посаду означатиме, що в Україні буде все по-старому, а на це немає часу».
Віктор Шишкін був противником виходу у фінал будь-якого представника Генеральної прокуратури, в тому числі Говди, оскільки їм складно буде вести незалежну діяльність. Був противником і сумнівався в незалежності Говди і Йосип Зісельс. У свою чергу, Віталій Шабунін нагадав, що цей прокурор робив свою кар'єру в часи Януковича, а також про те, що в період Майдану, Говда з посади здійснював нагляд за оперативними підрозділами МВС, які, зокрема, вели прослуховування активістів Майдану. На його думку, прокурор, по суті, був пособником незаконним діям міліції. «Чому провалено поліграф?! – Шабунін нагадав, що члени комісії, в першу чергу, призначені Генпрокуратурою, раніше відмовилися від ідеї Йосипа Зісельса перевірити всіх претендентів на детекторі брехні. - Тому що, коли Романа Говда запитають, чи знали ви про оперативно-технічних заходів проти учасників Майдану – йому нічого буде відповісти...».
Такий бекграунд і, в першу чергу, позиція Мері Батлер, не пройшли безслідно. Володимир Горбач, призначений в комісію від Блоку Петра Порошенка, спочатку збирався голосувати за Говда, однак визнав, що після слів американки його думка змінилася.
Сценарій почав валитися. На цьому тлі виросла нова фігура – Максима Грищука, учасника АТО, оборонявшего донецький аеропорт близько року тому. До його кандидатури були позитивно налаштовані всі члени комісії, і коли почалося голосування, на користь нього, як одного з двох кандидатів-фіналістів зробили вибір дев'ять осіб зі складу конкурсної комісії (за винятком двох представників Генпрокуратури).
Крапку в фіналі поставив технічний прийом прихильників Віталія Касько. Розуміючи, що він не набере потрібної підтримки, вони спільно підтримали кандидатуру Назарія Холодницкого. В тому числі, свій голос за нього віддали Мері Батлер, Йосип Зісельс, Віталій Шабунін та інші. Завдяки цьому Холодницкому нарахували сім голосів підтримки, а Говде – дісталося лише два.
Нагадаємо, Генеральний прокурор Віктор Шокін 22 вересня підписав наказ про створення в структурі ГПУ Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (на правах самостійного структурного підрозділу) у складі управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді.
