Цей рік українські олігархи, схоже, запам'ятають надовго. Практично всі так скрупульозно створювалися роками бізнес-імперії в цьому році похитнулися: хтось втратив свої активи в Криму, хтось з працею зберігає їх у Донецьку, а хто підраховує мільярдні збитки в Києві. І тільки тому, що Україна практично розірвала економічні зв'язки з Росією.
А тут ще нова влада України прихильні далеко не до всіх представників великого бізнесу, які підтримали їх взимку 2014-го. І, як за будь-якої нової влади, з'явилися нові обличчя в бізнесі, які почали відсовувати в тінь колишніх господарів життя.
Але, незважаючи на драматичні події року, що минає, старі олігархи як група змогли зберегти свій вплив на процеси, що відбуваються в державі, і продовжують вести активну діяльність — як у бізнесі, так і в політиці України.
Рінат Ахметов - СКМ
Олігарх, який в цьому році частіше фігурує в судових розглядах і скандалах, ніж у зведеннях бізнес-новин, став однією з головних жертв для нападок української влади. Правда, нападки ці носять, швидше, покусивающий, ніж серйозний характер. Адже Рінат Ахметов спокійнісінько живе собі в Конча-Заспі, його улюблена футбольна команда грає у Львові, а бізнес продовжує працювати, в тому числі і за лінією фронту.
Але, як і будь-який інший бізнес в Україні, в цьому році він терпить збитки. Причому важкі часи переживають навіть два таких стовпи бізнес-імперії Ахметова, як Метінвест і ДТЕК. Зокрема, перший суттєво втратив у обсягах продажу на експорт, у результаті чого позиції групи компаній на фондовому ринку похитнулися, а також зіткнувся з труднощами з отриманням повернення ПДВ (за даними Метінвесту, обсяг боргу в кінці жовтня становив 2,33 млрд грн). Другий же втягнутий у гостру боротьбу з новими олігархами за низку енергетичних компаній, а також в конфлікт з міністром енергетики Володимиром Демчишиним.
Дещо згладити ситуацію Ахметову вдається за рахунок заморожування гривневих витрат (і в першу чергу заробітних плат), а також скорочення персоналу. Крім того, обидва холдингу перестрахувалися, реструктуризувавши свої борги.
Критична ситуація і в банку Ахметова ПУМБ. Незважаючи на те, що з 19 березня 2014 року по 3 березня цього року він отримав від Національного банку 1,702 млрд грн кредитів рефінансування, проблем з ліквідністю у фінустанові поки не виникало. Швидше за все, утримати банк на плаву допомогли депозити пов'язаних сторін. Адже у бізнес-структур Ахметова є така можливість — підстраховувати один одного.
Інші бізнеси групи в масі своїй знаходяться в більш важкому фінансовому становищі. Наприклад, компанія HarvEast Holding, що входить в СКМ, за останній рік з-за військових дій на сході втратила третину сільськогосподарських земель, зазнала більше $ 10 млн збитків і продовжує нести їх і далі.
Незрозуміла також доля мережі супермаркетів Брусниця, яку восени СБУ звинуватила у мінімізації податків та розкраданні коштів з державного бюджету, і мережі АЗС Ахметова Паралель, яку СБУ інкримінує підтримку тероризму на Донбасі.
Втім, ці, а також інші невеликі активи ніколи не грали істотної ролі в консолідованої виручки СКМ, тому експерти не виключають, що найближчим часом буде оголошено про фактичне заморожування частини цих проектів.
У будь-якому випадку, очевидно, що навіть незважаючи на зникнення політичного прикриття в особі Віктора Януковича і Партії регіонів, існуючий політичний режим здатний на «показову порку» найбагатшого українця. Занадто багато людей Ахметова продовжують працювати в коридорах влади, занадто великі трудові колективи бізнесмен використовує в якості своєрідного живого щита у відносинах з державою. Тому, якщо щось і здатний завдати шкоди бізнес-імперії олігарха, то це внутрішня економічна криза або світова кон'юнктура. Політичні опоненти можуть пощипати Ахметова хіба що по дрібниці — та й то, якщо наберуться сміливості.
Ігор Коломойський, Приват
Про поневіряння Ігоря Коломойського в 2015 році не писав хіба що ледачий. Адже початок року відкривало для олігарха блискучі перспективи. Влада підносила його як нового героя — патріота, що фінансує добровольчі підрозділи на сході України, і принципового бізнесмена, втрачає з-за своєї громадянської позиції активи в Росії, Криму і на Донбасі. У такій іпостасі Коломойський виступав своєрідною противагою опальному Ахметову і, чого гріха таїти, вигідно підкреслював великодушність української влади. Мовляв, ми оцінюємо олігархів за поточними справами, а не по минулим заслугам.
Але, як кажуть, недовго музика грала. Вже в березні Коломойський зі скандалом покинув пост губернатора Дніпропетровської області і посварився з Президентом Петром Порошенком. Приводом для конфлікту стала спроба чиновника-бізнесмена залишити за собою контроль над держкомпанією Укрнафта. В ній Привату належить 42% акцій, а державі — 50%+1 акція, але саме люди Коломойського довгий час керували компанією.
Новий уряд вирішив перехопити контроль над підприємством і у вересні звинуватило мільярдера в тому, що він доплачував менеджерам Укрнафти, в тому числі колишньому голові правління Пітера Ванхеке та його заступнику Михайлу Бакуненко, мільйони доларів за роботу в інтересах Привату.
У результаті 27 листопада на засіданні наглядової ради ПАТ Укрнафта було прийнято рішення припинити повноваження Бакуненко і ще ряду діючих членів правління компанії.
Раніше, в березні цього року, уряд також зі скандалом змінив керівництво державної компанії Укртранснафта. Підприємство, до якого Коломойський формально не мав відношення, в той же час було одним з ключових інфраструктурних активів фінансово-промислової групи Приват.
Затіявши переділ нафтових активів Коломойського, держава використовувала ті ж рейдерські методи, які приписували до цього самому олігарху.
Експерти жартують, що, затіявши переділ нафтових активів Коломойського, держава використовувала ті ж рейдерські методи, які приписували до цього самому олігарху, саме по-тихому змінило керівництво компаній.
Опальний олігарх таки пішов на переговори з владою. І підштовхнули його до цього нібито дії Державної фіскальної служби, яка почала розслідувати схему ухилення від оподаткування в так званому феросплавному холдингу Коломойського і Віктора Пінчука (в холдинг входять Нікопольський, Запорізький і Стахановський феросплавні заводи, а також Марганецький і Орджонікідзевський Гзк). З цими подіями пов'язується зняття з ефіру ток-шоу Савіка Шустера, яке виходило на каналі Коломойського 1+1.
20 вересня бізнес-партнер Коломойського Геннадій Боголюбов зустрівся з Порошенком, прем'єром Арсенієм Яценюком, головою Адміністрації Президента Борисом Ложкіним, главою МВС Арсеном Аваковим і секретарем РНБО Олександром Турчиновим. Ця зустріч, що стосувалася питань політичного та економічного характеру, «не вирішила всіх питань, але ввела відносини між Коломойським і Порошенко в стан «ні миру, ні війни».
У будь-якому випадку, бізнесмен продовжує вирішувати проблеми, наростаючі в його бізнесі і з незалежних від Президента причин. Наприклад, його компанія Міжнародні авіалінії України серйозно постраждала від санкцій, введених РФ проти українських авіакомпаній.
Крім того, Коломойський, можна сказати, частково програв суд Пінчуку щодо виплати дивідендів в їх загальному феросплавному бізнесі. Нагадаємо, власник Інтерпайпу подав позов до Лондонського арбітражного суду, вимагаючи виплати $ 500 млн дивідендів від прибутку холдингу. У результаті бізнесмени уклали мирну угоду, в результаті якого Пінчук отримає приблизно половину необхідної суми, а значить, Коломойський втратить $ 250 млн.
Сам бізнесмен судиться з Російською Федерацією. Не так давно він вирішив отримати компенсацію за втрати Приватбанку, які той поніс за анексії Криму. Суму збитку бізнесмен оцінив в 2 млрд рублів.
В цілому, якщо вірити ЗМІ, з початку політичної нестабільності в Україні Коломойський втратив до 17% своїх активів, і на даний момент вони становлять $ 1,9 млрд.
Дмитро Фірташ, Group DF
На відміну від Коломойського, для Дмитра Фірташа 2015 рік починався не так райдужно. На вимогу США практично весь цей рік олігарх перебуває під домашнім арештом у Відні. Основний бізнес групи по виробництву мінеральних добрив здебільшого був зупинений (як із-за війни на Донбасі, так і з-за поганої кон'юнктури світового ринку). Спроби приватизації Сумихіпром і Одеського припортового заводу на різних стадіях були заблоковані групою Коломойського.
Паралельно держава де-факто не визнавало право власності структур Фірташа на кілька мільярдів кубометрів газу, що знаходяться в підземних сховищах країни, а Нафтогаз погрожував хімічних комбінатів Фірташа банкрутством.
5 червня Нацбанк прийняв рішення про ліквідацію Надра-банку, де обслуговувалися численні українські облгази, кінцевими власниками яких також вважаються бенефіціари Group DF.
Але восени ситуація змінилася. Джерела в оточенні Фірташа повідомили, що він уклав з українською владою мирову угоду і навіть зібрався повертатися в Україну. Хоча поки що зробити це йому не дали.
Головна причина небажання бачити Фірташа в Україні може носити не стільки політичний, скільки економічний підтекст
За версією ресурсу ostro.org головна причина небажання бачити Фірташа в Україні може носити не стільки політичний, скільки економічний підтекст. Адже зараз розгорілася боротьба за титанову галузь України, а саме Запорізький титано-магнієвий комбінат, що знаходиться під керівництвом команди Group DF, на який, за даними інтернет-ресурсу, поклав око Коломойський.
До речі, експерти припускають, що далі з великою часткою ймовірності Коломойський спробує вичавити Фірташа і з газової сфери. І передумови до цього, мовляв, теж є, і навіть є підтримка самого Яценюка.
Єдиний шанс, який експерти бачать зараз для Group DF, — це зміщення лояльних до Коломойському прем'єра і глави МВС
Тому єдиний шанс, який експерти бачать зараз для Group DF, — це зміщення лояльних до Коломойському прем'єра і глави МВС. Недарма ж Фірташ в інтерв'ю інформагентству Reuters 3 грудня заявив, що Яценюк і його уряд протримаються максимум до весни.
Але насправді не все так однозначно. Адже група Сергія Льовочкіна — Бойка (партнерів Фірташа по бізнесу), яка раніше могла вплинути на прийняття рішень в парламенті, сьогодні, м'яко кажучи, втратила свій вплив. А більше заступитися за Фірташа і вплинути на процеси на політичному Олімпі поки що нікому.
Віктор Пінчук, East One
За минулий рік Віктор Пінчук вирішив більшість проблем, що виникли у нього в кінці періоду президентства Януковича. У нього вже не намагаються відібрати телевізійний холдинг. Він вивів з-під кримінального переслідування свого тестя Леоніда Кучму. Більш того, останній частково відновив свій авторитет і політичну вагу, ставши представником України на переговорах з лідерами сепаратистів.
Завантаження потужностей з випуску сталевих труб Інтерпайпу в даний час складає всього 30-40%, а рейтингове агентство Fitch зафіксувало в жовтні його преддефолтний рейтинг
Але Пінчука не радує його колись основний бізнес — трубний холдинг Інтерпайп. Завантаження потужностей з випуску сталевих труб холдингу в даний час складає всього 30-40%, а рейтингове агентство Fitch зафіксувало в жовтні його преддефолтний рейтинг. За словами менеджменту холдингу, такий низький показник пов'язаний, насамперед, із втратою російського ринку та інших країн Митного союзу, які забезпечували 40% продажів компанії.
Однак Пінчук, судячи з усього, вже змирився з тим, що втратив ці ринки. Адже ще на початку року прес-служба Компанії повідомила, що холдинг вирішив відмовитися в 2015 році від експорту своєї продукції в Росію і зосередитися на ринках Європи, Америки, Близького Сходу і Африки.
Оптимізму бізнесменові додає судовий процес, присвячений його спору з Коломойським і Боголюбовим навколо так званого феросплавного холдингу.
Вадим Новинський, Смарт-холдинг
Для молодшого партнера Ахметова в Метінвесті, Вадима Новинського, цей рік, очевидно, ознаменується тільки одним конфліктом навколо мережі супермаркетів" Амстор".
Хто знав, що починався як звичайний корпоративний спір між бізнесменом і братами Вагаровскими конфлікт всього за пару місяців досягне апогею і ознаменується обшуком у особистому кабінеті Новинського, а також викликом його на допит в Генпрокуратуру.
Адже ще недавно партнерство з Ахметовим і переобрання до парламенту за списком Опозиційного блоку забезпечували Новинському порівняно непогані перспективи в сучасній Україні.
Але, очевидно, для нинішньої влади дружба з Ахметовим, швидше, не плюс, а мінус. Адже обшук і виклик в Генпрокуратуру деяких депутатів — соратників бізнесмена оцінили саме як застережливий меседж їх могутньому партнеру і покровителю.
Петро Порошенко, Рошен
Незважаючи на публічні заяви про бажання позбутися від основної частини свого бізнесу (крім 5 каналу), Президент так і не зробив жодних реальних кроків у цьому напрямку. Навіть викликають суспільний осуд липецькі фабрики Рошен (як бізнес, що ведеться на території противника) продовжують працювати на українського Президента. Щоправда, навесні російський бізнес Порошенко потрапив у скрутне становище — 28 квітня майно липецької фабрики на загальну вартість 2 млрд руб. було заарештовано, а 26 жовтня Мосміськсуд визнав продовження забезпечувального арешту цього майна законним.
Ще однією точкою виникнення репутаційних проблем Президента був і залишається Севастопольський морський завод, який опинився на анексованій території Криму і, на відміну від активів інших українських олігархів, не було націоналізовано.
Крім того, останні роки в тендерах на оборонні замовлення активно беруть участь і, як правило, виграють компанії, з яких Порошенко офіційно вийшов як акціонер, зокрема корпорація Богдан і холдинг Іста, що спеціалізується на виробництві акумуляторів. Богдан в цьому році почала збірку армійських версій автомобілів МАЗ білоруського виробництва під власним брендом, а також представив бронеавтомобіль Барс-8 і позашляховик Козак-2.
До бізнес-групі Президента тісно примикає і Костянтин Григоришин, який, за даними ЗМІ, активно залучений в схему імпорту російської електроенергії. Будучи старим знайомим Порошенко, Григоришин є його традиційним союзником у боротьбі з Коломойським, а тепер, як показують останні події, і з Ахметовим, кілька енергетичних компаній якого, за чутками, росіянин не проти роздобути.
Бізнес-активи Порошенко — єдині, що показали зростання за останній час. За даними ipress.ua за період кризи вони зросли на 20%
В цілому ж, бізнес-активи Порошенко — єдині, що показали зростання за останній час. За даними ipress.ua за період кризи вони зросли на 20%.
