Не встиг Джозеф Байден четвертий раз після Майдану розпрощатися з гостинним Києвом, як держсекретар США Джон Керрі знову (вже вдруге цього року) поїхав відвідати сусідню Росію. Всі одразу помітили: в Росію Керрі їздить частіше, ніж в Україну.
Про це пише російський журналіст Євген Кисельов .
Втім, його начальник Барак Обама за трохи менше як сім років свого президентства в Україні не побував взагалі жодного разу. Одного разу прийняв українського президента у Вашингтоні. Та нетривала і досить прохолодна зустріч Обами з Петром Порошенком у Білому домі була цілковитим контрастом з захопленим прийомом, який влаштували Порошенку в Конгресі.
Американські політологи і журналісти пояснюють, що Обама терпіти не може займатися питаннями зовнішньої політики і при можливості перекладає ці обов'язки на плечі інших. Байдена, наприклад.
Але він, як не крути, тільки друга людина у Вашингтоні. Наприклад, впливу віце-президента не вистачає, щоб переконати Обаму надати Україні військову допомогу у вигляді поставок летальної зброї.
Говорячи про позицію Керрі, я сказав "навіть", тому що останнім часом у його діях явно намітився проросійський крен. Під час останнього візиту до Москви він був настільки люб'язний у спілкуванні з Путіним і Сергієм Лавровим, що багатьох спостерігачів це покоробило.
Відразу згадалося, як Керрі приїжджав у Росію попереднього разу — минулої весни. Тоді він кілька годин перемовлявся з Путіним у Сочі, а після закінчення заявив, не моргнувши оком, що "удостоївся честі" бути прийнятим президентом Росії.
Міркуйте самі: ось віце-президент США виступає в українському парламенті, використовуючи при цьому, мабуть, найсильніші вирази, які коли?небудь дозволяв собі використовувати американський чиновник такого високого рангу:
“Сьогодні Росія окуповує суверенну українську територію. Дозвольте мені висловитися гранично ясно: США не визнали, не визнають і ніколи не визнаватимуть спробу Росії анексувати Крим. У Донбасі Москва продовжує формувати загони сепаратистів, командувати і керувати ними. М-о?с-к-в?а".
А ось Джон Керрі виступає цього тижня в Москві після зустрічі з Путіним: “Ми не прагнемо ізолювати Росію — це не самоціль нашої політики, ні. Чим швидше Москва виконає лютневі [Мінські] угоди про припинення вогню, тим швидше будуть скасовані санкції. Світ стає кращим, коли Росія і США діють спільно". Відчуваєте різницю?
Байден починає з того, що нагадує про Крим, через анексію якого США та їхні союзники почали запроваджувати санкції проти Росії. Керрі ж про Крим не каже жодного слова, натякаючи на те, що для ослаблення санкцій буде достатньо виконання Мінських домовленостей.
При цьому міністр закордонних справ РФ заявляє, анітрохи не вагаючись: "Поки заступник Обами Джо Байден їздить по Європі і рекомендує продовжити санкції проти нас, не беручи до уваги те, як Київ поводиться під тиском Заходу, ми не зможемо досягти взаєморозуміння".
Після таких слів і справді слід замислитися: а чи є сенс держсекретареві їхати в Москву на переговори? Однак він їде і, здається, йде на нові поступки: "Сполучені Штати не домагаються зміни режиму в Сирії".
Це означає, що американська адміністрація вустами Керрі пом'якшує свою колишню позицію: Асад повинен піти. Тепер американці кажуть, що хочуть запустити переговорний процес, у результаті якого самі сирійці повинні визначити майбутнє Сирії. По суті, Керрі вперше погодився з думкою Москви.
Такий поворот подій вселяє тривогу. Тому що знову в Путіна з'являється відчуття, що він розумний, хитрий і переграв усіх. А ось несимпатичний Путіну з першого знайомства Обама — типовий слабак.
Тривогу це викликає ще й тому, що попереду — рік "кульгавої качки", останній рік перебування американського президента у владі, коли вага та вплив будь-якого господаря Білого дому починають знижуватися.
