Міра ця, по суті, дзеркальна - вже в середині січня стало очевидним, що німецькі прикордонники щодня повертають в Австрію близько 200 переселенців, що не мають, з точки зору офіційного Берліна, права знаходитися в ЄС. Тепер Відень має намір передавати цих людей по ланцюжку, далі, тим країнам, звідки вони в'їхали на територію Австрії. Втім, це рішення має лише психологічне значення - адже досі в Старому світі не виробили єдиного списку тих країн, які можуть вважатися безпечними для життя. Згода з цього питання досягнута тільки у відношенні слаборозвинених держав Східної Європи, які є "постачальниками" економічних переселенців. Тоді як з державами Північної Африки, Марокко, Алжиром - ясності немає: правозахисні організації стверджують, що в їх жителів є право на притулок в Євросоюзі.
Незважаючи на вжиті Старим світом заходи, спрямовані на скорочення міграційного потоку, він не слабшає. Втім, правозахисники використовують будь-який привід, щоб перешкодити країнам ЄС захистити себе від неконтрольованого потоку переселенців. Влада Данії піддалися різкій критиці, як тільки спробували вилучати у в'їжджають в країну біженців суми, що перевищують 10 тисяч крон, золото, годинники та інші коштовності, щоб пустити ці кошти на оплату їх перебування. Агентство ООН у справах біженців негайно зажадав від Копенгагена змінити своє рішення. У підсумку датські власті були змушені підвищити суму, яку "бідні" біженці мають право залишити у себе. А потім і зовсім відмовилися від вилучення предметів, у тому числі - коштовностей, якщо прохач повідомить, що вони представляють "сентиментальну або побутову цінність", вихолостивши остаточно зміст навіть тих скромних обмежувальних заходів, які могли зупинити потік біженців.
Неясно, чи зможе захиститися від мігрантів Швейцарія, яка пішла по датському шляху. Вона зажадала від шукачів статусу біженця здати всі цінності і фінанси, що перевищують тисячу місцевих франків. Крім того, особи отримали статус біженця і роботу, повинні відраховувати до бюджету 10 відсотків зарплати, поки не відшкодують 15 тисяч франків, витрачених державою на те, щоб їх прийняти. Однак і ці, на перший погляд, драконівські заходи навряд чи будуть реалізовані в повному обсязі: більшість переселенців не поспішають інтегруватися в європейське суспільство і шукати легальну роботу в розрахунку на соціальні допомоги, які існують у розвинутих країнах ЄС.
Вельми красномовним виглядає пояснення Агентства ООН, чому європейцям не слід посилювати правила щодо біженців. Виявляється, на думку оонівських чиновників, такі заходи "відтягують момент возз'єднання сімей". Іншими словами, тим півтора-двох мільйонів переселенців, які вже заселилися в Європу, потрібно допомогти перетягнути в Старий світ своїх родичів. А це ще мінімум 8-10 мільйонів чоловік.
Схоже, до такого розвитку подій в Європі вже покірно готуються. Міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле запропонував запровадити загальноєвропейський додатковий податок на бензин, який дозволить фінансувати заходи по боротьбі з кризою біженців. Ці гроші, на думку Шойбле, підуть на відновлення контролю над зовнішніми кордонами Євросоюзу. Причому німецький міністр згоден ввести такий податок навіть у тому випадку, якщо цей захід підтримають не всі країни ЄС. А в тому, що саме так відбудеться, сумніватися не доводиться: значне число держав Старого світу не хочуть розплачуватися за політику "відкритих дверей", що проводиться канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Чому вони тікають до Європи?
Зрозумілої відповіді на це питання немає. Навпаки, на перший погляд, дії біженців виглядають нелогічними. Вони прагнуть в європейські країни, чужі їм за менталітетом, цінностей, культурних норм і мови, в той час як існує безліч багатих арабських держав, де подібних проблем у переселенців просто не виникло б. Але чому монархії Перської затоки, на відміну від Європи, не відчинили свої двері для одновірців з Сирії та Афганістану? Наївно думати, що в переважній більшості малоосвічені переселенці прагнуть в Старий світ за демократією. Так що факт залишається фактом - багаті арабські країни, наче під копірку, приймають жорсткі міграційні законодавства, направляючи потоки біженців в Європу і закривши для них власні межі.
Цікаво, що контрабандисти, які заробляють на переправленні нелегалів, також відправляють їх тільки в одному напрямку - у Старий світ. За оцінками Агентства ООН у справах біженців, вони заробили на цьому бізнесі від 3 до 6 мільярдів доларів в минулому році. Однак ніхто не пропонує сирійським мігрантам вибір між Об'єднаними Арабськими Еміратами та Грецією. Злочинні угруповання, немов величезний насос, відкачують неосвічених, ласих на солодке життя жителів арабського Сходу, опинившихся волею долі в "гарячих точках", і переправляють їх у Старий світ. Варто звернути увагу, що за час кризи з біженцями, багаті арабські країни жодного разу не запропонували Європі фінансову допомогу на облаштування одновірців.
Навпаки, Євросоюз погодився заплатити Туреччині три мільярди євро за те, що Анкара нібито вживе заходів для скорочення числа біженців, що прямують в Старий світ. Однак на практиці ніяких кроків у цьому напрямку Туреччина не зробила. У результаті італійська влада пригрозили заблокувати угоду, якщо не отримають більше інформації про конкретних цілях, на які підуть виділені туркам мільярди.
Тільки в грошах справа?
"Перед обличчям терактів та інших актів насильства по всій Європі влади, схоже, в першу чергу турбуються, як не допустити звинувачень в адресу всіх іноземців з-за ганебного і навіть злочинної поведінки деяких з них", - пише швейцарська газета Le Temps. Але крім чи не повсюдно введеної в європейських ЗМІ цензури, коли навмисно замовчуються злочини, вчинені біженцями, табу накладено ще на одну чутливу тему - здатність переселенців до толерантності стосовно європейських цінностей. А саме це викликає найбільші сумніви. Адже якщо припустити, що ситуація з мігрантами стала частиною кимось ретельно задуманої і успішно проведеної геополітичної операції, то спрямована вона була, безсумнівно, на знищення європейських цінностей і традицій. І які б мільярдні кошти не виділяв сьогодні Старий світ на облаштування біженців, ці гроші не змінять ні їх світогляду, ні рівня толерантності.
Зазнають чи часто неграмотні селяни Афганістану або Сирії, виховані в дусі консервативного ісламу, який панує в Європі фемінізм? Чи погодяться з тим, що до них та їх сім'ям будуть застосовуватися заходи ювенальної юстиції? Приймуть чи вільні звичаї в одязі і поведінці, що панують у європейських розважальних закладах? Чи погодяться терпіти поруч із собою осіб нетрадиційної орієнтації? Відповідь на ці питання очевидна.
Чому небезпечно замовчувати проблеми?
У неділю з'явилася інформація про черговий інцидент за участю біженців. На цей раз в Німеччині постраждала 13-річний підліток (за однією з версій, дівчина походить з родини російських німців). Її зґвалтували якісь іноземці, схожі на уродженців Близького Сходу. Але поліція без пояснення причин відмовилася порушувати кримінальну справу. На думку директора оксфордського Центру дослідження біженців Олександра Беттса, "якщо лідери Європи швидко не висунуть виразних аргументів на користь міграції, оскаржують страхи з приводу безпеки та релігійних відмінностей, громадська підтримка надання притулку біженцям може припинитися". Але схоже, таких аргументів, крім пропагандистських кліше, у політиків Старого світу більше не залишилося. І все, що їм залишається для запобігання масштабних протестів під націоналістичними гаслами, - замовчувати правил переселенцями злочину і вводити цензуру в ЗМІ.
