Бюджетний пакет - 2016 сильно знижує податкове навантаження

24 грудня 2015 року Верховна Рада прийняла пакет законів, критично важливих для отримання третього траншу кредиту МВФ ($1,7 млрд). Так званий бюджетний пакет - 2016 включає Закон про бюджет 2016 року з плановим дефіцитом на рівні 3,7% ВВП, зміни в Податковий кодекс і кілька інших законів, спрямованих на запуск структурних реформ в залежних від бюджету секторах.

До числа найважливіших змін у податковому законодавстві входять:

зниження ставки єдиного соціального внеску, що сплачується роботодавцем, з 41% до у середньому 22%; скасування єдиного соціального внеску, що сплачується працівниками (раніше 3,6%); введення плоскої ставки податку на доходи фізичних осіб, що дорівнює 18% (проти 15/20% раніше); скасування спеціального режиму ПДВ для агропідприємств та одночасне відновлення відшкодування ПДВ з експорту зерна з перехідним періодом в 2016 році; зниження податків на газовидобуток; скасування спеціального імпортного збору у розмірі 5-10%; підвищення акцизу на паливо, тютюн і алкоголь на 13, 40 і 50-100% відповідно; запровадження трохи більш жорстких критеріїв використання спрощеної системи оподаткування і невелике підвищення відповідних податкових ставок.

Впав ЄСВ

В результаті дискусії В парламенті ставки основних податків залишилися близькі до первісної пропозиції уряду (всі ставки на рівні 20%). Однак розширення податкової бази виявилося не таким істотним, як планувалося в урядовому проекті, зокрема, в питанні використання системи спрощеного оподаткування. Тим не менше з макроекономічної точки зору зміни в податкове законодавство є кроком у правильному напрямку, оскільки знижують надмірне податкове навантаження на зарплати, яка мотивувала виплату зарплати "в конвертах", а також розширюють податкову базу, хоча і в меншій мірі, ніж необхідно.

За версією рейтингу ведення бізнесу (Doing Business), Україна входить у п'ятірку країн з найвищою в світі навантаженням на оплату праці разом з Францією, Бельгією, Китаєм та Італією. Згідно з нашими підрахунками, зниження ставки ЄСВ роботодавця і скасування ЄСВ працівника зменшить податкове навантаження на оплату праці (згідно термінології ОЕСР) з 43 до 34%, що зробить Україну більш привабливою в цьому аспекті, ніж Чехія, Словаччина або Польща, не кажучи вже про розвинених країнах ЄС.

Підрахунки для України зроблені на основі середньої валової зарплати (перед сплатою податків) 4000 грн в місяць. При нових податкових ставках загальні витрати на оплату праці (labor costs) дорівнюють 4880 грн = 4000 грн + 22% ЄСВ*4000 грн. Чиста зарплата, отримана "на руки" працівниками, дорівнює 3220 грн = 4000 грн - 18% податку на доходи фізичних осіб*4,000 грн - 1,5% військового збору*4000 - 0% сплачується працівником ЄСВ*4000. Різниця між загальними витратами на оплату праці і чистого зарплатою (tax wedge) дорівнює 1660 грн = 4880 грн - 3220 грн, тобто податкове навантаження становить 34% = 1660 грн / 4880 грн.

В результаті зниження ЄСВ суттєво зменшиться і загальне податкове навантаження на бізнес. Використовуючи методологію рейтингу Doing Business, бачимо, що загальна ставка податку, що сплачується середнім українським підприємством, знизиться на третину (або на 18 процентних пунктів), до 34% від прибутку перед сплатою податків (commercial profit згідно методології Doing Business), що нижче середнього значення по світу 40,8% і нижче показника багатьох країн Центральної та Східної Європи, в тому числі Польщі, Румунії, Угорщини та інших. Як наслідок, Україна може піднятися на 50 ступенів, до 58-го місця в компоненті "сплата податків" рейтингу Doing Business.

*Кількість податків та обов'язкових внесків, сплачуваних підприємством у другий рік діяльності як частка прибутку перед сплатою податків. Згідно Doing Business, прибуток перед сплатою податків (commercial profit) дорівнює виручці від реалізації продукції мінус собівартість проданої продукції, мінус зарплата брутто, мінус адміністративні витрати, мінус інші витрати, мінус збільшення резервів (provisions) плюс виручка від продажу нерухомості, мінус платежі за кредитами, плюс відсотки за депозитами і мінус амортизація (підрахована за методологією Doing Business).

Перерозподіл ресурсів

Більш низька ставка ЄСВ викличе зниження доходів сектора державного управління приблизно на 100 млрд грн (при відсутності позитивного ефекту від можливої легалізації тіньових зарплат). За нашими оцінками, в сукупності інші зміни в податковому законодавстві будуть мати лише мінімальний вплив на доходи бюджету. Таким чином, більша частина падіння доходів від зниження ставки ЄСВ буде компенсуватися за рахунок видаткової частини бюджету, а саме низки заходів, які повинні закласти фундамент для більш глибоких структурних реформ у таких неефективних і схильних до корупції сферах, як соціальна підтримка населення, охорону здоров'я та освіту. Таким чином, за нашими попередніми оцінками, нове законодавство перерозподілить близько 3,0-4,0% очікуваного ВВП з державного у приватний сектор економіки.

Такий перерозподіл має сприятливо позначитися на українській економіці - державний сектор звичайно використовують економічні ресурси меньш ефективно, ніж приватний, особливо в країнах зі слабкими інституціями. Підприємства, що отримали додатковий ресурс завдяки більш низькому оподаткування, зможуть використовувати його кількома способами:

підвищити зарплату працівникам, таким чином підтримуючи кінцеве споживання домогосподарств; повністю або частково легалізувати "сірі" зарплати, таким чином повернувши частину ресурсів в державний бюджет; збитковим підприємствам, яких на сьогоднішній день більшість, зниження податкового навантаження допоможе продовжити роботу в складних економічних умовах без жорстких обмежень витрат та/або виробництва; прибуткові підприємства зможуть інвестувати додатковий ресурс.

Однак не можна виключати, що деякі підприємства будуть виводити додатковий прибуток за кордон.

Незважаючи на існуючий потенціал для легалізації зарплати, цей процес, швидше за все, буде довгим, враховуючи низький рівень довіри до державних органів в Україні і відсутність додаткових "штрафів" за зарплати "в конвертах".

Таким чином, основна частина перерозподілених ресурсів, ймовірно, залишиться у приватному секторі, підтримуючи підприємницьку активність. Складно оцінити, який саме шлях використання ресурсу (з перерахованих вище) обере більшість підприємств. Враховуючи складні економічні умови в Україні і погіршення зовнішню ситуацію, частка компаній, які зважаться інвестувати отримані ресурси, навряд чи буде суттєвою. Значить, у короткостроковій перспективі перерозподіл ресурсів буде підтримувати економічну активність, допомагаючи місцевому бізнесу уникнути жорстких обмежень витрат (хоча відтік капіталу також може збільшитися в результаті виведення коштів за кордон).

У той же час в середньостроковій перспективі воно повинно сприяти зростанню інвестицій і споживання.

Крок вперед

Хоча "бюджетний пакет - 2016" в цілому несе позитивні наслідки для української економіки, його слід розглядати тільки як один з необхідних кроків. Пов'язані з бюджетом сектора вимагають глибоких структурних реформ, які дозволять витрачати бюджетні кошти більш ефективно. Перелік цих реформ включає (але не обмежується):

впровадження оцінки доходів при нарахуванні соціальної допомоги; перебудову секторів охорони здоров'я та освіти; реформу неспроможною пенсійної системи.

Без цих заходів подальше істотне зниження податкового навантаження може відбутися лише за рахунок зростання бюджетного дефіциту і макроекономічної нестабільності.