Про плани Києва на Давос-2016 можна було судити хоча б по складу делегації, що вирушила на форум. Її очолив президент Петро Порошенко, в складі також були міністр фінансів Наталія Яресько, міністр економіки Айварас Абромавічус і мер Києва Віталій Кличко.
У ході цього візиту президент провів зустрічі з главою МВФ Крістін Лагард, від якої він зміг почути лише запевнення про сподівання на хороші перспективи "успішного завершення роботи над меморандумом" про подальше кредитування України фондом. Також президент домовився зі своїм швейцарським колегою про надання Україні фінансової допомоги цією країною на суму 200 млн євро. На цьому в переліку практичних результатів форуму для України, напевно, можна ставити крапку.
Ще однією знаковою зустріччю глави держави стали переговори Порошенка з віце-президентом США Джозефом Байденом. Тут обговорювалися подальші шляхи вирішення конфлікту на Донбасі та контролю за виконанням мінських угод.
Повідомлялося також, що сторони обговорювали затіяний Росією новий проект "Північний потік-2", що передбачає збільшення пропускної здатності газопроводу, що проходить по дну Балтійського моря і ставить під загрозу транзит російського газу через Україну. Цей проект глава української держави і віце-президент США охарактеризували як "політичний". Правда, не дуже зрозуміло, при чому тут США, оскільки проект може бути реалізований Росією тільки у співпраці з європейськими країнами (в першу чергу з Німеччиною), з якими і логічно було б його обговорювати.
А ось заява про те, що в поточному році Україна має намір активізувати роботу по поверненню Криму, чомусь прозвучало з вуст керівника Мінфіну, а не глави держави. Наталії Яресько разом з міністром економіки Абромавичусом довелося також послухати від учасників форуму закиди в нездатності країни провести прозору приватизацію і децентралізацію.
Центральною для України подією поза програми форуму традиційно став вже звичний, так званий "український сніданок", організований бізнесменом Віктором Пінчуком. Проходив він під пафосною назвою "Світ змінюється. Чи змінилася Україна?". Однак і тут не склалося. За результатами відповідь на це риторичне питання стала очевидною.
Представникам України довелося багато слухати про нездатність країни боротися з корупцією, проводити необхідні реформи і відповідати вимогам часу в економіці. Чого варто тільки основна тема форуму цього року - "Четверта промислова революція"! Вона передбачає створення економік на пограниччі промисловості, біології і фізики, і це те, що відбувається в розвинутих країнах вже зараз. Наскільки наблизилась до цього Україна, кожен працюючий українець може судити, озирнувшись навколо свого робочого місця і оцінивши результати своєї праці.
Представники України продовжили транслювати потенційним інвесторам байки які вже давно приїлися всім всередині країни, про поліпшення інвестиційного клімату, зниження податків і позбавленні від російської газової залежності. Також традиційно в переліку українських "перемог" були озвучені нібито успішні переговори з МВФ щодо чергового кредиту і домовленість з пулом інвесторів про реструктуризацію вже наявних боргів. Судячи з усього, інвесторів це не пройняло.
Як розповіла в ефірі "Радіо Свобода" журналіст Катя Горчинська, присутня на "сніданку", у неї склалося враження, що представники уряду України намагалися презентувати учасникам форуму свої досягнення, тоді як останні описували ситуацію, як бачать її вони. В результаті вийшли дві різні картини України. Як можна судити з відгуків, головною плямою в картині сучасної України інвестори бачать всюдисущю і всеохопну корупцію. При цьому не бачать ефективної боротьби з нею. Власне, це і можна вважати відповіддю інвесторів на питання, поставлене в назві "українського сніданку".
