Конституція спотикання
В серпні 2015 року голосування в першому читанні за зміни до конституції України спровокувало серйозне протистояння як всередині Верховної ради, так і біля її стін. Сьогодні, напередодні спочатку запланованого терміну прийняття поправок, опоненти президента переконані, що запропонований Порошенко варіант децентралізації — шлях до надання окремим регіонам Донбасу особливого статусу. А тому — за нього голосувати не можна.
Сам же Петро Порошенко запевняє: зміни до конституції не передбачають преференцій для Донбасу. За його словами, мова йде всього лише про делегування повноважень з центру в регіони по всій країні, в тому числі в Луганській і Донецькій областях.Однак ці слова звучать не дуже переконливо на тлі того, як Москва наполегливо і методично підштовхує Київ до прийняття цих поправок. Про них говорять і Володимир Путін, і Сергій Лавров. Росії вони необхідні, щоб довести, що ніякої війни немає, що питання конституційних змін — виключно внутрішня справа України і що "ДНР" і "ЛНР" мають право на автономію.
Згідно з існуючим українським законодавством, зміни до конституції повинні були бути прийняті Радою ще до 31 січня 300 голосами. Замість цього парламент вирішив поміняти порядок прийняття поправок, щоб дати депутатам можливість повернутися до цього питання пізніше. У зв'язку з цим опоненти Порошенко вже заявляють про те, що президент і його соратники порушили конституційні норми.
Як би там не було, але таким чином президент України, по-перше, отримав додатковий час для торгів з Москвою. А по-друге, Порошенко вдалося уникнути чергового політичного протистояння всередині країни.
Як Яценюк ледь не посварився з Порошенком
Всі згадані конституційні перипетії відбувалися під акомпанемент чергового протистояння між Арсенієм Яценюком і Петром Порошенком. Треба сказати, що оточення президента, яке входить одеський губернатор Михайло Саакашвілі і народні депутати, не раз дозволяли собі публічно звинувачувати главу кабінету міністрів і його соратників в корупції. Весь цей час Порошенко лише мовчазно спостерігав, що відбувається.
Напередодні розгляду змін до конституції Яценюк раптом заявив: він за те, щоб вносити зміни в Основний закон держави виключно на референдумі. А союзник українського прем'єра — міністр внутрішніх справ Арсен Аваков — і зовсім заявив, що Україна повинна рухатися у бік парламентської республіки.
Порошенко сприйняв це як демарш. В результаті однодумці глави держави почали натякати про можливу відставку Авакова, можливе переформатування більшості, а значить — і зміну прем'єр-міністра.
Тим не менш, поки що Порошенко і Яценюк вирішили не торпедувати події. Глава держави не виносить конституційні зміни на голосування в парламент і пропонує уряду 16 лютого відзвітувати перед Верховною радою.
Здавалося б, політичний компроміс досягнутий. Правда, чи надовго — невідомо. Подейкують, що в адміністрації президента вже розглядають питання можливого проведення дострокових парламентських виборів восени цього року. Порошенко, звичайно ж, все заперечує.
Відкладене загострення
Те, що Рада відклала розгляд питання про внесення змін до конституції щодо децентралізації, звичайно ж, не сподобається Москві. Хоча не факт, що в разі позитивного рішення з цього питання Росія заспокоїться. Адже лідери ДНР і ЛНР вже встигли заявити, що у них є свій варіант конституційних змін. Він передбачає широку автономію для самопроголошених республік, представництво у Верховній раді, право вето на рішення у зовнішній політиці etc. Це означає, що компромісний варіант конституції України досягнутий все одно не буде. Війна в Донбасі продовжиться.
З урахуванням цього для подальшого протистояння між президентською і прем'єрською командами, схоже, не уникнути. Сьогодні Порошенко просто змушений рахуватися з Яценюком, який має у Верховній раді 80 депутатських «багнетів». Але це зовсім не означає, що глава держави буде миритися з ситуацією. Виходом із цих партнерських обіймів можуть стати дострокові парламентські вибори, на яких президент, судячи з усього, розраховує отримати контроль над парламентом.
Тайм-аут, який зараз взяв для себе Петро Порошенко, скоро закінчиться. Перед президентом стоїть непросте завдання — зберегти політичну рівновагу в зовнішній і внутрішній політиці. Від того, чи вдасться йому це, залежить не тільки майбутнє нинішньої Верховної ради, але й, без перебільшення, всієї України.
