Про що Порошенко домовився з Меркель у Берліні

У Берліні вчора президент України Петро Порошенко зустрівся з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Робочий візит відбувся за ініціативи німецької сторони. Напередодні візиту Порошенка український посол у Німеччині Андрій Мельник повідомив, що тиск Заходу на Росію ослаб, а у французькому уряді заявили, що очікують зняття санкцій з РФ вже цього літа. Чого чекали від візиту Петра Порошенка до столиці ФРН.

Про Мінські угоди і зміни в Конституцію

Ще на своїй прес-конференції 14 січня Петро Порошенко заявив, що Україна вимагає чіткого визначення дат, коли будуть виконані конкретні пункти Мінських угод. Президент також зазначив, що ключовий момент у цьому питанні – дата повернення контролю над частиною українсько-російського кордону. Як припускають експерти, це питання також обговорювалося і в Берліні.

Росія наполягає – українська сторона досі не виконала одну з ключових умов Мінських домовленостей – не провела конституційну реформу. "Основне, що повинно бути зроблено за виконанням Мінських угод, лежить на стороні сьогоднішньої київської влади. Не можна вимагати від Москви те, що повинен зробити Київ. Наприклад, найголовнішим у всьому процесі врегулювання, ключовим питанням є питання політичного характеру, а в центрі - конституційна реформа", – цитує прес-служба Кремля президента РФ Володимира Путіна.

У той же час Україна впевнена, що зміни в Основний закон не можуть бути прийняті доти, поки РФ не виконає свою частину Мінських угод. Крім того, на даний момент необхідних 300 голосів для того, щоб прийняти зміни в Конституцію з пунктом 18 перехідних положень, де записаний особливий статус Донбасу, в Раді не вистачає.

Як раніше заявляв спікер Верховної Ради Володимир Гройсман, друге читання змін до Конституції повинно було відбутися на наступній сесії після того, як законопроект прийняли у першому читанні. Вперше за зміни у Конституції проголосували 31 серпня (друга сесія Ради), отже, у другому читанні зміни повинні були прийняти до кінця третьої сесії (2 лютого). Однак 30 січня набув чинності Закон про порядок внесення змін до Конституції, згідно з яким зміни в Основний закон можуть прийняти і на 4-й сесії. Крім того, народні обранці (51 депутат) звернулися в Конституційний суд щодо тлумачення слів про "наступну чергову сесію Верховної Ради" для того, щоб з'ясувати – коли парламентарі можуть ухвалити зміни до Конституції.

Політолог Андрій Миселюк упевнений, в Берліні президент Петро Порошенко також повідомив про те, як йдуть справи у питанні ухвалення змін до Конституції. "У Мінському процесі сталися важливі зміни. В Україні Конституційна реформа відкладається. Оскільки це попередньо узгоджено з німецькою стороною, звісно, президент України надасть інформацію про те, як йдуть справи в цьому питанні", – зазначає політичний експерт.

"У Мінському процесі сталися важливі зміни. В Україні Конституційна реформа відкладається. Оскільки це попередньо узгоджено з німецькою стороною, звісно, президент України надасть інформацію про те, як йдуть справи в цьому питанні", – зазначає політичний експерт.

Для прийняття зміни до Конституції, найімовірніше, в України є півроку. До речі, Німеччина зайняла позицію України. Як заявила Ангела Меркель: "Порошенко в черговий раз довів, що Україна вірна виконанню Мінських домовленостей".

Новий формат з деокупації Криму

Політичний аналітик Павло Нусс передбачає, Порошенко обговорив з канцлером Німеччини можливість створення формату для обговорення деокупації Криму – "Женева+". Ще тиждень тому, як передає прес-служба глави держави, президент заявив про те, що для повернення Криму Україні необхідно створити нову площадку для переговорів. "Там повинні бути Європейський Союз і Сполучені Штати Америки, до цього повинні долучитися країни-гаранти Будапештського меморандуму. Назвати цей формат можна "Женева +" і негайно розпочати консультації щодо організації цього процесу", – сказав президент.

На думку Павла Нусса, на підході перший етап активної фази вирішення кримської проблеми на міжнародному рівні. "Я сумніваюся, що росіяни в змозі потягнути одночасно два глобальні дипломатичні фронти: Мінський процес – вирішення конфлікту на Донбасі і Geneva+ – деокупація Криму", – написав експерт на своїй сторінці в соцмережі.

У той же час політолог Андрій Миселюк впевнений, для того, щоб проводити переговори з деокупації Криму в новому форматі, Україні необхідно отримати підтримку США або Німеччини. На думку експерта, на даний момент зацікавленості з боку Заходу створювати новий формат для деокупації півострова, немає. "Зараз немає ані в Берліні, ані у Вашингтоні зацікавленостей скликати нові формати. Те, що записано в Мінських угодах, влаштовує Захід. Вони будуть виступати, щоб процес розвивався саме в цих межах", – вважає експерт.

"Зараз немає ані в Берліні, ані у Вашингтоні зацікавленостей скликати нові формати. Те, що записано в Мінських угодах, влаштовує Захід. Вони будуть виступати, щоб процес розвивався саме в цих межах", – вважає експерт.

Коли з Росії можуть зняти санкції

Напередодні візиту президента український посол у Німеччині Андрій Мельник у своєму інтерв'ю місцевій газеті Berliner Zeitung заявив, мета Москви – домогтися того, щоб партнери України на Заході втратили терпець і послабили тиск на Росію, скасувавши санкції. Крім того, дипломат сказав: "Ми дійсно з тривогою помічаємо, що рішучість як Німеччини, так і ЄС слабшає". Андрій Мельник заявив, що Захід повинен тиснути на РФ.

"Зараз мова йде про те, що вже в липні санкції проти РФ можуть скасувати. Справа в тому, що позиція України вже давно європейським партнерам ясна. Українська сторона наполягає на тому, що санкції повинні продовжуватися. Європейська сторона зараз схиляється, в тому числі, і до того, що в липні санкції скасують", – говорить політолог Андрій Миселюк.

Уряд Франції, як повідомляє телеканал Дождь з посиланням на радіостанцію Europe1, розраховує на скасування санкцій щодо Росії вже цього літа.

За словами міністра сільського господарства Франції Ле Фолля, президент Франції Франсуа Олланд і французький уряд хочуть скасування санкцій щодо Росії. Міністр зазначив, що обговорював це питання з російською владою. Скасування санкцій також обговорював з Росією міністр економіки Еммануель Макрон.

Проте міністр зазначив, що рішення про зняття з Росії санкцій буде прийнято не окремими державами, а владою всього Євросоюзу цього літа. До речі, до цього секретар Державного департаменту США Джон Керріверіт припустив, що Мінські угоди можуть бути повністю виконані за кілька місяців, відповідно, після цього санкції проти РФ будуть зняті.

"Очевидно, що санкції проти Росії повинні залишатися, поки Росія повністю не виконає Мінські домовленості і поки вона не забереться з Донбасу. Поки не забере свої війська, свою зброю і поки не буде відновлено контроль на кордоні", – заявив президент на зустрічі зі ЗМІ перед переговорами з канцлером Німеччини Ангелою Меркель.

"Очевидно, що санкції проти Росії повинні залишатися, поки Росія повністю не виконає Мінські домовленості і поки вона не забереться з Донбасу", – заявив Порошенко.

У той же час Ангела Меркель підкреслила, що на Донбасі досі немає режиму повного припинення вогню, санкції проти РФ необхідно продовжити.

"Враховуючи те, що Мінські угоди не виконані, нам доведеться і надалі продовжувати санкції проти Росії. Якби Мінські угоди були повністю виконані, то ми могли б скасовувати санкції, але поки цього немає", – підкреслила Меркель.

Торкнулися на переговорах також і питання фінансової підтримки України. Як заявила канцлер Ангела Меркель, Німеччина продовжить надавати фінансову підтримку Україні: "Ми, звичайно, будемо говорити і про підтримку України в економічних питаннях. У рамках плану дій федерального уряду в 2015 році ми виділили Україні 700 млн. євро, і ми хочемо продовжити нашу підтримку в 2016 році".