Про це він написав у своєму блозі на "Українській правді".
"Мова йде про кризу цінностей, що наступний прем'єр-міністр повинен мати бездоганну репутацію. Очевидний кандидат, який відповідає цій вимозі, – це міністр фінансів Наталя Яресько. Її можна закинути хіба що в американському походженні, але, як показує досвід балтійських держав, це, скоріше, плюс, а не мінус", – зазначив Абромавічус.
Він додав, що у всіх трьох країнах Балтії були президенти-вихідці із західних діаспор, які успішно відпрацювали по дві каденції. "Вони були ефективними та популярними, тому що у них були інші цінності і не було ніяких зв'язків з місцевим бізнесом. А ще – їхні давні друзі залишилися по той бік океану, а не приїхали з ними, щоб отримати ключові посади, як це вже, на жаль, стало загальноприйнятим в Україні", – резюмував міністр.
На думку Абромавичуса, новий прем'єр-міністр повинен зібрати "уряд технократів" з хорошою репутацією. "Україна отримала б шанс злетіти на абсолютно новий рівень. Головним завданням такого уряду має стати прискорення реформ у всіх сферах, а в першу чергу – реформа Державної фіскальної служби і швидка прозора приватизація. Всі порядні політичні сили повинні бути зацікавлені у такому рішенні", – вважає він.
Суперечності в української влади загострилися після того, як 3 лютого Абромавічус заясил про свою відставку. Він пояснив, що йде з уряду через блокування системних і важливих реформ і спроб встановити контроль за грошовими потоками на держпідприємствах. Він також звинуватив особисто заступника голови фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) Ігоря Кононенка у блокуванні роботи міністерства. Депутат звинувачення заперечує.
5 лютого Яценюк заявив, що Кабмін піде у відставку в повному складі в разі, якщо Верховна Рада України прийме рішення про його переформатування.
На кризу в уряді відреагував президент Петро Порошенко, заявивши, що його необхідно "негайно перезавантажити". Лідер фракції БПП в парламенті Юрій Луценко заявив, що відставки Яценюка вимагають фракції "Самопомочі", "Батьківщини" і Радикальної партії і в зв'язку з цим у прем'єра тепер немає підтримки коаліції для прийняття рішень в Раді.
