Однак з підписанням контракту на постачання і транзит газу між ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» на період з 2009 по 2019 рік – радикально змінила правила гри. Вартість блакитного палива почала визначатися за формулою з прив'язкою до вартості нафти і продуктів її перегонки на світових ринках.
При високих цінах на нафту принципи договору стали не вигідними для України. Одночасно РФ почала використовувати «газовий важіль» як зашморгу для досягнення політичних цілей на території пострадянського простору, в тому числі і в Україні.
Програми заміщення газу, відкриття реверсних поставок з країн ЄС і зростання внутрішнього видобутку стали тим комплексом заходів, який дозволив позбавити Україну від газової залежності від РФ. Вагомим внеском у справі диверсифікації поставок стало приєднання України до Третього енергетичного пакету Європейського Союзу.
Перехід від моделі «ринку постачальника» до моделі «ринку споживача» надав НАК «Нафтогаз України» можливість вибору постачальників у залежності від запропонованої ціни. В результаті опалювальний сезон 2015/2016 вдалося пройти, повністю відмовившись від російського газу.
Як змінювалася вартість російського газу для України протягом останніх 24 років.
