Про те, з якими труднощами депутат Сотник зіткнулася при отриманні бланка для збору 150 підписів, необхідних для реєстрації постанови про висловлення недовіри уряду, вона розповіла на своїй сторінці в мережі Facebook. "Історія практично як про "Смерть Кощія безсмертного", яка в яйці, яке в качці, яка в зайця і далі за маршрутом"! Так і я: спочатку лист на Гройсмана, який розписав на Слишинського, а той у відпустці, тому день передавали на заступника Кістіона, якого не було на місці, тому довелося шукати заступника цього заступника, і лише тоді -на виконання у відділ кадрів. Не минуло й 3 днів, як бланк у мене і фракція може почати збирати підписи під ініціювання відставки уряду", - розповіла вона.
Сценарій перший: "Відставка з волі депутатів"
Знайти 150 голосів за внесення постанови про висловлення недовіри уряду не представляється великою проблемою. Перш за все, тому що це ще не гарантія самої відставки. Але цей підпис цілком може стати виправданням для будь-якого депутата-мажоритарника, який, повернувшись до своїх виборців, може зберегти обличчя, відповідаючи на питання, "а що зробив ти, щоб у нас змінилася влада, і жити стало краще?".
Передбачається, що підписи за постанову будуть зібрані за наступний тиждень. Навряд чи вдасться їх зібрати, внести постанову і проголосувати за нього 16 лютого, відразу після виступу зі звітом у парламенті Арсенія Яценюка.
"За" відставку виступає "Самопоміч". "Швидше за" "Батьківщина" і окремі депутати від Блоку Петра Порошенка, представники депутатських груп.
Чому "Батьківщина" в категорії "Швидше"? Джерела стверджують, що під час візиту Юлії Тимошенко в США у неї було кілька зустрічей з високопоставленими чиновниками Адміністрації президента Барака Обами, які переконали її в тому, що відставка прем'єра невчасна.
Непрямим підтвердженням може служити змінилася риторика одного з головних спікерів "Батьківщини", народного депутата Сергія Соболєва, який спочатку говорив про те, що "ні фракція" Батьківщина ", ні фракція" Самопоміч "з цим прем'єром працювати не будуть..." (5 лютого), а вже 8 лютого дав зрозуміти, що у Яценюка все ж є шанс: "Без конкретного плану дій, який ми повинні почути від уряду, наша позиція, фракції" Батьківщина ", з приводу того, що нам треба негайно міняти прем'єра і склад уряду, його перезавантажувати, є незмінною ".
Втім, є ті, хто не бачить зараз можливості для подібного голосування. ". На сьогодні немає достатньої кількості голосів для відставки чинного уряду і призначення нового Фактично, ситуація напередодні 16 лютого емоційно піднімається, але знаючи ситуацію в парламенті я не бачу підстав для прийняття того чи іншого рішення", - вважає перший віце-спікер Андрій Парубій.
Треба сказати, що в одному з варіантів який зараз обговорюється на Банковій, пану Парубію уготована видатна роль. У разі, якщо відставка Арсенія Яценюка все ж відбудеться, то наступним прем'єром може стати Володимир Гройсман, а спікерське крісло, в свою чергу, займе Андрій Парубій.
Сценарій другий: "Зрозуміти і пробачити"
Згідно з результатами соціологічного опитування групи "Рейтинг", діяльністю прем'єр-міністра задоволені 8% українців, а його відставку підтримують 70%. "Ми не зможемо зрушити з місця, якщо не сформуємо уряд, що користується довірою", - впевнений лідер парламентської фракції Блок Петра Порошенка Юрій Луценко. У БПП розраховують, що такі цифри повинні протверезити Яценюка і, в зв'язку з цим, другий сценарій виглядає приблизно так: виступивши зі звітом перед Верховною Радою, прем'єр-міністр сам, добровільно заявить про свій відхід у відставку і попросить депутатів підтримати його рішення.
Для БПП і інших фракцій коаліції такий сценарій був би оптимальним. Справа, звичайно, не тільки в самому Арсенію Яценюку, скільки в депутатах фракції "Народний фронт". Реалізація цього варіанту стала б рішенням двох завдань: з одного боку, непопулярний прем'єр пішов би у відставку, з іншого - фракція НФ залишилася б в коаліції і мала б право висунути нову кандидатуру на пост глави уряду. Збереження коаліції в своєму колишньому форматі і, чим чорт не жартує, за участю Олега Ляшка, заспокоїло б усіх: і суспільство, що отримав "голову" прем'єр-міністра; і коаліцію, партії якої на час перестали б думати про вибори; і Захід, який би побачив в цьому кроці демонстрацію "європейськості" українських політиків.
Добровільний відхід Арсенія Яценюка зараз неможливий. Причин тому багато. Розпочати їх перерахування варто з суб'єктивних. Так, нинішній прем'єр-міністр вірить в свою місію. У те, що він змінює країну, її основи і правила. І нехай цей процес йде не гладко, нехай "в дорозі годувати ніхто не обіцяв", але все це заради високої мети - зробити Україну європейською державою з зрозумілим і простим законодавством, зручною для місцевого бізнесу і привабливою для інвесторів. Однак країна пручається, матюкає, боїться, бідніє, але все ж не може повірити і довіритися прем'єру. Не виходить викликати любов до уряду, дивлячись в порожній гаманець.
Ще прем'єр-міністр упевнений в тому, що Захід його підтримає і не дасть відправити його у відставку. Що транші і кредити, які видають закордонні фінансові структури - це транші і кредити під прем'єра Яценюка і не буде його, не буде грошей. Міф? Самовпевненість?
Сценарій третій: «Ні миру, ні війни"
Найімовірніший сценарій. Суть наступна. Після виступу у Верховній Раді зі звітом про виконану роботу, прем'єр-міністр запропонує парламенту затвердити програму діяльності уряду на 2016 рік.
До слова, про програму. Перш ніж презентувати її депутатам, Арсеній Яценюк представить її послам G7, ніж в черговий раз дасть підставу говорити про нехтування думкою парламенту.
Верховна Рада, стверджують джерела в двох фракціях більшості, не має наміру підтримувати програму діяльності уряду 2016, оскільки, таким чином, вони дадуть імунітет уряду Яценюка ще на рік. У той же час парламент навряд чи зважиться голосувати за відставку уряду з вищезгаданих причин. У разі ж якщо це голосування все ж відбудеться, то необхідної кількості голосів не набереться. В цьому випадку Арсеній Яценюк і команда отримає можливість продовжити роботу до вересня, оскільки двічі голосувати за відставку уряду протягом однієї сесії не можна. Згадаймо слова Ігоря Попова про 2 Вересня. Це дата початку наступної, V сесії Верховної ради VIII скликання.
Такий варіант влаштує майже всіх, але це не говорить про те, що настане добро й всепрощення. Ні, все буде жорсткіше. Прем'єру доведеться ходити на уклін до депутатів по кожному законопроекту.
Як би Арсеній Яценюк не нахвалював командний дух і спрямованість на реформи нинішнього складу уряду, без "тих хлопців в Раді" жодна його ініціатива не пройде. Його будуть постійно ставити на місце, і вказувати на вторинність уряду по відношенню до депутатів. Уряд переформатується. Віталій Ковальчук стане першим віце-прем'єр-міністром. Прем'єру дуже швидко і не завжди в коректній формі будуть давати зрозуміти, що без Ради рішення уряду не більше ніж рядки на аркуші паперу.
А, тим часом, буде йти підготовка до виборів. Фактично, вона вже йде. БПП розгортає штаби, тримаючи в розумі, що вибори можуть відбутися в жовтні. Юлія Тимошенко вирішила почати співпрацювати з Валентином Наливайченком.
Рішення теж вельми несподіване і можливо, також прийшло після візиту в США. Справа в тому, що, за наявною інформацією, у пана Наливайченко були зовсім інші плани, що передбачають самостійну участь у політичній боротьбі, аж до створення власної партії.
Не варто забувати і про Михайла Саакашвілі, який, за заявою ряду джерел, готовий виводити проти Арсенія Яценюка людей. Нібито першу таку вуличну акцію в рамках антикорупційного форуму він мав намір провести в Чернівцях, рідному місті прем'єр-міністра. Втім, подивимося, чим закінчитися форум у Львові. Не виключено, що нас ще чекають сюрпризи з об'єднанням зусиль одеського губернатора і львівського мера.
До слова, з Андрієм Садовим також велися попередні розмови про можливість очолити уряд, проте він, кажуть, відмовився, пославшись на те, що "дуже сильно любить Львів".
