Кілька основних напрямків, чого чекати в першу чергу.
Найплодовитішим виявився поки "обезголовлений" МОЗ, який спільно з Мінрегіоном представив план реформ охорони здоров'я. Незважаючи на позитивні відгуки експертів, є в ньому і білі плями. Так, наприклад, питання електронного реєстру пацієнтів, який обіцяють створити, висить в повітрі вже кілька років.
Реформи наздоженуть і Міністерство освіти, глава якого готує грунт для 12-річного навчання в школах. Однак директор однієї зі шкіл Дніпропетровська Людмила П. вважає, що проблема сьогодні не в кількості років навчання, а у фінансуванні шкіл – тільки коли навчальні заклад забезпечать сучасними комп'ютерами та новими підручниками, можна буде говорити про якийсь успіх. Що стосується опорних шкіл в регіонах, то експерти не вірять, що вистачить коштів і автобусів, щоб підвозити туди дітей з довколишніх сіл, а опорними можуть назвати чи просто найновіші школи, або ті, чиї директори "в найкращих стосунках" з місцевими управліннями освіти.
Не залишилися осторонь і соціальні питання. Крім того, що в новому уряді не згодні платити пенсії і соцвиплати на непідконтрольних територіях, планують підвищувати соцстандарти раз в квартал (а не двічі на рік, як зараз), збираються переглянути і тарифи на компослуги. Точніше, їх хочуть зробити "прозорішою". Однак співголова Фонду енергостратегії Дмитро Марунич сумнівається, що це буде ефективно: "Попередній Кабмін теж дуже багато говорив про перевірку прозорості тарифів. І що по факту? Їх перевірили і... визнали справедливими. У мене є підозри, що поки це схоже на банальний популізм".
Медицина: госпітальний округ і реєстр
Днями в Міністерстві охорони здоров'я представили концепцію реформування галузі, яку розробили спільно з Мінрегіоном. Одне з головних нововведень документа – створення так званих госпітальних округів. Ними стануть території в рамках однієї області, кількість населення яких складе не менше 150 тис. осіб. Їх мета – дозволити громадам самим визначати найбільш популярні медпослуги і виділяти гроші на охорону здоров'я, вже виходячи з цих даних. Крім того, в рамках таких округів визначать лікарні, які надаватимуть складні і термінові послуги (хірургічне втручання, догляд за важкими хворими). При цьому кожна така ЛІЛ (лікарня інтенсивного лікування) всередині госпітального округу буде обслуговувати жителів найближчих 80 км. Для прикладу в документі вже сформовані такі округи для деяких областей: на Житомирщині їх буде чотири, а в Дніпропетровській області – п'ять. Експерти двох міністерств вже навіть визначили терміни цієї роботи: до 15 травня завершать методику формування госпітальних округів, а вже в липні планують закріпити їх законодавчо.
Також МОЗ планує створити єдиний реєстр всіх пацієнтів країни і їх медичних даних. "Єдиний реєстр пацієнтів – те, без чого неможливо рухатися далі. Нинішню систему обліку такою і назвати не можна – архаїчна система паперових карток, які зберігаються то в поліклініці, то у людей на руках, а в кінцевому підсумку – їх немає ніде! Але це буде не тільки реєстр пацієнтів: вся медична документація буде там доступна в електронному форматі. Звичайно, це зруйнує нинішню систему, але в хорошому сенсі слова. І госпітальні округи – це абсолютно необхідна річ: це саме реструктуризація системи охорони здоров'я", – розповіла нам експерт з охорони здоров'я фонду "Відродження" Олена Кучерук. Інші експерти, втім, нагадують: ця реформа обійдеться в десятки мільйонів гривень, та й опір на місцях ніхто не відміняв.
Рада: Банківську систему перебудують
Верховна Рада на додаток до програми Кабміну запропонувала стратегію розвитку банківської системи до 2020 року, яка зараз перебуває в кризі через мізерні обсяги кредитування і спад в економіці. Для її оздоровлення профільний комітет ВР пропонує перш за все дати більше повноважень Раді НБУ, яка зараз фактично не контролює діяльність глави Нацбанку. Також НБУ хочуть надати можливість накопичувати кошти для цільового кредитування економіки під невисокі відсотки, шляхом продажу банківських сертифікатів, надійність яких гарантована державою. Йдеться про кредити для високотехнологічних галузей, таких як IT-сфера, виробництво палива, автомобілів, побутової техніки. Стратегія передбачає і посилення ролі існуючих держбанків ("Ощадбанк", "Укрексімбанк") в питаннях кредитування насамперед малого та середнього бізнесу. Експерт Олександр Охрименко згоден з тим, що діяльність глави НБУ треба поставити під контроль Ради НБУ як було раніше. "Колегіальне управління монетарною політикою дозволить уникнути промахів, які привели в 2015 році до обвалу гривні, – говорить Охріменко. – Однак участь Нацбанку як посередника в кредитуванні не викликає довіри, оскільки може спричинити за собою корупцію при розподілі дешевих кредитів". Крім того, для фінансування пріоритетних напрямків пропонується створити новий Банк розвитку (подібну ідею 10 років тому висував президент Віктор Ющенко, але її так і не реалізували). Повний перелік пріоритетів ще остаточно не визначений, але експерти вважають, що особливу увагу потрібно звернути на будівництво платних автодоріг, житлових будинків за рахунок держави, які будуть передаватися громадянам в довгострокову оренду з правом викупу, розвиток агросектору. Економіст Віктор Лисицький вважає, що це дозволить забезпечити роботою металургів, виробників будматеріалів, створить додаткові робочі місця і пожвавить торгівлю. Перебудову роботи НБУ збираються почати вже в квітні, але для того, щоб стратегія почала повноцінно втілюватися в життя, потрібно прийняти в 2016-2017 рр. ряд законів. В результаті країна повинна отримати працюючу економіку, стабільну гривню, низьку інфляцію (до 5%) і підвищення рівня життя.
МОН: 12 років і автономія
В одній з перших своїх заяв міністр освіти Лілія Гриневич анонсувала перехід середньої школи на дванадцятирічне навчання. За її словами, це дозволить підготувати дітей до життя в суспільстві XXI століття і підігнати освітні стандарти під норми ЄС. Крім того, зміниться і фінансування вищої школи: кількість грошей, яке буде отримувати той чи інший вуз, в майбутньому буде залежати від кількості абітурієнтів і студентів навчального закладу, а не від розміру держзамовлення, як зараз.
Не відмовляється новий міністр і від ідей надати фінансову і академічну автономію ВНЗ: університети та інститути будуть самі визначати програму навчання і кількість годин для того чи іншого предмета. Крім того, школам дозволять самим друкувати атестати: "За старою процедурою у нас на виготовлення атестатів було заплановано 25 млн грн на рік. А за новою – близько 15 млн грн", – пояснила заступник міністра Інна Совсун. Те ж стосується і студентських квитків: тепер коли кожен вуз буде випускати їх окремо, "студак" в середньому подешевшають на 55 грн (з 70 до 15 грн).
Тарифи: можна знижувати
Однією з найгучніших заяв нового уряду стало висловлювання нового міністра енергетики Ігоря Насалика, який назвав викликом для уряду Гройсмана прийдешнє підвищення тарифів (на вимогу МВФ, з 1 травня ціни на гарячу воду і тепло повинні збільшитися на 67%). За словами Насалика, цього можна уникнути, хоча він і не уточнив, як саме. У програмі діяльності уряду тарифи згадані один раз – їх обіцяють "зробити прозорими", також не розшифрувавши поки механізму.
Екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко сказав: "Коли діяльність "Нафтогазу" стане прозорою, тоді ми зможемо сказати, якою має бути ціна на газ, тому що прив'язка до ринкової ціни – не більш ніж спекуляція менеджменту. Сьогодні у нас ситуація така, що тарифи дійсно можна навіть знижувати!".
Директор енергопрограмм НАНУ Валентин Землянський зазначає, що на сьогодні у нас в тарифах ЖКГ – замкнуте коло: "Будуть перевіряти тарифи на "комуналку" – вони прив'язані до газу, електрики. Ті прив'язані до меморандуму з МВФ. Але ця робота не змінить ні формат платіжок, ні їх кількість – це визначає НКРЕ, і міністр може тільки щось рекомендувати".
