Громадянам волею-неволею доведеться зайнятись своїми під'їздами, прибиранням та благоустроєм прибудинкових територій. Врешті сусідам доведеться перезнайомитись та утворити справжні громади.

Патріоти України пропонують дослідження кореспондентів газети «Факти» у коридорах влади.

До 1 липня 2016 року весь житловий фонд повинен бути остаточно списаний з балансу місцевих комунальних підприємств і переданий мешканцям. Цього вимагає Закон України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирних будинках» (№ 417), який набрав чинності 1 липня 2015 року. Відповідно до закону саме мешканцям доведеться взяти на себе відповідальність за їхню власність, за свій будинок.

- Нововведення викликають у киян безліч питань. Хто буде обслуговувати їхні будинки після 1 липня, прибирати у дворах, вивозити сміття? Хто прийде на зміну звичним жекам?

- Діючі жеки як і раніше будуть працювати, - заспокоїв
заступник голови Київської міськдержадміністрації Петро Пантелєєв
. - Дата 1 Викликати липня 2016 роки не стане останнім терміном для городян, які не визначились з вибором форми управління своїм будинком. Але столична влада повинні до 1 липня провести моніторинг житлового фонду для подальших конкурсів з вибору управителів. Швидше за все, такі конкурси відбудуться ближче до кінця року. У них візьмуть участь муніципальні керуючі компанії (їх створено в останні півтора року десять) і комерційні фірми. Якщо мешканців не влаштує призначений управитель, вони зможуть переобрати його на своїх зборах.

- Чому житлові будинки будуть списані з балансу комунальних підприємств?

- Того вимагає закон № 417, який набрав чинності ще минулого літа. Крім того, в Києві приватизовано 95 відсотків квартир у багатоквартирних будинках, які таким чином знаходяться в спільній колективній власності мешканців. Будинки від підвалу до даху по закону належать мешканцям, хоча це майно прийнято було називати «комунальною власністю» (насправді ж воно таким не є з 2003 року, коли в Цивільному кодексі України з'явилася відповідна норма).

Влада зацікавлена в створенні об'єднань співвласників багатоквартирних будинків - ОСББ, тому що практика показала - в таких будинках більше порядку.

Проте у городян є вибір. Люди можуть організувати ОСББ, можуть, не створюючи ОСББ, приймати всі важливі для будинку рішення на зборах мешканців, а можуть залишитися на обслуговуванні в жеках, попередньо написавши колективну заяву, поки не виберуть кращий спосіб управління своїм майном - будинком.

Але при всіх цих випадках необхідно пам'ятати: відповідальність за капітальний ремонт будинку тепер несуть виключно мешканці.

- Тобто гроші на капітальний ремонт будинку нам, мешканцям, доведеться збирати додатково?

- Мешканці на загальнобудинкових зборах повинні прийняти рішення про проведення капремонту і акумулювати на нього гроші.

Нагадаю, в тариф по квартплаті закладені суми тільки на поточні ремонти. Практика показує, що в комунальних ЖЕКах навіть ці гроші витрачаються нераціонально. У той час як вдома, де діють ОСББ, вдається підтримувати в хорошому стані.

Керуючі компанії, які призначать в перспективі, будуть зобов'язані проводити поточні (невеликі) ремонти з коштів, зібраних в якості квартплати. Але капітальні ремонти залишаться поза їхньою компетенцією і поза компетенцією міста.

- Чи багато в столиці бажаючих організувати в своїх будинках ОСББ? І скільки таких об'єднань вже створено?

- У столиці 11 тисяч житлових будинків. Тільки в 800 з них організовані ОСББ, ще 900 є жілкооператіва (ЖБК). З січня в мерію звернулися 120 представників багатоповерхівок з документами про створення ОСББ. Ми підтримуємо такі ініціативи. Для ОСББ і ЖБК міська адміністрація відкриває спеціальні програми. В основному вони стосуються енергозбереження і спрямовані на зниження витрат мешканців на оплату тепла, а також на підтримку будинків в безаварійному стані.

- Скільки багатоповерхівок в Києві вдалося утеплити за програмою енергоефективності? Адже в такому випадку мешканці оплачують тільки 30 відсотків витрат.

- У минулому році на програму з енергоефективності місто виділило 5 мільйонів гривень, і мешканці 16 багатоповерхівок, заплативши лише 30 відсотків від вартості всіх робіт, утеплили свої будинки і поставили погодні регулятори тепла. У нинішньому році виділено вже 20 мільйонів гривень і в програмі візьмуть участь ще 70 будинків. Але ми бачимо, що цього мало, і мають намір виділяти ще кошти, а програму зробити постійною.

Для ОСББ діє і державне кредитування енергозберігаючих заходів, де держава бере на себе частину витрат. Місто включився в цей процес і також тепер оплачує частину витрат, тому утеплення багатоповерхівок обійдеться городянам ще дешевше. У столиці вже близько десяти будинків взяли такі кредити.

- Як бути з ліфтами, які відслужили свій термін? Не секрет, що таких в Києві чимало, а їх ремонт або заміна коштує дорого.

- Заміна одного ліфта коштує близько мільйона гривень, мешканцям таке самим не потягнути. Тому до кінця року міськадміністрація відремонтує або замінить до 200 ліфтів. З наступного року запустимо програму «5 на 95 відсотків» по ремонту ліфтів в ОСББ і ЖБК. Громадянам доведеться збирати на ці цілі лише п'ять відсотків від вартості ремонту.

- Чи можна організувати ОСББ, якщо будинок є боржником за житлово-комунальні послуги?

- ОСББ створюється «з нуля» і не бере на себе борги, які були у будинку. Так що збирайте збори і створюйте кондомініум.

- Багато мешканців побоюються, що після створення ОСББ у них збільшаться витрати на квартплату.

- Постачальникам послуг ( «Київводоканалу», «Київгазу», «Київенерго») люди платять безпосередньо. Що стосується всього іншого, то мешканці можуть домовитися між собою про витрати на роботи по дому і утримання персоналу.

До речі, раніше в комунальних ЖЕКах до 60 відсотків від суми квартплати йшло на утримання персоналу, але за два роки влада оптимізували їх роботу, і тепер на персонал витрачається тільки 15 відсотків. Зараз місто запускає новий інтернет-сервіс (він вже тестується в Подільському і Шевченківському районах), який дозволяє побачити, куди витрачено кожна гривня, внесена у вигляді квартплати кожною квартирою.

- Як контролювати, куди йдуть гроші в ОСББ?

- ОСББ не є комерційними організаціями. Голови, керуючі будинком, мають у своєму розпорядженні тільки засобами, які мешканці вносять у вигляді квартплати. Зараз змінилися закони і положення про ОСББ, які не дозволяють головам неправомірно використовувати зібрані з мешканців гроші. Повинні працювати і ревізійні комісії, обрані з співвласників будинку. Крім того, в столиці створено житлово-комунальна інспекція, яка стежить за всім, що відбувається з житловим фондом.

- Де знайти розумного керівника ОСББ, якщо ніхто з мешканців не хоче працювати на цій посаді?

- На початку літа столична адміністрація відкриє «Школу обізнаного киянина». У ній отримають можливість безкоштовно пройти навчання всі бажаючі освоїти управління будинком - майбутні і чинні голови ОСББ, уповноважені управителі.

Перший рівень навчання - освоєння первинної інформації,

другий - більш глибоке вивчення законів, економіки, контролю над фінансами і технічних аспектів обслуговування будинку.

Третій - підвищення кваліфікації діючих голів ОСББ.