Врятувати Шустера: як влада працювали на імідж телеведучого

Можна констатувати серйозні проблеми з моральними орієнтирами суспільства, якщо громадяни у соціальних мережах з ранку активно постять картинки, присвячені 30-й річниці Чорнобильської катастрофи, а до вечора поділяються на два ворогуючі табори з приводу, що не стоїть виїденого яйця. Про конспірології я скажу трохи нижче, поки хотів би відзначити очевидні факти.

Савік Шустер - безумовно, талановитий і умілий телевізійний ведучий, як блукаючого форварда після Помаранчевої революції змінив кілька телевізійних каналів для свого шоу. Безумовно, в пошуках більшого ступеня свободи слова. І особистої свободи самовираження. Він на короткій нозі з багатьма сильними світу цього в Україні, оскільки ефективно виступає в ролі диспетчера громадської думки, вміло продаючи політикам надію на підвищення рейтингу після пари-трійки вдалих виступів в ефірі "Шустер Live".

Рівного Шустеру телеведучого, здатного направляти думку присутніх в студії в тому чи іншому напрямку, немає. Він чітко вловив відмінні перспективи і можливості, які подарувало йому головотяпство столичної служби зайнятості, швидко звинуватив в тому, що відбувається найбільш рейтингового представника влади (президента Порошенко) і оголосив голодування. Природно, після такого інформаційного залпу практично будь-які виправдання і навіть раціональні дії представників влади мають блідий вигляд, а Савік, ясна річ, в білому.

У мене практично немає сумнівів, що Шустер продовжить працювати в Україні, а тарифи на участь в його програмі невблаганно виростуть. Хто-хто, а досвідчений телеведучий добре розуміє, як в нашій країні працюють закони медіа-ринку, тому холоднокровно використовує ситуацію для зміцнення свого монопольного становища. Цікаво, що численні лідери громадської думки, які забили на сполох з приводу утисків свободи слова, чимало сприяли медіа-беатифікації Савіка Шустера, хоча і не з чуток знайомі зі специфікою його діяльності.

Якби я був адептом конспірології, то припустив би наявність в Україні законспірованої і цілеспрямованої мережі реваншистів, здатних розхитати існуючу владу. Посудіть самі: рішення одного клерка поставило на вуха вітчизняний істеблішмент. Але в реаліях це лише означає відсутність в нашій країні професійної бюрократії і вміння чиновників бачити ситуацію трохи далі власного носа.