Під час всього україно-польського протистояння постраждали обидва народи. Таку думку в коментарі висловив завідувач відділом Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький.
"Це питання порушується напередодні кожної круглої дати Волинської трагедії, але досі воно не набувало такої гостроти", - сказав він.
"Власне, мова йде про державні акції. Геноцид не може бути справою якоїсь партії, якоїсь політичної сили, якоїсь армії, у цьому випадку Української повстанської армії. Навіть за своїми масштабами", - зауважив історик.
Кульчицький заявив: "Це була етнічна чистка, це зрозуміло, і ми це визнаємо. Дуже багато поляків загинуло одномоментно протягом буквально кількох днів". Водночас він нагадав про те, що "до цього протягом декількох років загинуло стільки ж українців".
Таким чином, "тут потрібні виважені рішення, але рішення, ухвалене польським Сенатом, не було зваженим", - констатував історик.
У цьому контексті він звернув увагу на політичну сторону питання, зокрема, прихід до влади в Польщі радикальних сил. Як пояснив історик, для політиків не має значення, "що було насправді", для них головне, "щоб за них голосували люди", а більшість поляків як і раніше сприймають ті історичні події досить гостро.
Кульчицький додав, що історичні дослідження з тієї чи іншої теми не гарантують, що суспільство швидко змінить своє ставлення до них.
"Ще у 2005 році ми в Академії наук вирішили проблему ОУН-УПА, яка була проблемою з наукової точки зору. Але досі настрої в українському суспільстві щодо Бандери, ОУН і УПА дуже різні. Тому наукові досягнення - це одне, а національна пам'ять - це щось інше. Зрозуміло, що треба цю пам'ять повертати в бік об'єктивного висвітлення істориками подій, але це не відбувається швидко. А щодо старшого покоління - то, напевно, воно вже не буде змінювати свою точку зору", - припустив історик.
