Ви звільнили Івана Федорка, керівника вантажних перевезень "Укрзалізниці" за п'яну ДТП. Це було ваше найважливіше рішення. Як це виглядало?
Я висловлюю співчуття через цей випадок. Ця ситуація незрозуміла, адже трагедія сталася в неділю ввечері, коли пан Федорко був тоді вихідний. Для нас очевидною справою було попрощатися з паном Федорком.
Маю надію, що процес і підстави щодо з'ясування ситуації будуть полягати в українському законі з огляду на право. Хочу висловити співчуття постраждалим. І "Укрзалізниця" надаватиме певні преференції, адже має такі можливості – можливість медичну.
Але, пан Федорко, за інформацією ЗМІ, опинився в лікарні "Укрзалізниці". Як так сталося?
Служби мають з'ясувати, чи має він право на медичну підтримку з боку "Укрзалізниці". З нашого боку було важливо з ним попрощатися попри те, що українське право не є однозначним в таких справах – щодо звільнення осіб на щодень. Для прийняття таких рішень мають бути кардинальні підстави.
Хто виконуватиме його обов'язки?
Ми порушили це питання. Пан президент Залесний виконує ці обов'язки і в середу говоритимемо з ним щодо цього.
У Польщі ви займалися вантажними перевезеннями у компанії PKP Cargo. А як ви оцінуєте цю сферу в Україні?
Із погляду вантажних перевезень "Укрзалізниця" значно більша від PKP Cargo. Є однією з найбільших залізниць у світі. Натомість ринок – дещо інших, аніж у Польщі. Там ми працювали на ринку ліберальному, дуже конкурентному, де мусили щодня боротися за кожну тонну товарів, які перевозили. В Україні інакше. "Укрзалізниця" є досі монополістом.
Як вам вдалося врятовувати PKP Cargo, котра займається вантажними перевезеннями у Польщі? Цей ваш головний пункт у резюме, як ми думаємо, і допоміг вам перемогти у конкурсі на посаду керівника "Укрзалізниці".
То була складна реформа. Очевидно, що реформування товарного перевізника з державної точки зору є простішим, адже товари не можуть зробити страйк. Однак ми мали реформувати стару, неефективну залізницю, яка діяла.
Головною метою є будування економічної моделі функціонування. Я пишаюся тим, що ми зробили, оскільки були проблеми в PKP Cargo і не було страйків. Ми розумілися з профспілками, задіяли програми добровільних звільнень, таким чином, щоб амортизувати суспільні кошти і кошти тієї реформи.
Що для вас більш пріоритетно — пасажирські чи вантажні перевезення? Що передусім будете реформувати?
Я не можу тут визначити пріоритети. З погляду бізнесу, головним надходженням є товарні перевезення. З погляду утримання фірми через суспільство – пасажирські перевезення. Навіть скажу, що з погляду довіри до фірми, пасажирські перевезення є важливішими.
Я сьогодні мав стратегічну зустріч із керівниками, які відповідають за пасажирські перевезення, і створив спеціальний комітет, завданням якого є введення абсолютно нових стандартів обслуговування пасажирів. Тут я маю на увазі чистоту в потягах, кліматизацію, осередки чистоти, в туалетах наприклад.
Стандартних вагонів маємо понад 3 тисячі – говорю лише про далекобіжні колії. Немає способу, щоби профінансувати заміну або зміну складу за короткий період – це великі кошти. Для цього треба змінити патологічний устрій, який не зацікавлений в тому, щоби пасажири подорожували комфортно.
Право в Україні доволі специфічне. І тут непросто звільнити людей, навіть якщо в цілому вони винні.
Якщо ми хочемо змінити ці умови, треба звільнити людей, які нечесно працюють…
Власне, той комітет упродовж двох тижнів має мені надати рекомендації. А потім почнемо втілювати все це в життя. Це буде пов'язано з покращенням стану пасажирських вагонів. І це буде пов'язано зі звільненням тих людей, які відповідають за цей стан. І це перше, що треба зробити, бо це їхня провина, що вони не пильнують за цим.
Можете незалежно від міністра інфраструктури вирішити такі проблеми?
Підкреслю, я повинен мати вільні руки. Однак право в Україні доволі специфічне. І тут непросто звільнити людей, навіть якщо в цілому вони винні.
Упродовж багатьох років говорили, що пасажирські перевезення в Україні – збиткові. Чи це справді так, станом на сьогодні, і чи треба підвищувати ціну на квитки?
У європейських країнах залізниці певною мірою є дотаційними, особливо так звані приміські перевезення. Перевезення на дальші відстані мають шанс фінансуватися, окупатися.
Ось французька залізниця в домовленості з Німеччиною закриває нічні перевезення, оскільки вони неприбуткові. Ми в стані заробляти досить великі гроші від товарних перевезень – і це має стабілізувати ситуацію у пасажирських перевезеннях, які є головний засобом перевезення українців, адже стан доріг не дуже добрий.
Тож, лише залізниця може вирішити питання щодо сполучень. Швидше, маємо завдання щодо пільг на перевезення — багато груп мають привілеїв. І я не проти цього. Вони надані не через "Укрзалізницю", а через уряд. Ми маємо дискусії з урядом щодо цього, як вирішити проблему щодо фінансів.
Рівень корупції в Україні – гігантський. Його не можна порівняти з іншими європейськими країнами.
Ви виступаєте за скорочення пільг на перевезення пасажирів? А український уряд хоче все залишити. Чи правильно ми зрозуміли – є конфлікт із Міністерством інфраструктури?
Це не конфлікт. Це відкрита дискусія, адже на багатьох рівнях мусимо багато змінювати і виправляти. Тем-табу немає, ми хочемо порушити всі питання, щоби мати ефективну, сучасну залізницю.
Одна з головних проблем – це корупція…
Це для мене своєрідний шок. Рівень цієї проблеми в Україні – гігантський. Його не можна порівняти з іншими європейськими країнами. Минулого тижня на офіційній зустрічі керівників "Укрзалізниці" ми прийняли антикорупційну програму, і вона буде втілюватися – однак це гігантська праця. Втрачаються кошти, які мають бути призначені фірмі та витрачені на те, щоби мати ліпший сервіс, вокзали, офіс.
