Пише ЗМі.
Підтвердив цей можливий сценарій днями і Юлій Мамчур, заступник голови комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. "Створюємо батальйони територіальної оборони, які комплектують на добровільній основі, -- пояснив він.
-- Перш за все тими, хто пройшов фронт у зоні АТО, має досвід, а також резервістами та військовозобов'язаними. Готувати такі військові підрозділи будуть на зборах. З резервістами вже почали цикл навчань. Навіть більше, ми опрацьовуємо механізм озброєння всього військовозобов'язаного населення України у разі масштабної агресії противника".
Виглядає так, що ці плани за певних умов цілком можуть стати реальністю. Чи не загострить це й без того неспокійну ситуацію в країні, коли кожен хапатиметься за зброю через сварку із сусідом за клаптик землі біля спільного паркану?
Ось як бачать ситуацію політолог Ігор Тишкевич, правовий експерт Центру соцiального монiторингу Костянтин Розовенко та член Асоціації практикуючих психологів і психотерапевтів України Людмила Удальцова.
-- Скидається на те, що нам пропонують швейцарську модель армії?
К. Розовенко:
-- Подробиць не знаємо, але справді це нагадує швейцарську модель армії, де всі чоловіки віком 20 -- 50 років перебувають у кадровому резерві та зберігають свої автомати у сейфах своїх домівок разом з набоями і військовою формою. Щороку їх призивають до війська на 3 -- 4 тижні на навчальні збори. Робоче місце залишається за ними.
Чи добре це для України? Теоретично -- так. Але на практиці Україна -- не Швейцарія. Насамперед, Швейцарія ще у XIX столітті зафіксувала у своїй Конституції таке поняття, як озброєний нейтралітет, тут детально виписано закони про зброю та боєприпаси. І нам доведеться дуже швидко вносити зміни до законодавства, продумувати кожен нюанс. Ви вірите, що депутати зроблять це за короткий час? Я сумніваюсь.
Л. Удальцова:
-- З одного боку, це гарна ідея, бо відповідальність за долю рідної країни -- на кожному з нас. Проте в такому разі власниками зброї можуть стати і психічно хворі люди, і схильні до алкоголізму, і ті, хто відсидів у в'язниці. Адже реалії такі, що наразі в нашій державі за хабар можна купити будь-яку довідку, обійти більшість заборон. Я за те, щоб повносправна, відповідальна людина мала зброю для захисту. Проте, у країні війна. Люди і так у стресі, вони агресивніші, ніж до війни. Ми бачимо, що зріс рівень злочинності. Що, якщо стрілятимемо не у ворога, а один в одного?
-- То чи на часі таке рішення?
-- Моя думка така: а коли, як не тепер? В Україні, де можна спокійно й легально купити "цивільну версію АК" або великокаліберну снайперську гвинтівку, такі побоювання видаються несерйозними... Ще у 2014 році говорили про 2 -- 3 мільйони нелегальних "стволів" на руках у населення, а з початком війни ніхто вже такого обліку не веде.
Але найцікавіше, що легальна зброя на руках у населення не збільшує кількість злочинів, а зменшує їх у кілька разів! Про це свідчить статистика країн, близьких до України. Скажімо, коли закон про легальну зброю прийняли у країнах Балтії ще в 90-х роках, кількість випадків пограбування у Литві зменшилась у 3 рази, у Латвії -- у 3,5 раза, в Естонії -- у 6 разів. У Молдові за два роки після дозволу зброї вулична злочинність скоротилася на 79%, а число тяжких та особливо тяжких злочинів зменшилось на 60%. Отже, маємо факт: більшість країн-сусідів дозволили своїм громадянам володіти легальною зброєю й виграли від цього.
