За словами політика та громадського діяча Дмитра Співака, всі вже звикли до неадекватної поведінки льотчиці Надії Савченко . Однак зробивши свою заяву з трибуни ПАРЄ, вона перевершила всі очікування. Шоковані були навіть європейські політики.
«З її слів, вона нещодавно побувала в гостях у "своїх мучителів і наглядачів", які тримали її в ув'язненні. У гостях, розумієте. Не то в "ЛНР", не то "ДНР". Розмовляла з ними в дружній атмосфері і з'ясувала, що багато шкодують (виявляється!!!) про своїх злочинах і злочинах і хочуть повернутися на Батьківщину. Ось так, ні багато ні мало. Ну да ладно, мова не про них. Після всього почутого, думаю всі наші полководці і представники всіх спецпідрозділів і антитерористичних груп повинні з сорому згоріти. І це як мінімум. Виявляється, наша Надя запросто потрапляє в саме лігво "ворожої території" і чудово орієнтується серед численних груп бойовиків. Має свої контакти і мирно веде з ними задушевні бесіди. Здорово, правда?», - пише Співак.
«Мене цікавить, а хто забезпечує безпеку Савченко в цих вояжах? Адже її могли ще раз взяти в полон. Або це все ігри? Може бути, у неї є певні домовленості з ким-то з московських кураторів про це? Але тоді виникають певні сумніви, а чи був полон в дійсності. І якщо був, то чи не завербували нашу Надю. Адже ми про неї нічого не знаємо. Підкреслюю, нічого. Відразу ж згадуються попередні перли нашої льотчиці», - зазначає експерт.
«Слухайте, я звертаюся до тих, хто висунув Савченко делегатом ПАРЄ. Вгамуйте Вашу протеже. Заберіть її з трибуни. З будь-якої. Купіть їй книг, чи що, нехай почитає, повчиться, набере хоч якийсь мінімальний багаж знань. Невже Ви не розумієте, що вона ганьбить нашу країну і створює передумови для різних інсинуацій і маніпуляцій. У тому числі в інформаційній сфері. Наші західні партнери взагалі не розуміють її ролі і від чийого імені вона мовить. Рано їй ще грати в політику. Особливо, коли чуєш, що вона хоче стати ПрезидентКОЮ. Каже, що готова. А це вже, по-моєму, хвороба і психічний розлад. Нам такого щастя не треба. Одного "проФФесора" ми вже пережили...» - резюмує автор.
