Навіщо Савченко повторює шлях Тимошенко у 2005 році. Ранок розпочався під гаслом: "Ми не шукаємо легких шляхів!" Відразу згадується інша провокаційна поїздка в Москву, яка теж пов'язана з партією "Батьківщина" і загрозою арешту.

Народний депутат України Надія Савченко 26 жовтня прилетіла в Москву. Сама. Не під конвоєм. Хоча ще недавно Савченко звинувачувалася у вбивстві російських журналістів, була засуджена Ростовським суд і звинувачення досі не знято. Сама Савченко запевняє, що прибула на засідання Верховного Суду РФ, де сьогодні слухається апеляція за вироком українцям Станіслава Клиху і Миколи Карпюку. "Для мене важливо бути там. Підтримати хоча б присутністю. Дати зрозуміти, що українці не кидають!" - заявила нардеп.

Думки користувачів соцмереж в результаті розділилися. Поки одні від усієї душі підтримують Надію, інші її критикують. Дехто навіть висловлює підозру, що вона приїхала до Росії за вказівкою Кремля, за зарплатою.

Колишній адвокат Надії Савченко Марк Фейгін вже прокоментував те, що відбувається. За його словами, перед тим, як полетіти в Москву вона повинна була отримати гарантії безпеки на найвищому рівні. "Вона б не в'їхала, якщо б не були на високому рівні дано відповідні гарантії. Ніяких сумнівів. Ймовірно, хтось домовлявся про цей візит через людей, які мають доступ до відповідних установ. Перш за все - ФСБ, тому що вона тримає контроль, і всі ці питання вирішує лише вона. Я думаю, що її випустять. Без всяких сумнівів", - сказав Фейгін в ефірі українського телеканалу.

Крім того, у своєму Twitter Фейгін зауважив, що поїздка Савченко в Москву виглядає досить дивно. "Враховуючи, що Надія Савченко була засуджена в РФ, крім іншого, і за незаконне перетинання кордону, виглядає це дивно... Досить", - написав він. Але сестра самої знаменитої полонянки Кремля Віра Савченко поспішила розвіяти побоювання адвоката розповівши кореспонденту ТСН, що Надія дісталася до столиці ворожої батьківщини через Мінськ. Ну раз через Мінськ - тоді звичайно. Там Бацька, колгоспи та чудові білоруські дороги. Все що потрібно народному депутату України, щоб уникнути проблем з російськими спецслужбами.

Насправді нічого незвичайного в діях Надії Савченко немає. Відразу згадується інша провокаційна поїздка в Москву, яка теж пов'язана з партією "Батьківщина" і загрозою арешту. Коли в липні 2001 року Головна військова прокуратура РФ порушила проти Юлії Тимошенко кримінальну справу за статтею "хабар", лідера партії "Батьківщини" був виписаний ордер про арешт. За словами російських прокурорів "через систематичну неявку на допити". Тоді Росія навіть подала на українського прем'єр-міністра в міжнародний розшук. І ось, після того як у вересні 2005 року Юлія Тимошенко пішла у відставку вона несподівано полетіла в Росію. В результаті чого російська Генпрокуратура скасувала постанову про її арешт і зняла з Тимошенко міжнародний розшук. Про те, що Тимошенко "добровільно з'явилася" в РФ і "дала пояснення, необхідні слідству", Україна дізналася з прес-релізу Генпрокуратура РФ. Візит тоді заздалегідь не анонсувався. А 26 грудня 2005 року Головна військова прокуратура РФ припинила кримінальну справу проти Юлії Тимошенко "у зв'язку із закінченням терміну давності".

Вся суть в паралелях. Чому народний депутат від партії "Батьківщина" вирішила продемонструвати своєю поїздкою світу, що чутки про небезпеку яку представляє з себе Російська Федерація, "м'яко кажучи, перебільшені"? Узгоджений з приймаючою стороною раптовий приліт, як дві краплі схожий на нестримне бажання "добровільно поговорити з Генпрокуратурою РФ", обуявшее лідера "Батьківщини" багато років тому?

Надія Савченко, як і обіцяла, робить що хоче. Через неоднозначності ситуації і в силу однозначної ворожості Російської Федерації всьому українському, будь-яка її дія викликає масу паралелей. Це не завжди на користь самої Савченко, партії, яку вона представляє і Україні. Особливо коли народний депутат від партії копіює шлях свого неоднозначного у відносинах з Росією лідера з дивовижною точністю.

P. S. Паралелі, що зустрічаються в тексті виникли абсолютно випадково. За всі збіги автор відповідальності не несе. Крім, мабуть, натяку на етапи великого політичного шляху: "Батьківщина - Мінськ - Бацька". Тут є над чим подумати. І Савченко, і партії, і Україні.