Українців чекає радикальна пенсійна реформа: кому доведеться платити більше і хто стане багатшим

 Кошти будуть накопичуватися на індивідуальному рахунку, а витратити їх можна буде після виходу на пенсію. Про те, що запровадження накопичувальної системи пенсійних виплат – пріоритет уряду, ще кілька місяців тому заявив віце-прем'єр Павло Розенко. Однак у Пенсійному фонді впевнені, що нова система запрацює в кращому випадку в найближчі два-три роки.
Скільки українці зможуть накопичити до старості і кому доведеться платити більше?

Як зараз: працююче покоління утримує пенсіонерів

На даний момент в Україні діє солідарна система пенсійного забезпечення. Працюючі українці сплачують Єдиний соціальний внесок (ЄСВ), ці кошти поповнюють бюджет Пенсійного фонду (ПФ). З фонду, який сплачують внески 10 мільйонів чоловік, доводиться утримувати 12,3 мільйона пенсіонерів. Вже багато років внесків не вистачає для того, щоб виплачувати пенсії і дірки доводиться "латати" з державного бюджету. За підсумками цього року дефіцит ПФ досягне 145 мільярдів гривень.

Низькі зарплати в Україні – головна причина, по якій забезпечити високі пенсії із солідарної системи неможливо, пояснює перший заступник голови правління ПФ Микола Шамбір. В цьому році левова частка платників ЄСВ (до 40%) декларують мінімальну зарплату в розмірі 1450 гривень і платять всього 320 гривень до ПФ. При цьому мінімальна пенсія в Україні – 1130 гривень. Ще одна причина величезного дефіциту у фонді – зниження процентної ставки ЄСВ. Якщо в минулому році українці в середньому віддавали на пенсії 38% від своєї зарплати, в цьому році розмір податку скоротили до 22%.

 

Крім того, на стабільність солідарної системи похитнула демографічна ситуація в країні. Чим менше працюючих українців і чим більше пенсіонерів – тим вище дефіцит ПФ. "Солідарна пенсійна система побудована на тому, що працюючі люди платять внески в Пенсійний фонд або бюджет і з цих внесків фінансуються пенсії. Є певний договір поколінь. Ясна річ: чим більше працюють і чим менше пенсіонерів – тим краще. Якщо подивитися на чисельність і віковий склад населення, ми бачимо, що дуже сильно зросте питома вага тих, хто старше 60 років", – розповідає головний демограф країни Елла Лібанова.

При цьому в середньому українські чоловіки живуть на пенсії (після 60 років) 14,8 років, а жінки – 19,9 років. У 1959-му українців старше 60 років було всього 11%, в 2001-му – 21%, а в 2036-му, за оцінками інституту демографічних досліджень, буде 28%. Пенсіонерів стає більше. Такими темпами вже в 2032-му українців віком від 20 до 60 років буде менше, ніж українців старше 60 років.

Що зміниться після запровадження накопичувальної системи

Крім ЄСВ, українцям доведеться платити ще один податок – кошти будуть акумулюватися на персональному рахунку. Як каже віце-прем'єр, нова система почне працювати вже в наступному році, відповідний закон вже знаходиться в Раді. У той же час Микола Шамбір впевнений: "після прийняття рішення про запуск накопичувального рівня до його фактичного запуску повинно пройти не менше року, якщо вже листопад, то, ймовірно, в наступному році ми вже не встигнемо".

До речі, сучасних пенсіонерів реформа не торкнеться, проте всім українцям віком до 35 років доведеться в 2017-му додатково платити 2%, а в 2022-му – 7%. Українці старше 35, але молодше 55 років можуть добровільно приєднатися до накопичувальної системи і виплачувати внески.

"З 1 січня 2017 вводиться другий рівень системи пенсійного забезпечення. Учасниками накопичувальної системи пенсійного страхування будуть особи, яким на зазначену дату виповниться не більше 35 років", – йдеться в законопроекті.

Також законопроектом звільнять солідарну систему від невластивих для неї виплат (дострокові пенсій, пільгових пенсій тощо). На ці цілі кошти будуть виділятися з державного бюджету.

На даний момент пріоритет Пенсійного фонду – скорочення дефіциту. "Одна з умов для запуску накопичувального рівня – збалансування солідарної системи. Або ліквідація дефіциту, або його скорочення. Так, щоб не було суттєвих проблем. Це умова, яка в тому числі висувається МВФ ", – відзначає Микола Шамбір. Для цього у фонді розглядають можливість зобов'язати тих, хто має право не платити внески в ПФ (аграрії, нотаріуси і т. д), сплачувати ЄСВ.

"Одна з умов для запуску накопичувального рівня – збалансування солідарної системи. Або ліквідація дефіциту, або його скорочення. Так, щоб не було суттєвих проблем. Це умова, яка в тому числі висувається МВФ", – відзначає Микола Шамбір.

У Пенсійному фонді підрахували, якщо українець буде все життя сплачувати ЄСВ і приєднатися до накопичувальної системи, до старості він зможе заробити пенсію в розмірі 60% від своєї зарплати. При цьому враховується, що на індивідуальний рахунок будуть відраховувати 7% від зарплати щомісяця. Наприклад, якщо українець з зарплатою 5000 гривень буде віддавати 1100 гривень в солідарну систему і 350 гривень на накопичувальну, до 60 років (якщо пенсійний вік не підвищать) він може розраховувати на пенсію в розмірі 3000 гривень. Правда, враховуючи девальвацію, за цей час пенсія зросте пропорційно зарплаті.

"Мій аргумент на користь накопичувальної системи дуже простий. Якщо працює солідарна система, щоб забезпечити коефіцієнт заміщення 0,6 (тобто пенсія буде на рівні 60% від зарплати – Ред.) працюючому поколінню потрібно відраховувати 32-36% від заробітної плати. А для того, щоб забезпечити такий же коефіцієнт заміщення при накопичувальній системі потрібно платити 0,12-0,17% від зарплати. Ми пропонуємо залишити солідарну систему і запровадити накопичувальну поки на маленьких рівнях", – вважає експерт в сфері пенсійного забезпечення Галина Третьякова.

Скільки українські пенсіонери будуть отримувати в наступному році

Українці на заслуженому відпочинку отримують не менше 1130 гривень, вже з 1 грудня мінімальна пенсія зросте до 1247 гривень, а в наступному році – до 1400 гривень. Проте навіть після всіх надбавок частина пенсіонерів залишиться за межею бідності, а Пенсійний фонд – з "дірою" в бюджеті.

За словами віце-прем'єра Павла Розенка, в наступному році для 5 мільйонів українців пенсії внаслідок "осучаснення" зростуть в середньому на 300 гривень. При цьому, як підрахували в ПФ, осучаснювати потрібно для виплати більшість пенсіонерів. У 2008-му році уряд прийняв рішення збільшити коефіцієнт заробітної плати, від якого залежить розмір пенсії.

В результаті, якщо дві людини пропрацювали однакову кількість років і заробляли однакову зарплату, той, хто вийшов на пенсію до 2008-го, буде отримувати пенсію менше.

 

До 2012-го пенсії збільшували на 20% від зростання середньої зарплати по країні – вже кілька років ця норма закону не діє. В результаті, за даними Міністерства соціальної політики, понад 7 мільйонів українців мають розрахунковий базовий розмір пенсії не менше прожиткового мінімуму. Як пояснює експерт організації "Актуарно-пенсійний консультант" Олександр Ткач, чиновники порахували, що для "актуалізації" пенсій буде достатньо індексувати весь розмір пенсії на розмір інфляції (раніше індексували тільки ту частину, яка знаходиться в межах прожиткового мінімуму).

Однак і цю індексацію призупинили в 2014-му році з-за різкого стрибка цін. Так, за два минулі роки рівень інфляції досяг 68,2%. Отже, мінімальну пенсію з 2014 до кінця 2015-го повинні були підвищити з 949 до 1596 гривень. А в цьому році – до 1787 гривень (за прогнозом Міністерства економічного розвитку, інфляція буде на рівні 12%). Однак, на даний момент мінімальна пенсія в Україні – 1130 гривень.

У Кабміні пояснили, ні в 2014-му, ні в 2015-му з-за військових дій та економічної кризи грошей на індексацію не було. У цьому ж році обіцяють підвищити пенсії на 16%.