Вчорашній бенефіс Януковича на всіх центральних українських каналах свідчить про одне - про те, що «говорящая голова» екс-диктатора «в телевізорі» вигідна президентові Порошенко і його колегам по правлячій коаліції, які мають вплив на ключові медіа країни, передає Ukr.Media.
І це при тому, що, як стверджує аналітик Сергій Романенко, «воскресіння Віктора Федоровича справляє мобілізуючий ефект для ватников на сході України». Спілкування зі знайомими на сході України, показує, що воскресіння Віктора Федоровича справляє мобілізуючий ефект для ватников на сході України, які радіють при вигляді разговорившегося «баті». І «батя» не випадково постійно апелює до жителів Донбасу, очевидно, сподіваючись зіграти ще якусь роль в якості фігури, якщо не українською, то «донбаської політиці», – пише Юрій Романенко.
Чого ж наш президент боїться більше, ніж загрози мобілізації сепаратистів на Сході?
Спробуємо розібратися.
Шоу «баті», на наш погляд, свідчить про те, що Порошенко вкрай необхідно вивести з політичної гри декількох ключових важкоатлетів режиму Януковича, оскільки інакше йому буде складно утримати владу в 2017 році.
Якщо говорити конкретніше, то витягування Віктора Януковича з нафталіну цілком логічно, якщо Порошенко вирішив прибрати Сергія Льовочкіна з великої політики. Адже Янукович на камери дає показові свідчення, які далі можуть бути викриті в кримінальні справи проти Льовочкіна.
Зокрема, Янукович заявив, що не виключає причетності заступник голови фракції Оппоблока Сергія Льовочкіна до організації розгону Майдану і побиття студентів 30 листопада 2013 року. «Мені завжди говорили про Льовочкіна-голову Адміністрації. Я відповідав: так, можливо, він мав до цього відношення», — заявив Янукович.
«Так, можливо, він (Льовочкін) мав до цього відношення. Можливо. Але ніяких доказів цього у мене особисто не було. І наслідок їх не встановило», — сказав Янукович.
Він уточнив, що «тому, якщо це було так, нехай це влада зараз доведе».
«Якщо вона не доведе, нехай це буде на його (Льовочкіна) совісті. Або, якщо він не винен, то ті, хто так про нього говорив, повинні вибачитися. Це також має встановити суд», — додав екс-президент.
Сергій Льовочкін напевно розуміє наслідки зізнань Януковича, тому відразу після цього поспішив заявити, що вина за побиття людей у ніч на 30 листопада 2013 року лежить на побіжному екс-глави МВС Віталія Захарченка та «інших осіб, які в 2013 році використовували всі можливості тодішньої репресивної машини».
Також в Оппоблоке стверджують, що причиною відходу Льовочкіна з посади голови АП 30-го листопада був «протест проти застосування сили проти протестувальників»...
Але, як би не виверталися екс-регіонали, неозброєним оком видно, що Порошенко почав активно зачищати простір навколо себе напередодні старту чергової президентської кампанії. І Льовочкін – одна з перших його мішеней.
Неприємності Льовочкіна чекають і з іншого фронту, східного. За нашою інформацією, куратори одного з керівників Оппоблока незадоволені тим, що Сергій Володимирович продовжує опікувати політичний проект під назвою «Ляшко». Вже давно секретом Полішинеля став той факт, що відразу ж після вигнання з фракції «Батьківщина» (після відомого відеозізнання про різноманітних способах любові з якимсь Борисом), Ляшко прибило до бухти Льовочкіна. Тоді, в далекому 2010 році Льовочкін тільки-тільки став главою Адміністрації президента Януковича. І зміг розглянути в приниженому образу Ляшко глибокий...потенціал.
Союз меча і орала, вірніше, мільйонів Льовочкіна та акторської майстерності Ляшко приніс результат – з опереткової та бутафорської Радикальна партія перетворилася на парламентську. А сьогодні Олег Валерійович всерйоз замислюється про президентську корону.
Але проблема полягає в тому, що імідж борця і, взагалі, безстрашного супермена, Ляшка будує на декларації своїй ненависті до Росії, країни-агресора, країні-загарбника. Це, звичайно, лягає на настрої українського суспільства. Але ніяк не лягає в настрої Кремля. Тому там дали Льовочкіну чітке ЦУ – позбутися горластого «претендента на папаху», припинити його фінансування і знайти політпроект потолерантнее.
Не допоміг і той факт, що ще в серпні нинішнього рік Льовочкін наважився на досить резонансну заяву про те, що розрив дипломатичних відносин України з Росією негативно позначиться на нормалізації ситуації в Донбасі та реалізації мінських угод...
Сергія Володимировича люблять у Кремлі все менше. А тут ще й показова атака з боку Петра Олексійовича, який зброєю у своїй особистій війні з Льовочкіним вибрав «проффесора».
І Льовочкін зважився на відчайдушний крок. За нашою інформацією, недавній «мордобій».
Між Олегом Ляшком і Юрієм Бойко на погоджувальній раді в парламенті була ретельно спланована бійка. Як розповіло джерело, близьке до оточення Юрія Бойка, за пару хуків в щелепу, Олег Валерійович заробив п'ятсот тисяч доларів. Саме такий «гонорар» за цей водевіль встановив його режисер, Сергій Льовочкін.
Справа в тому, що Ляшко і Бойко ніколи не сідали разом на Погоджувальних радах у ВР. Та й Ляшко під час свого виступу нічого нового про «московських запроданцях» не казав. Цю платівку він невтомно крутить на кожному розі, старанно напрацьовуючи імідж патріота України, ненавидить Росію (що, втім, не заважає йому літати в Москву не менш регулярно, ніж літає туди Льовочкін з Бойком, але про це – іншим разом)...
Так от, як розповіло джерело, план Льовочкіна полягав у тому, щоб, побивши Ляшка, куратор Оппоблока відзвітував перед Москвою: «Дивіться, «мої» хлопці б'ють цього прища, про яку ж підтримку Радикальної партії тут може йти мова. Ми їх «мочили», «мочимо» і будемо «мочити».
До речі, якщо уважно переглянути відео, видно, що Бойко - у свій час серйозно займається боксом – б'є радикала дуже м'яко, знехотя... Ну, дійсно, навіщо псувати таке личко...
Не знаємо, чи повірили цьому водевілю московські куратори Льовочкіна-Бойка. Але діватися Сергію Владимировачу нікуди. Його обклали з усіх сторін, і, щоб зберегти своє політичне життя, йому треба прориватися за червоні прапорці.
А що стосується картинки, то в українських верхах починається новий виток боротьби за владу. Тому, впевнені, ми побачимо ще не один мордобій – і в буквальному, і в фігуральному сенсі... Головне, є ті, хто готовий за ці мордобої платити, як і ті, хто готові на цих мордобоях заробляти.
