З 1 січня 2017 року, у відповідності до закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, запускається накопичувальна система виплати пенсій. Це означає, що кожен українець, молодший 35 років, починає відраховувати частину своєї зарплати на майбутню старість. Такі відрахування акумулюються на індивідуальному рахунку, скористатися яким можна буде виключно після виходу на пенсію.
Солідарну систему ми успадкували від СРСР. Тоді весь пролетаріат дружно “скидався” на Пенсійний фонд, а Фонд утримував пенсіонерів. Але співвідношення вікових категорій було принципово іншим, тому не виникало проблем з тим, щоб п'ятеро робітників годували одного пенсіонера. Зараз все виходить майже з точністю до навпаки. Україну дуже сильно підвела демографічна ситуація: за останні 20 років ми втратили майже 10 мільйонів населення. І не лише через високу смертність, а через потужну еміграцію, в якій Україна є беззаперечним європейським лідером.
“У 2014 році кількість пенсіонерів вперше перевищила кількість працюючих. А в середині 2016-го, за словами заступника голови правління Пенсійного фонду Миколи Шамбора, вона становила вже 29% від числа всього населення в Україні. Іншими словами, кожен третій українець нині – пенсіонер. Ситуація складається патова, і вихід полягає в тому, аби змінити систему виплати пенсій. За накопичувальної системи кожен, примітивно кажучи, грає сам за себе, відраховуючи відсоток зарплати на майбутню старість, а по виході на пенсію живе на те, що заробив та відклав у молодості”, – також зазначається у статті.
Головний мінус накопичувальної системи у тому, що запрацює на повну потужність вона ще дуже не скоро. Як справедливо каже міністр соцполітики Андрій Рева, накопичувальна система дасть результат не раніше, аніж за пару десятків років, а вирішувати проблему з пенсіями потрібно просто зараз. І, тим не менш, колосальний дефіцит Пенсійного фонду позбавляє Україну альтернатив – єдиний вихід для нас полягає в тому, аби все таки запровадити новий принцип пенсійних нарахувань.
