Азаров без діла не сидить: у чому підозрюють міністрів часів Януковича
Перед втечею з країни колишні міністри переписували майно на друзів і родичів, тепер же змінюють громадянство, намагаються зберегти активи, але сподіваються повернутися в Україну.
2-го березня посли країн-членів Євросоюзу виконали свої зобов'язання перед Україною – продовжили санкції проти екс-президента України Віктора Януковича і його соратників ще на один рік. У той же час в Україні кримінальні справи, відкриті проти багатьох втікачів чиновників так і не доходять до судів. Так, колишній нардеп Юрій Іванющенко, який входив раніше в санкційний список ЄС, домігся зняття з себе санкція, так як в Україні Верховний суд зняв з нього всі кримінальні провадження. На черзі колишній уряд, який тепер практично повним складом знаходиться в бігах.
Колишній прем'єр-міністр Микола Азаров спочатку втік до Відня, де у нього рахунки і нерухомість, однак пізніше осів у Росії. Що з точки зору безпеки екс-прем'єра виявилося правильним, адже в Україні він перебуває в розшуку за ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень), ст. 255 (Створення злочинної організації) та ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), а в Євросоюзі входить в санкційний список. Генеральний прокурор Юрій Луценко вніс Миколу Азарова у першу десятку українських екс-чиновників, які підлягають заочному засудженню.
Через санкції ЄС екс-прем'єр все ще не має доступу до своєї закордонної нерухомості і рахунками. Позбавили його і української пенсії – щоправда, для цього знадобилося втручання Генпрокуратури: у лютому 2016-го Апеляційний суд Києва ухвалив рішення повернути виплати екс-прем'єра, однак після звернення ГПУ майже відразу пенсійні рахунки знову заблокували.
Пізніше в Ощадбанку знайшли ще один рахунок Азарова-старшого на 2,3 млн грн – його також заморозили. У грудні 2016-го суд заарештував три земельних ділянки і об'єкт житлового фонду, що належать екс-прем'єру, а в кінці року правоохоронці виявили квартиру, забиту цінностями Азарова – і все заарештували.
На вимушеному відпочинку Азаров живе в підмосковній Рубльовці , пише книги, активно роздає інтерв'ю російським ЗМІ і очолює "український уряд у вигнанні" під назвою "Комітет порятунку України". Винним себе не вважає, каже, нічого не крав , ні один суд не визнав його винним у скоєнні будь-яких злочинів. Суд не може – офіційно справи припинені через розшуку Миколи Азарова.
Його син Олексій Азаров виявився хитрішим багатьох інших втікачів чиновників: частину своїх активів відразу після введення санкцій він подарував Костянтину Пивоварову, а землю в Конча-Заспі вивів в офшор. Суд по елітним гектарам тривав весь 2015-й рік і закінчився прийняттям рішення на користь екс-регіонала без права оскарження.
Шукають сина екс-прем'єра за одержання хабара, однак обмежувальних заходів ніяких застосовувати не планують. 12-го вересня минулого року Генпрокуратура отримала доступ відразу до шести українських рахунками Олексія Азарова в рамках розслідування справи про незаконне збагачення. За інформацією прокуратури, в 2012-2014 рр. Азаров-молодший, будучи нардепом, отримав з невстановлених джерел 7,7 млн євро , 600 тис. швейцарських франків і 0,5 млн доларів. Однак фактично ці кошти знаходяться в банку Італії, Швейцарії та Ліхтенштейну, а про доступ правоохоронців до рахунків в іноземних банках мови не йде.
Азаров-молодший також перебував під санкціями ЄС, правда тільки рік – у березні 2015-го санкції зняли з-за недостатньої доказової бази з боку ГПУ. Відразу після зняття санкція екс-нардеп виставив свій особняк у Відні і будинок в Штирії на продаж, на всякий випадок позбаляясь від закордонного майна.
З березня 2014-го року міністерство внутрішніх справ Австрії розслідує справу щодо компанії LPG Trading GmbH, яка знаходиться у спільному володінні Азарова-молодшого та Сергія Курченко. Активи компанії заморожені, власників підозрюють у відмиванні коштів. 28-го липня 2015-го Печерський райсуд заарештував два будинки Олексія Азарова в Ольбії, Італія і банківський рахунок компанії Agosto 2012 srl.
Колишнього віце-прем'єра Сергія Арбузова розшукують тільки по одній справі – все з тієї ж 191-ї статті, та у разі упіймання обіцяють утримувати під вартою. Інкримінують розкрадання 120 млн грн державних грошей через телеканал БТБ, ініціатором створення якого виступив.
1,5 млрд доларів державних облігацій, які належали пов'язаним з Арбузовим офшорним компаніям, як встановили слідчі Антикорупційного бюро, були продані фірмам, пов'язаним з Онищенко. Заарештовані 50 млн доларів на латвійських рахунках пішли в бюджет Латвії з-за того, що слідчі Генпрокуратури не надали достатніх доказів провини Арбузова.
Порядком востаннє викликався рік тому, коли Генпрокуратура нарешті взялася за досудове розслідування щодо Арбузова. 10-го лютого цього року суд заарештував майно старшого брата Арбузова – два плавзасоби і автомобіль.
Живе в Москві , керує там Центром досліджень економічного і соціокультурного розвитку країн СНД, Центральної і Східної Європи, пише програми вирішення українських проблем, ходить в якості експерта з ток-шоу і не проти повернутися в Україну і очолити уряд.
Найсерйозніші звинувачення з колишніх міністрів уряду Азарова висувають екс-главі МВС Віталію Захарченко . Йому інкримінують ст. 115 (Умисне вбивство) та ст. 364 (Перевищення влади або службових повноважень) – саме його в першу чергу звинувачують у масових вбивствах активістів Майдану. Про те, що екс-міністр зловживає службовим становищем і діє дуже жорстко, задумалися ще при Януковичі – 20-го грудня 2013-го депутати спробували прийняти запит до президента про відставку міністра МВС, але не вистачило голосів.
Крім того, Захарченко проходить як обвинувачений у справі про викрадення секретаря митрополита Володимира – тому самому, з-за якого народного депутата Вадима Новинського позбавили недоторканості та викликали в ГПУ як свідка. Четверта справа – сприяння у створенні та функціонуванні конвертаційних центрів для ухилення від податків і легалізації злочинних доходів.
В той же час справи за Захарченко не просто не просуваються – вони стоять. Екс-міністр входить в санкційний список ЄС, Генпрокуратура заарештувала "все майно підозрюваного, виявлене в даний час" у вигляді паркінгу, чверті квартири в Києві, майже гектари землі під Києвом , будинки на непідконтрольної території Донецької області і грошей у банках. Золоторудні ж підприємства Захарченко заарештовані не були і продовжують працювати.
У січні 2015-го екс-глава МВС прийняв російське громадянство , але і від українського відмовлятися не збирається. Відкрито веде діяльність в так званих "республіках", очолює благодійний фонд матеріальної допомоги колишнім працівникам МВС України та населенню південно-сходу. Його дочки Вікторії належить приватне охоронне агентство, яке зараз займається обслуговуванням музеїв, санаторіїв і держустанов Криму.
По 191-ї статті хочуть залучити і колишнього міністра фінансів Юрія Колобова . Його називають "чорним бухгалтером сім'ї" і разом з рядом високопоставлених чиновників підозрюють у привласненні 220 млн грн, випуску облігацій на 3 млрд зовнішньої держпозики і незаконне перерахування комісії в сумі 450 тис. доларів на користь російського "ВТБ".
У січні 2015-го року Печерський районний суд дав дозвіл на арешт Колобова. Вже в березні екс-міністр був затриманий правоохоронцями в Іспанії , проте до екстрадиції українській стороні відмовили з-за недостатньої доказової бази.
У травні 2016-го Генпрокуратура заарештувала 200 млн грн на рахунку матері Колобова в "Фидобанке", а після через суд позбавила дружину міністра всього майна. Вже восени в ГПУ визнали, що не можуть екстрадувати Колобова, але сподіваються на його співпрацю зі слідством. Не залишають надії і заарештувати його в будь-якій іншій європейській країні у випадку виїзду з Іспанії.
Один з найвідоміших втікачів, екс-міністра енергетики Едуард Ставицький також знаходиться в розшуку по 191-ї статті. У березні 2014-го до нього прийшли з обшуками – і знайшли 42 кг золота і 4,8 млн доларів готівкою. Після чого Він зник з країни.
За інформацією Інтерполу, зараз екс-глава Міненерго отримав громадянство Ізраїлю , живе в Тель-Авіві і вже не Едуард Ставицький, а Натан Розенберг. ГПУ звернулася до влади Ізраїлю з проханням про екстрадицію. Все майно чиновника, включаючи нерухомість і кілограми золота, заарештовано.
Ставицького пов'язували з компанією "Голден Деррік", яка ще кілька років тому мала найбільшу кількість ліцензій на газові розробки. З ініціативи Генпрокуратури у березні 2014-го активи компанії заморозили, а анулювали ліцензії, однак потім через суди ліцензії повернули – закінчився строк давності позову ГПУ. Потім Ставицький домігся зняття арешту з свого пакету акцій в "Укрнафтобурінні" – і продав свої частки в "Голден Деррік" та "Укрнафтобуріння" російському мільярдерові Павлу Фуксу.
В кінці 2016-го року Юрій Луценко повідомив, що в групі компаній БРСМ, яку пов'язують зі Ставицьким, в рамках справи про ухилення від сплати податків проводяться обшуки. За рішенням суду, арешт наклали на п'яти обладнання нафтобаз, 41 АЗС і чотирьох офісних приміщень, що знаходяться в 21-й області.
У той же час колишній міністр співпрацювати зі слідством і готовий давати свідчення – але не в Україні. Запит про екстрадицію Едуарда Ставицького все ще знаходиться на розгляді у влади Ізраїлю. Натана Розенберга ніхто не шукає.
Подзабился вже екс-міністр екології Олег Проскуряков , а його все ще шукає Нацполіція для залучення ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем). Однак працював в одній зв'язці з колишнім міністром палива та енергетики Проскуряков в гучних справах, розслідуваних ГПУ, не фігурує. Імовірно живе в Москві, на відміну від своїх колишніх колег, не світиться.
Колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка хочуть залучити відразу за кількома статтями – ст. 255 (Створення злочинної організації), ст. 366 (Службова підробка), ст. 205 (Фіктивне підприємництво ) та ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Встановлено, що Клименко за попередньою змовою з іншими посадовими особами зі свого міністерства, організував у Київській, Одеській, Харківській та Донецькій областях діяльність "програмних" підприємств, які за відкат растамаживали товари за заниженою вартістю. У ході досудового слідства також було встановлено, що екс-міністр організував схему ухилення від сплати податків підприємствами реального сектора економіки. У загальній складності своїми діями екс-чиновник завдав бюджету України збитків на суму понад 6 млрд грн.
Рахунки та майно Олександра Клименка арештовані. При цьому суд двічі відхиляв клопотання ГПУ про проведення заочного розслідування через відсутність статусу підозрюваного. Нарешті 9-го лютого цього року Апеляційний суд Києва заочно заарештував екс-міністра, а 1-го березня Голосіївський районний суд дав дозвіл на проведення заочного слідства .
Олександр Клименко знаходиться в Москві, так що сподіватися на його екстрадицію не доводиться. Однак, схоже, він і сам дуже хоче повернутися. Правда, не в статусі обвинуваченого: в Україні у колишнього міністра доходів і зборів тепер є власна політична партія, створена вже після подій Майдану. А ще залишилися активи, якими нема кому керувати після загибелі його брата Антона.
Колишню голову Моз Раїсу Богатирьову Нацполиция також шукає для залучення 191-ї статті. Справу порушено за фактом розтрати бюджетних коштів, виділених на закупівлю імунобіологічних препаратів (63,5 млн грн) і інсулінів (279 млн грн).
20-го березня 2015-го року Печерський районний суд Києва заочно заарештував екс-міністра. У липні того ж року Печерський райсуд дозволив Гепрокуратурі провести заочне засудження. З 2014-го року Богатирьова перебуває під санкціями ЄС, належне їй майно в Україні також заарештовано . Знаходилась в розшуку Інтерполу, проте в серпні 2016-го було з нього знято. Велику частину часу Богатирьова проживає в Криму, у Форосі.
Колишній міністр освіти Дмитро Табачник залишив країну одним з останніх – і то швидше просто перестрахувавшись. Зараз його шукає СБУ (все з тієї ж 191-ї статті), проте жодні обмежувальні санкції відносно екс-міністра не передбачені. Екс-чиновника і його найближче оточення підозрюють у відчуженні і присвоєння активів Міносвіти на суму понад 35 млн грн.
Щоб уникнути конфіскації майна, переоформив її на батьків, проте не допомогло. У листопаді 2015-го Апеляційний суд Києва заарештував житловий будинок, квартиру та земельну ділянку матері екс-міністра. А в кінці червня 2016-го Печерський районний суд заарештував його банківські рахунки в "Ощадбанку" разом з наявними грошовими коштами та дорогоцінними металами.
Крім того, Табачник входить в санкційний список ЄС. Має ізраїльське громадянство (за деякими даними, оформлене ще в 90-е), імовірно живе в Хайфі.
Справу проти колишнього міністра юстиції Олени Лукаш на якомусь етапі перетворилося на фарс, а після і зовсім затихла. Спочатку екс-главу Мін'юсту звинуватили в причетності до розстрілів на Майдані, однак не знайшли доказів. Потім все ж оголосили підозра у службовому підробленні та присвоєння 2,5 млн грн в ході проведення фіктивних торгів.
Лукаш затримали 5-го листопада 2015-го. Після призначили викуп у 5 млн грн, який відразу ж заплатив Вадим Новинський, – однак правоохоронці забрали у підозрюваної паспорт і відмовилися відпускати. Тільки після прийнятого Апеляційним судом Києва рішення про зменшення в два рази суми викупу та повернення паспорта, Лукаш відпустили з СІЗО.
Вже в кінці 2015-го року Солом'янський райсуд Києва відмовився продовжувати обмежувальні заходи щодо Олени Лукаш і відпустив її з-під арешту. У травні минулого року справу було припинено , проте вже в жовтні заявлялося, що справа колишнього міністра знаходиться на завершальному етапі. Сьогодні Лукаш все так само знаходиться під санкціями ЄС, проте у неї немає ні рахунків, ні нерухомості за кордоном. За даними Держприкордонслужби, з 2013-го року вона не покидала Україну.
Колишнього міністра оборони Павла Лебедєва шукають тільки по 255-й статті (Створення злочинної організації) справи про розгоні Евромайдана. Правда, не так щоб активно: тільки в серпні 2016-го в київській квартирі Лебедєва нарешті провели обшуки, а в грудні – оголосили в розшук. При обшуку знайшли документи із грифом "таємно" – тепер обіцяють у березні-квітні завершити їх експертизу. При цьому майно екс-міністра заарештовано не було, так як в його справі не заявлено цивільний позов, не встановлено збиток і не передбачена конфіскація майна.
Справа затихла у зв'язку з розшуком. У той же час Павло Лебедєв живе активної політичної і економічної життям в Криму – контролює майже половину будівельного ринку Севастополя, забрав собі сади й виноградники, що раніше належали родині Януковича, і не виключає можливість свого висунення в губернатори.