Україна програла Угорщині та Румунії важливі правки до закону про освіту. Чим це загрожує

Резолюція, яку ухвалила 12 жовтня ПАРЄ, містить багато зауважень до українського закону про освіту. Це не дуже дивує, оскільки більшість правок у документ було внесено угорськими та румунськими депутатами. Саме Будапешт і Бухарест висловлювали найбільше претензій до закону , передає Ukr.Media.

Що саме ухвалили в ПАРЄ

Резолюцію схвалили після гарячих дебатів. За їхніми наслідками було схвалено більшу частину пропозицій румунських та угорських депутатів.

"Обговорення резолюції по закону про освіту було дуже емоційним і маніпулятивним. На жаль, електронне жеребкування вибрало на дебатах в основному угорських і румунських доповідачів, а з української делегації виступили лише Костянтин Усов, Володимир Ар'єв, Борислав Береза", - написала після ухвалення документу член української делегації Ірина Геращенко.

ПАРЄ відзначає, що Україна звернулася до Венеціанської комісії за думкою, але водночас критикує той факт, що це було зроблено після ухвалення закону. Асамблея звернулася до України з проханням врахувати всі без винятку рекомендації Венеціанської комісії, а також внести відповідні зміни до закону про освіту.

У той же час, в тексті міститься зауваження, що вже зараз, до ухвалення висновку комісії, є низка юридичних питань до закону. Ця правка, до речі, суперечить позиції автора звіту, на базі якого схвалювалася резолюція, естонського депутата Андреаса Херкеля.

Багато правок української сторони було відкинуто. Наприклад, була провалена пропозиція ввести "змішане навчання", наприклад, із викладанням 60% предметів українською, а 40% - мовою меншини.

А саме ця теза є однією з ключових української сторони, коли вона пояснює необхідність ухвалення закону.

Також резолюція рекомендує адаптувати окрему методику навчання української мови для дітей, які є представниками національних меншин.

Що вдалося відстояти

З мінімальною перевагою була відхилена угорська поправка, за якою з документа хотіли викреслити посилання на право України захищати державну мову, а також про те, що мова є чинником об'єднання держави.

У цьому ж пункті сказано, що держава має право заохочувати вивчення офіційної мови та просити, аби державна мова була мовою навчання для всіх.

Також вдалося залишити згадку про відсутність виключно українських державних шкіл (або із навчанням виключно мовами інших меншин) у "сусідніх державах", тобто в Румунії та Угорщині.

За схвалення документа із внесеними в нього правками проголосували 82 депутати, проти - 11, і ще 17 утрималися. Українська делегація, за винятком Мустафи Джемілєва, проголосувала проти.

Доповідач Андреас Херкель утримався, бо правки суттєво змінили зміст його звіту. Поправки до документа подавали виключно угорські та румунські члени асамблеї.

Що буде далі

Перш за все слід зазначити, що резолюція ПАРЄ носить суто рекомендаційний характер. Отже, це справа України - виконувати надані поради, чи ні.

"Агресивні заяви деяких представників угорської і румунської делегаціі взагалі іноді виглядали як приховані територіальні претензії до України і це неприпустимо", - написала у Facebook після ухвалення резолюції учасниця української делегації Ірина Геращенко.

Вона вважає, що риторика румунських та угорських колег носила "передвиборчий характер" і була спрямована на мобілізацію власного електорату, аби показати, що румунські й угорські політики борються за своїх співвітчизників в усіх куточках світу.

"Нам вдалося збити майже всі найодіозніші поправки, та, на жаль, не всі. Чекаємо висновки Венеціанської комісії і працюємо далі, над реформуванням країни і над посиленням нашої єдності", - підсумовує Геращенко.

Румунський політолог, президент Асоціації європейської конвергенції Серджіу Дан обурився словами пані Геращенко про те, що Румунія має територіальні претензії до України.

"Приховані територіальні претензії"? Від румунської делегації? Вам не соромно, пані Геращенко?" - написав він у коментарях до її допису.

Ще один учасник української делегації в ПАРЄ Володимир Ар'єв вважає, що ухвалена резолюція - то "не страшно". "Ніяких окремих вимог, окрім імплементації висновків Венеціанської комісії. Але про це вчора казав Президент - будемо слідувати висновкам експертів. Жодних імперативів немає взагалі!" - зазначив він на своїй сторінці у Facebook.

Він також нагадав, що в резолюції "відзначено важливість знання офіційної мови і міститься заклик до сусідів, які ініціювали резолюцію в тому числі, так само ревно захищати права української меншини на їхній території".

Висновки Венеціанської комісії очікуються до кінця року.

Венеціанська комісія - це орган Ради Європи, котрий надає висновки про відповідність законів європейським стандартам та цінностям. Її висновки мають рекомендаційний характер та не обов'язкові до виконання. Проте це потужний аргумет під час дискусії з країнами-противниками закону. Авторитет організації змушує дослухатись до її думки всіх членів Ради Європи, до яких належить і Україна.

Заступник голови ЦВК, юрист Андрій Магера побоюється, що вони також можуть бути не на користь України після резолюції ПАРЄ.

"Після резолюції ПАРЄ, швидше за все, висновок "Венеціанки" також буде негативним для нас. Більше того, комісія буде посилатися на резолюцію ПАРЄ у своєму висновку. Крім того, можуть ще й згадати про російську мову у школах; РФ це точно сподобається. Ми не повинні себе тішити ілюзіями. Натомість, треба готуватися до цього варіанту заздалегідь", - зазначив він у коментарях до допису Ар'єва.

Магера вважає, що Україна могла б денонсувати ті міжнародні договори в рамках Ради Європи, які "об'єктивно зараз шкодять нашим національним інтересам".