Візит Ягланда в Москву: чи зможе генсек Ради Європи повернути російську делегацію в ПАРЄ

У Раді Європи (РЄ) всерйоз обговорюють можливість повернення російської делегації в ПАРЄ, передає Ukr.Media. І не тому, що Москва погодилася повернути Україні Крим і піти з Донбасу, а тому, що погрожує припинити фінансування цієї європейської організації. Саме про це генсек РЄ Турбйорн Ягланд говорив з главою російського Мзс Сергієм Лавровим під час візиту в Москву. За словами українських парламентарів, виглядає це щонайменше цинічно і нагадує продаж індульгенцій за грубе порушення Росією міжнародного права. Внесок Росії, за словами Ягланда, що становить 10% від загального бюджету РЄ. Але в цьому році Москва перерахувала лише третину – 11 з 33 млн євро, погрожуючи і зовсім заморозити фінансування. Для такої великої європейської інституції внесок РФ не такий вже і великий, але і не такий маленький, щоб не створити проблем з фінансуванням деяких проектів.

Він і його прихильники виправдовуються, мовляв, не може бути так, щоб член РЄ не платив внески, і продовжував значитися в організації, тому генсек і відправився в Москву на переговори, щоб вирішити проблему. Але Росію можна змусити платити належні 10% і через суд. Було б бажання керівництва РЄ, яке продовжує закривати очі навіть на факти корупції в самій ПАРЄ.

Хто скільки платить: Росія лише на п'ятому місці. Після анексії Криму і початку війни на Донбасі Росію позбавили права голосу в ПАРЄ, участі в її спостережних місіях і керівних структурах. Ці санкції досі не зняті, оскільки Москва не виконала жодного пункту прийнятих резолюцій ПАРЄ, що стосуються російської агресії щодо України. В знак протесту з січня 2015 року російська делегація перестала приїжджати в Страсбург, хоча має право виступати на сесіях і працювати у комітетах, але платила щорічні внески до бюджету РЄ, незважаючи на погрози урізати фінансування. Але вже в цьому році за заявами прес-служби РЄ Росія заплатила лише третину свого належного внеску – 11 з 33 млн євро. За даними сайту СЕ, загальний бюджет організації на 2017 рік 454,5 млн євро. І Росія навіть не в першій четвірці за обсягом внесків, які залежать від чисельності населення країни-члена та її ВВП.

На першому місці за обсягом фінансування Франція (понад 37 млн євро), на другому – Німеччина (понад 35 млн євро), на третьому – Італія (майже 35 млн євро), на четвертому – Туреччина (33,5 млн євро). Вони забезпечують близько 60% річного бюджету Ради Європи.

Генсек РЄ Турбйорн Ягланд заявляв, що справа не в грошах: "Просто неприпустимо, коли країна-член не сплачує в бюджет організації. Якщо країна-член не платить, вона не може бути членом". Якщо проблема не в грошах, в такому разі внесок Росії можна пропорційно розділити між країнами, які справно фінансують Раду Європи, а Росії дати чітко зрозуміти, що відновити свої права в ПАРЄ вона зможе лише після повернення Криму і припинення війни на Донбасі.

Але Турбйорн Ягланд, судячи з усього, вибрав тактику загравання з агресором. У п'ятницю, 20 жовтня він приїхав до Москви, щоб обговорити з Лавровим і членами російської делегації широке коло питань, в тому числі і їх повернення в Парламентську асамблею. А прес-секретар генсека РЄ Даніель Хельтген говорив про візит Ягланда, як про "майбутнє Європи разом з Росією".

Неофіційно між собою члени української делегації жартують, що "ПАРЄ пороблено": то колишній глава Педро Аграмунт літав на літаку Міноборони РФ разом з депутатами Держдуми в Дамаск до Башару Асаду, а до цього заявляв, що анексія Криму не є приводом для збереження санкцій, тепер ось Турбйорн Ягланд в Москві. Офіційно глава української делегації, нардеп від БПП Володимир Ар'єв заявив, що візит Ягланда в Москву і його переговори з Лавровим по поверненню російської делегації в ПАРЄ виглядають, як продаж індульгенцій, коли прощення за грубе порушення міжнародного законодавства та прав людини продається за гроші. Причому, як зазначив Ар'єв, візит Ягланда проходив на тлі великого скандалу в його рідній Норвегії. Газета Aftenposten вийшла зі статтею про корупцію в Раді Європи, про яку він давно знає, але нічого не робить. Автор статті називає це "ікорної дипломатією", наводячи в приклад Азербайджан, який закидав політиків СЕ ікрою, дорогими килимами, розкішними поїздками і мільйонами євро в конвертах для голосування потрібних Баку резолюцій.

За словами Володимира Ар'єва, зараз в СЕ йде розслідування корупційного скандалу, тому, очевидно, зусилля генсека по поверненню делегації РФ – спроба переключити увагу. "А, можливо, він просто полетів в Москву шукати захисту. Власне, до кінця року розслідування щодо корупції в Раді Європи має бути завершено, а висновки оприлюднені. Саме тому Він і поспішає", – вважає Володимир Ар'єв.

Але однією своєю поїздкою до Москви Турбйорн Ягланд навряд чи поверне російську делегацію в ПАРЄ. Напевно, симпатики Кремля і ті, хто вважає, що Раді Європи доведеться важко без російських грошей, будуть використовувати так звану резолюцію наступного президента ПА Мікеле Ніколетті, яку ПАРЄ прийняла 11 жовтня. На думку деяких експертів, цей документ відкриває дорогу до скасування політичних санкцій проти РФ в ПАРЄ за анексію Криму і війну на Донбасі. Насправді ж головна мета резолюції – підготовка до четвертого саміту Ради Європи у 2019 році. Але в одній із норм документа "зашиті" можливості внесення змін в регламент організації: ПАРЄ і Комітет міністрів (виконавчий орган РЄ) повинні гармонізувати правила участі та представництва країн-членів в обох статутних органах. Так як санкції проти Росії діють лише в ПАРЄ, а в Комітеті міністрів немає (Москва продовжує активну участь там), у разі горезвісної "гармонізації" політичні санкції проти Москви у ПАРЄ можуть зняти. Тоді російська делегація повернеться до повноцінної роботи в Парламентській асамблеї, незважаючи на брутальне порушення прийнятих раніше ПА резолюцій, які засуджують російську агресію проти України.

Російська делегація може приїхати в січні. За словами українських парламентарів – делегатів ПАРЄ, в резолюції Ніколетті досить розмиті формулювання і немає чітких передумов для зміни режиму санкцій. Також як пояснив постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба, доповідь Ніколетті передбачав проведення засідання Спільного комітету ПАРЄ і Комітету міністрів. "Це коли посли засідають разом з депутатами. На ньому повинні були прийняти рішення про створення робочої групи, яка фактично повинна була знайти шляхи реформи СЕ під повернення Росії. За сценарієм адвокатів РФ, навіть факт створення робочої групи повинен був стати сигналом Москві і всім, хто ще не визначився в РЄ: ми готові домовлятися, шукаємо рішення", – писав тоді Дмитро Кулеба у своєму Facebook.

У підсумку, за його словами, разом з партнерами українська делегація "завалила ініціативу створення робочої групи". Володимир Ар'єв порівняв резолюцію Ніколетті з автобаном, по якому можуть їздити автомобілі, а можуть і танки. Документ дійсно відкривав можливості повернення російської делегації в ПАРЄ. "Але якщо ви почитаєте резолюцію, то не знайдете там ні слова про те, що російську делегацію потрібно повернути. Навіть натяку немає. Це була можливість за синергії між Комітетом міністрів і ПАРЄ. Але засідання Спільного комітету показало, що прихильників створення робочої групи немає. Україна чітко заявила, що не готова до такого кроку, а оскільки рішення на Комітеті міністрів приймаються консенсусом, робочу групу не створили. Та й представники інших країн заявили, що ПАРЄ й Комітет міністрів (законодавча гілка влади і уряд) мають різні природи і синергія може призвести до втрати незалежності Асамблеї", – сказав сайту "Сьогодні" Володимир Ар'єв.

У січні очікується чергове засідання Спільного комітету, де питання створення робочої групи знову може з'явитися в порядку денному. Плюс до того часу у ПАРЄ можуть підготувати так звану дорожню карту змін до регламенту щодо "гармонізації", які відкриють дорогу повернення російської делегації в ПА. Але, за словами члена української делегації в ПАРЄ Олени Сотник, такі ініціативи зустрінуть сильний опір. "Така спроба може бути, ми її чекаємо, але, я думаю, на дорозі стане публічна позиція не тільки України, але і багатьох інших країн. Зокрема, дуже жорстко "проти" виступала Естонія. Противниками також виступають Норвегія, Фінляндія, Швеція. Я думаю, що буде коаліція, яка виступить проти будь-яких змін, тим більше, під Російську Федерацію", – вважає Олена Сотник.

До того ж, за словами Ар'єва, у січні на черговому засіданні Загальний комітет швидше буде зайнятий виборами генсека і термінами висунення кандидатур, які потрібно скоротити. Так що до повернення до питання про створення робочої групи по "гармонізації" справа навряд чи дійде. "Я думаю, в січні є небезпека того, що, за моїми спостереженнями, намагається проштовхнути Ягланд. Він намагається переконати росіян просто приїхати на сесію ПАРЄ, і повторити сценарій 2015 року", – сказав Ар'єв.

Тоді, нагадаємо, група з 30 депутатів у Парламентській асамблеї висловила протест з приводу підтвердження повноважень російської делегації, тому питання про повноваження російських парламентаріїв ПАРЄ винесли на окреме обговорення. Підсумком стала проголосована резолюція про припинення права російської делегації голосувати у ПАРЄ. На думку члена української делегації в ПАРЄ Борислава Берези, російська делегація може приїхати на сесію ПАРЄ в січні 2018 року тільки в одному випадку – якщо буде впевнена, що ніхто не зажадає підтвердження її повноважень.

"А я знаю, що величезна кількість людей в ПАРЄ проти цього без виконання Росією покладених на неї зобов'язань (щодо повернення Криму Україні і припинення війни на Донбасі – Авт.). Те, що зараз відбувається, це шантаж: Ягланд пропонує Росії повернутися в обмін на гроші, а Росія вимагає гарантій у вигляді кількості голосів. Але Він не може дати таких гарантій. На російську делегацію стягнуто політичні санкції – РФ не має права голосу. Тому зайти в зал, вони можуть, можуть дивитися, але приймати участі не можуть. РФ хоче повернути повноважень, але для цього потрібно підтвердити статус. А проти буде досить велика кількість людей їх просто ганебно виженуть ще раз", – пояснив сайту "Сьогодні" Борислав Береза.

Що стосується зобов'язань Росії щодо фінансування Ради Європи, то, за словами Олени Сотник, СЕ повинен звернутися в суд і змусити Росію виконувати зобов'язання. "А якщо не хоче платити – у наступному році Росія буде виключена зі складу членів Ради Європи автоматично", – підсумувала Олена Сотник.