24 листопада, в останню п'ятницю місяця, багато хто планує грандіозний шопінг, віртуальний або реальний. Ну як не піддатися спокусі, коли з усіх боків магазини зазивають фантастичними знижками "чорної п'ятниці"?! "-70%", "-80%", "-90%"... І нехай в реальності знижки виявляються, м'яко кажучи, набагато скромніше заявлених – головне, вони є. "Тільки сьогодні!" практично скрізь. І ми намагаємося саме в цей день купити потрібні (і не дуже) речі, щоб потім ще довго радіти тому, як вдалося заощадити.
Але сьогодні ми не про економію. А про те, що в дні грандіозних розпродажів, на кшталт "Black Fridy", українці залишають в магазинах пристойну частину свого особистого або сімейного бюджету. А як свідчить світовий закон збереження речовини і енергії, якщо в одному місці убуває, то в іншому, навпаки, прибуває. Тобто, якщо ми в "чорну п'ятницю" так дружно віддаємо своє "грошове збереження" магазинах і бутіках, це повинно мати для них якийсь позитивний економічний ефект. А заодно поліпшити статистику і по країні. Наприклад, показати деяке зниження середньомісячних цін (за рахунок неймовірних знижок, які, як правило, розтягуються мінімум на три дні) і збільшення товарообігу.
Перевірити цю теорію для початку вирішили на сайті Держкомстату. Чи відрізняється чимось "торгова статистика" листопада від інших місяців? Виявилося, трохи відрізняється. Але зовсім не в ту сторону, в яку ми очікували.
Згідно з даними двох останніх років, в листопаді ціни трохи виростають, а товарообіг – падає. А ось наступний "торговий ажіотаж", передноворічний, залишає "правильний" слід в статистиці: в грудні товарообіг збільшується, хоча знижками продавці перед Новим роком нас не радують, навіть навпаки.
Так, в жовтні 2016 року, за даними Держкомстату, обсяг роздрібного товарообігу в Україні становив 48 млрд 257 млн грн. У листопаді він скоротився на 9 млн грн – до 48 млрд 248 млн. У 2015-му листопад "просідав" ще більше – на 79 млн грн: у жовтні роздрібний товарооборот склав 43 млрд 258 млн грн, в листопаді – 42 млрд 179 млн.
А ось в грудні, перед Новим роком, товарообіг дійсно зростає. Наприклад, в 2016-му він склав 54 млрд 743 млн грн – на 6,5 млрд (!) грн більше, ніж у листопаді. Роком раніше, в 2015-му, за грудень в роздробі було продано товарів на 47 млрд 654 млн грн, тобто на 5,5 млрд більше, ніж в листопаді з його "чорною п'ятницею".
Наглядовий читач, звичайно, може заперечити: під час грандіозних розпродажів ціни знижуються, звідки ж взятися зростанню товарообігу? Але ж знижки якраз і покликані збільшити обсяг продажів торгуючих компаній, інакше який інтерес в таких акціях для продавців? Якщо так, своєї функції "чорна п'ятниця" не виконує. Принаймні в Україні.
І, до речі, про зниження цін. Цей факт також не знаходить свого відображення у статистичній інформації. Якщо порівнювати ціни на товари, які вважаються найбільш продаваними під час "чорної п'ятниці" – одяг, взуття, техніка, – то в 2015 і 2016 роках ціни на ці групи товарів в листопаді в основному росли. У листопаді 2015 року ціни на одяг і взуття зросли на 0,8%, в 2016-му – впали на 0,5%. Побутова техніка в листопада 2015 і 2016 тільки дорожчала – на 0,5 і 0,2% відповідно.
В чому секрет "Чорної п'ятниці" по-українськи?
Директор департаменту статистики торгівлі Державної служби статистики України Анатолій Фризоренко каже, що побачити економічний ефект від "чорної п'ятниці" не дозволяє методика збору інформації.
"Ми збираємо звітність за місяць по регіонах, причому на вибірковій основі. Тобто звітують приблизно 20% компаній, які працюють. І на основі цих даних ми робимо висновки щодо всієї України. Причому ціни аналізуються подекадно, а не за кожен день. Щоб відстежувати ціни по днях, це потрібен дуже докладний аналіз. Ми такими питаннями не займаємося. Так що відповісти на питання, чи є якийсь економічний ефект від "чорної п'ятниці", служба статистики не може", – сказав Анатолій Фризоренко.
З проханням розповісти про "чорну п'ятницю" з позиції продавця ми звернулися до Олексія Давиденка – співзасновника мережі магазинів "Медтехніка +".
"З досвіду минулих років, виручка в цей день виростає в три рази. На наступний день – в два рази. Якщо продовжити знижки ще на один день, то приріст буде ще + 30%. Але ж треба розуміти, що виручка збільшується, а заробіток падає. Тому для нас "чорна п'ятниця" – це більше іміджева історія і можливість позбутися від залишків. А також можливість зробити хороший оборот постачальника і отримати велику знижку на грудень", – розповів Олексій Давиденко.
До речі, про розмір знижок бізнесмен чесно розповів на своїй сторінці в Facebook:
"Готуємося до "чорної п'ятниці". Вивіряємо списки товарів, узгоджуємо планові розсилки, визначаємо фінальні знижки в залежності від групи, залишків та націнки.
Як не крутили, але більше -30% знижки на жодну групу товарів дати фізично не можемо. Адже -30% від роздрібної ціни – це значить, що первісна націнка була більш + 40%. А такі націнки в білому імпорті та конкурентному роздрібному середовищі – велика рідкість.
Середні знижки, які реально дати, щоб не піти в глибокий мінус, це мінус 15% -20%. І це при тому, що нам залишиться заробіток на рівні 3-5%.
І ось. Фінальна нарада перед стартом реклами "чорної п'ятниці". Співробітники без настрою. Принесли для порівняння рекламні оголошення різних інтернет-магазинів, що вже вийшли:
- BLACK FRIDAY! Знижки до -50% -70%. !!!!
Як?!? Звідки?!?
Як у вас виходить в конкурентному ринку спочатку множити ціну в 2-2,5 рази, щоб потім давати такі розпродажі?!
Чи правильно я розумію, що в звичайному житті у вас націнки значно перевищують 100%?
Або ви і правда заздалегідь тихенько підвищуєте ціни, щоб потім голосно і помпезно опустити їх до -50%?!?
Заздрю тим сферам, де все ще можна множити ціни на три і з легкістю давати -50%. Нам так не жити. Наші покупці в звичайному мирному житті переплачують нам в роздробі від сили 25-35% від ціни постачальника, і тому знижки у нас будуть не фантастичні, але зате чесні".
А ось директор Української Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко вважає, що економічний ефект від "чорної п'ятниці" не помітний в статистиці тому, що... його немає. Вірніше, можливо, самі продавці і досягають якогось позитивного для себе ефекту, але на економіці держави це ніяк не позначається.
"Чорна п'ятниця" не має абсолютно ніякого економічного ефекту. По-перше, у держави просто немає ніяких даних про стан торгівлі. Більше 40% знаходиться в тіні, навіть уряд визнає. Торгові мережі з кінця 2014 року не зобов'язані публікувати дані про повний загальний середній чек, про роздрібний товарооборот за рік. Ці дані іноді спливають, але вони є недостовірними. А якщо навіть окремі торгові мережі не готові оприлюднити чесні дані, то тим більше в рамках всієї країни цього зробити неможливо. Особливо коли ми говоримо про "чорну п'ятницю".
Під час цього розпродажу найкраще купують одяг, взуття, товари для будинку. А як раз ці сегменти ринку дуже сильно тінізували. Значна частина і одягу, і взуття надходить в Україну за тіньовими схемами.
А в українських виробників ціни і так дуже конкурентоспроможні, тому вони в меншій мірі можуть робити знижки, ніж продавці імпортних товарів. Так що, коли ми говоримо про "чорну п'ятницю", мається на увазі в першу чергу розпродаж імпорту", – говорить Олексій Дорошенко.
Однією з причин, по якій ритейлери (продавці роздрібних товарів) активно підключаються до "чорної п'ятниці", Олексій Дорошенко називає вимоги орендодавців – власників торгових центрів.
"У нас більшість магазинів знаходяться в торгових центрах. Навіть ті, хто позиціонує себе як "онлайн-магазин", мають торгові точки і "офлайн", і розташовані вони, як правило, в торгових центрах. А багато торгових центрів в договорах оренди зараз прописують обов'язкову умову: кілька разів на рік робити значну знижку в певні періоди. Відповідно, якщо ТЦ вимагає дати знижку не менше 20% від договору оренди, причому реальну знижку, то магазин-орендар не можете її не зробити.
Торговому центру такі акції, як "чорна п'ятниця", вигідні. У нього наплив покупців, товарообіг збільшується, а значить, він отримує більше орендної плати. А ось для магазинів – далеко не обов'язково в такі акції дні кожен магазин спрацьовує в прибуток собі. Зараз взагалі настільки низькі результати продажів в звичайний час, що ритейлери хочуть хоч якимось чином стимулювати продажі".
