Чому 3-річні діти ведуть себе як підлітки

«Я сам», «мама, відійди» - ви часто чуєте це від своєї 3-річної дитини? Ось чому, інформує UkrMedia.

Справа в тому, що у три роки діти переживають деякі важливі життєві зміни, пише Motherly. І батькам потрібно ці зміни заохочувати.

Криза 3-х років змінює і дитину, і батьків. І перш ніж різко відповісти дитині на її істерику, прочитайте з чим ій доводиться зіткнутися у 3 роки.

Діти вчаться керувати своїми емоціями.

Приблизно у три роки діти починають розуміти свої емоції. Тим не менш, вони все ще не вміють їх контролювати. Якщо їм смішно - вони сміються, якщо сумно - плачуть.

Постарайтеся просто набратися терпіння і зрозуміти, що в 3 роки вони не здатні належним чином контролювати свої емоції.

Вони хочуть миттєвого виконання бажань.

Трьохлітки все роблять необдумано. Якщо вони хочуть щось зробити - вони роблять без роздумів, навіть якщо ви забороняєте.

Постарайтеся не лаяти їх, а спробувати все ж пояснити, чому щось робити не можна.

Вони вчаться вирішувати конфлікти.

Вони можуть битись або лаятись, щоб вирішити проблему. Вони ще не розуміють різниці між відповідними і невідповідними навичками вирішення конфліктів.

Важливо показати їм різницю між цими способами. Вчіть їх на власному прикладі.

У них розвивається почуття гумору.

Вони вважають дуже цікавою розмову про такі речі, як какашки і сеча. Хоча ваш смак до гумору може трохи відрізнятися, пам'ятайте, що на цьому етапі 3-річні діти вчаться бути смішними.

Вони вчаться співчувати.

Емпатія починає розвиватися у дітей з трьох років. Вони розуміють інших дітей і можуть розповісти про свій стан.

Вони можуть також плакати, якщо думають, що заподіюють біль.

Вони вчаться грати з іншими.

До цього вони часто грали самі, але в цьому віці вони починають взаємодіяти один з одним. Вони можуть навіть почати просити вас пограти з ними теж. Не відмовляйте.

І пам'ятайте, у цьому віці ваші послідовність, любов і терпіння - найважливіші. Не сприймайте дітей, як дорослих. Не проектуйте на них власну поведінку.

Пам'ятайте, що у дитини буде менше криз, якщо ми самі будемо вести себе як дорослі.