Люди, які розголошують свої наміри, володіють меншим потенціалом втілити задумане в реальність
Тому, перед тим, як розповісти комусь про свої плани - подумайте не один раз!
Мовчання - золото!
Кожному з нас траплялося придумати якусь чудову ідею, а потім в подробицях розповідати всім, кого ми знаємо. Наприклад, ви вирішили написати книгу, підготуватися до марафонського забігу, відкрити школу танців... І вам здається, що буде просто чудово поділитися планами з близькими людьми. Дійсно, хіба ви не повинні повідомити про свої цілї близьким людям, щоб вони підтримали? Хіба це не добре - розповісти навколишнім про майбутні проекти? Хіба не варто максимально «візуалізувати» мету, щоб запустити механізм «закону тяжіння»?
Перш ніж робити це, подумайте! Дослідження кажуть про те, що люди, які розголошують свої наміри, володіють меншим потенціалом втілити задумане в реальність. Оголошуючи про свої плани, ви тим самим задовольняєте свою потребу в самореалізації, що частково позбавляє мотивації займатися найважчою частиною роботи, інформує UkrMedia.
Пітер Гольвитцер, професор Нью-Йоркського університету, вперше спробував розібратися в цій темі у книзі «Символічне самозаповнення». Психолог згадує, що у 1933 році дослідники виявили, що якщо ми озвучуємо свої плани, і ці наміри визнають оточуючі, то мозок автоматично починає сприймати їх, як вже реалізовані. Нехай навіть все залишиться на рівні розмов.
«Візьмемо матір, яка говорить про всі хороші речі, які вона планує зробити для своїх дітей, допомагати їм краще вчитися у школі, попрацювати з ними над поліпшенням результатів тестів, дати додаткову підготовку - в той час, як всі інші матері кивають на знак схвалення, - розповідає Гольвитцер. - Велика ймовірність того, що вона не зробить стільки, скільки могла б для досягнення цих цілей. Тому що, просто поділившись своїми чудовими планами з іншими, вона вже сприймається оточуючими, як ідеальна мама».
Вчений пояснює, що наміри виконують функції символу володіння бажаною ідентичністю. Це стає очевидним, коли людина заявляє про «цілі високого порядку». Наприклад, попрацювати над своєю фігурою, щоб зміцнити здоров'я, але не скинути вагу заради того, щоб влізти в літнє плаття.
Якщо ви плануєте схуднути або стати найкращим батьком на світі, то краще особливо не розповідати про свої цілі. І вам краще тримати свій рот на замку не тільки для того, щоб не дратувати своєю балаканиною оточуючих. За словами дослідників, коли справа стосується цілей, пов'язаних з ідентичністю, тобто з прагненнями, визначають, хто ми є такі, - схвалення оточуючих намірів не завжди дає поштовх до їх реалізації. Навпаки, серія експериментів довела: коли іншим стає відомо про наші плани, продуктивність знижується, тому що, коли ми озвучуємо мету, то починаємо відчувати «передчасне відчуття повноти».
Чотири різних дослідження продемонстрували, що учасники, що зберігають плани в секреті, володіли великими шансами досягти мети порівняно з тими, хто про них оголошував і отримував публічне схвалення. Вам може здатися дивною порадою зберігати наміри в секреті, але спробуйте зробити це. Якщо ви все ж вирішили поділитися з кимось близьким, то хоча б не повідомляйте про це, немов ви вже досягли, типу: «Я збираюся відвідувати тренажерний зал, адже я вже придбав абонемент і купив спеціально для цього класні кросівки». Краще розкажіть про це так, як якби ви поставили перед собою мету «високого порядку» - з почуттям незадоволення. Наприклад: «мені необхідно скинути 10 кілограмів, так що щоб не сталося, я це зроблю?»