Всі ми родом з дитинства: як з'являються психологічні проблеми

Скільки існує психологія та психотерапія, рівно стільки часу психологи і психотерапевти роблять спроби знайти коріння всіх психологічних проблем в дитинстві людини. Варто копатися в минулому? Можна там знайти відповіді на всі питання? Про це піде мова в статті, інформує Ukr.Media.

Для початку давайте визначимося з тим, що ж являють собою психологічні проблеми. Хочемо процитувати великого філософа і письменника Олдоса Хакслі: "Досвід - це не те, що відбувається з людиною, а те, що робить людина з тим, що з ним відбувається". Саме тут криється корінь всіх людських бід, у переконаннях і думках, у тому, як людина оцінює свій досвід, оцінює себе і навколишній світ.

Для того, щоб людина позбулася своїх проблем, потрібно змінити його переконання про себе і про світ. Але як ми здобуваємо переконання, які згодом псують нам життя?

Людське мислення - структура стійка і досить консервативна. Будь-яка інформація, яку сприймає людина, має пройти певний фільтр. Інформація порівнюється з уже наявними у людини віруваннями, переконаннями. Все, що відповідає існуючим переконанням, приймається легко, часом, не вимагаючи ніяких доказів чи підтверджень. Все, що не відповідає - в кращому випадку, ставиться під сумнів, у гіршому - відмітається відразу, без будь-якого аналізу. Такий механізм психіки іноді називають критичним фільтром.

Критичний фільтр - механізм дуже важливий і корисний. Якби не він, ми би міняли свій світогляд кожні п'ять хвилин, а будь-який рекламний щит сприймався б нами, як наказ, якого неможливо не послухатися. Але є і зворотня сторона медалі. В якості прикладу уявіть, що на дні свідомості будь-якої людини спочиває глибинне переконання "я - невдаха". Вся інформація, яка надходить на його свідомість, буде звірятися з цим переконанням. Такі люди схильні не помічати свої досягнення та сильні сторони, а концентруються переважно на невдачах. І після кожної своєї помилки лише зміцнюються у вірі в те, що вони невдахи.

Як подібні переконання осідають в людській свідомості? В першу чергу, потрібно розуміти, що критичний фільтр - механізм, який формується лише до 5-6 років. До цього часу роль такого фільтру для дитини виконують значущі дорослі, тобто батьки, бабусі, дідусі, вихователі. Все, що кажуть батьки, приймається дитиною беззастережно, як істина в останній інстанції. Тому одна єдина фраза, кинута зопалу, на емоціях може сильно вплинути на все подальше життя дитини.

Крім того, до певного віку діти сприймають все буквально, не здатні зрозуміти переносне значення, жарт або оцінити контекст, тобто настрій батьків, ситуацію, в якій було сказано що-небудь і події, які привели батьків до такого вислову. Звичайно, далеко не завжди випадково кинута дитині фраза в майбутньому стає психічним розладом.

Величезну роль відіграє атмосфера у сім'ї в цілому, відчуття безпеки, любові і турботи. Крім того, діти прекрасно переймають моделі поведінки і звички, які батьки можуть не усвідомлювати. На цю тему є прекрасне англійське прислів'я: "Не виховуйте дітей, все одно вони будуть схожі на вас. Виховуйте себе".

Отже, чи можемо ми сказати, що всі психологічні біди йдуть корінням глибоко в дитинство? Загалом так, хіба що ми відповіли б на це питання менш категорично. У формуванні кожної проблеми відводиться певна роль вихованню і середовищу, в якому людина виросла.

Чи означає це, що нам потрібно копатися в своєму минулому, щоб вирішувати свої проблеми і жити повноцінним і щасливим життям? Це лише один з методів, який далеко не універсальний. Комусь більше підійде дослідження минулого, комусь краще вчитися вирішувати свої проблеми в ситуаціях тут і зараз. Але є одне універсальне правило. Зміни стають можливими лише тоді, коли людина бере за них відповідальність на себе і перестає звинувачувати минуле.