Чому дорослі діти часом мало не в точності повторюють долю своїх батьків? Адже ви напевно помічали, що в деяких сім'ях нещасливе кохання, розлучення або чоловік-агресор немов передаються у спадок з покоління в покоління. Хтось вважає це злим фатумом, сімейним прокляттям, пристрітом чи псуванням, інформує Ukr.Media.
Але насправді це явище добре знайоме психологам, і воно нічого спільного з містикою не має. Це так званий життєвий сценарій, тобто несвідоме копіювання знайомої з дитинства моделі поведінки. Чи можна його змінити, і якщо так, то як «написати» для себе щасливе життя?
Як формується сценарій долі
Перші начерки сценарію формуються до 3 років. У цьому віці дитина повністю і цілком довіряє батькам. Вони для неї приклад у всьому. Норми взаємодії мами і тата відкладається у підсвідомості як єдино вірна і правильна модель близьких відносин між людьми. Також вплив можуть надавати казки, фільми і мультики. Дитина вбирає все, як губка, незалежно від того, подобається їй це чи ні.
До 5-7 років написані практично всі глави сценарію, включаючи кінцеву мету, до якої людина буде рухатися тепер все доросле життя. Корективи в план долі можуть бути внесені раптовими серйозними змінами: відходом з сім'ї когось з батьків (розлучення, смерть), появою нового члена сім'ї (народження дитини, поява зведених братів чи сестер), важкою хворобою.
Гриф «затверджено і готовий до реалізації» сценарій отримує в підлітковому віці. Люди навіть не здогадуються про його існування, але дисципліновано виконують всі пункти. Наприклад, щоб зберегти сценарій, людина часто обирає собі в партнери схожих на батьків людей. З ними можна програвати свої відносини з дитинства, намагаючись відтворити знайому модель сім'ї.
Чому так відбувається? Люди бояться всього нового, а ось те, що вже знайоме, викликає довіру. Навіть якщо нам не дуже подобається життя батьків, і ми всіляко намагаємося жити інакше, — йти второваною стежкою життя завжди легше, ніж створювати власний шлях.
Сам собі режисер: пишемо власний сценарій
Життєвий сценарій можна не тільки змінити, але і повністю переписати. Для цього потрібно усвідомити, що він є, і ви йому довіряєте. В цьому випадку ви зможете уникнути помилок батьків і використовувати тільки позитивний досвід своєї сім'ї. Ось кілька простих порад, з чого почати.
- Придивіться до своїх слів, вчинків, реакцій на ті чи інші події. Час від часу в них «проявляються» ваші батьки. У конфліктах, наприклад, ви можете говорити словами своєї мами, повністю копіюючи її поведінку з татом. Спробуйте відстежити ці моменти і вчасно зупиніться. Спробуйте почути саме свій голос і відреагувати так, як хочеться вам.
- Іноді стаєте стороннім спостерігачем. Проаналізуйте свої минулі невдачі. Які ваші дії і слова призвели до такого результату? Поспостерігайте за стосунками у сім'ях друзів, знайомих, колег. З кого ви могли б взяти приклад? Так ви отримаєте знання про інші моделі поведінки, які можна «вписати» у свій сценарій життя.
- У вашому родинному дереві ніхто не спромігся створити міцну, щасливу сім'ю, і ви боїтеся повторити цю ситуацію? Станьте першим, хто це зробить. Ви — це не ваша прабабуся, бабуся і мама. Вони виховувалися в одній родині і просто перейняли поведінку один одного, тому отримали однаковий результат. Хочете інший підсумок? Почніть поводитися інакше!
- Замініть негативні установки, які вам дісталися у спадок, на позитивні і надихаючі. Наприклад, поміняйте принцип «чоловікам (жінкам) не можна довіряти: вони точно обдурять» на «мене оточують тільки чудові і чесні люди».
- Візьміть відповідальність за своє життя на себе. Тільки ви вирішуєте, яку роль будете грати роль жертви або переможця.
Пам'ятайте, що ви маєте право пробувати різні варіації життєвих сценаріїв. Можливі помилки, але вони зроблять вас лише мудрішими. Станьте творцем свого життя без оглядки на минуле!
