Жартівливу дражнилку про «ябеду-корябеду» всі пам'ятають з дитинства. Цей прикрий статус отримати дуже легко, адже не кожен дорослий стане розбиратися у причинах доносів. Але найчастіше дитина хоче поділитися інформацією з близькими людьми або намагається звернутися за допомогою в непростій для неї ситуації абсолютно без злого умислу. Як побачити тонку грань між «стукацтвом» і спробою отримати допомогу, а також як реагувати на отриману від дитини інформацію, інформує Ukr.Media.
Причини ябедництва
Основним мотивом для скарг є заохочення дорослих. Ви можете перетворити дитину в донощика, самі того не бажаючи і не помічаючи. Ситуація зустрічається у родинах з декількома дітьми, де мама регулярно просить розповідати про витівки брата або сестри. З проханням такого «співробітництва» може звернутися педагог чи вихователь — і малюки охоче відгукуються, проявляючи чудеса спостережливості. Не дивуйтеся, що зовсім скоро малюк відчує себе з вами на рівних і перестане рахуватися з авторитетом дорослих, яким надає «цінну інформацію».
Серед інших причин психологи називають також наступні.
- Заздрість або ревнощі. З появою молодшого брата або сестри в сім'ї вчорашній улюбленець намагається зіпсувати враження про нового «фаворита». Намагайтеся приділяти всім дітям рівну кількість уваги, попри їх вік.
- Самоствердження. Малюк виставляє в негативному світлі однолітків або однокласників, підкреслюючи цим порівнянням власні гідності. Якщо діти живуть і виховуються в комфортному середовищі, така хвороблива потреба не виникає.
- Образа чи помста. Причиною для скарги може стати звичайне нерозуміння або безглузда сварка. У спробі помститися кривдникові діти часто розповідають про його промахи, а іноді і придумують ситуацію, яка обов'язково вимагатиме покарання.
Заборона на скарги не вирішить проблему — навпаки, ви можете відштовхнути малюка і зруйнувати тендітні довірчі відносини.
Ябеда в 4 роки і ябеда в 10 років — в чому різниця
Кожну ситуацію потрібно розглядати, враховуючи рівень розвитку дитини. У різному віці діти "доносять" один на одного по-різному і керуються різними мотивами.
До 3 років
У такому юному віці діти не здатні свідомо ябедничати, оскільки мислення знаходиться на стадії формування. Вони не вміють передбачати наслідки власних вчинків, а до аналізу поведінки оточуючих їм ще далеко.
З 3 до 5 років
В цю пору малюки щиро діляться побаченим, розповідають про важливі події ─ на перше місце завжди виходять емоції, а не факти. Дитина приходить за порадою, тому що поки вона не в змозі дати правильну оцінку тому, що відбувається. Завдання дорослого ─ обговорити з дитиною її поведінку і підказати, як краще вчинити наступного разу. Дітям властиво помилятися, але саме в сім'ї формується життєва шкала цінностей.
з 5 до 7 років
Саме в такому віці засвоюються правила поведінки в суспільстві, і для закріплення результату дитина автоматично стежить, щоб їх виконували оточуючі. Не можна говорити про злісний донос, якщо дошкільник повідомив про якесь порушення. Він демонструє власні знання і намагається направити «порушника спокою» на шлях істинний.
З 7 до 9 років
У молодших школярів виявляється в пріоритеті спілкування, тому на порушення школяр реагує більш стримано. Він вже здатний зрозуміти, що кожна людина — це окрема особистість зі своїми смаками та уподобаннями, а норми в сім'ях можуть відрізнятися. З 1 по 3 клас дитячі «доноси» свідчать про соціалізацію дитини. Цілком нормально, що за допомогою ваш син або дочка звертається саме до дорослих, адже саме вони навчають і встановлюють правила.
Не поспішайте навішувати на дитину будь-якого віку ярлик «ябеда», не розібравшись в істинних причинах такої поведінки. Постарайтеся навчити її самостійно визначати, коли знадобиться допомога дорослих і звернутися за нею буде не соромно, а в яких випадках проблему можна вирішити без їх участі.
