Як зрозуміти, що вам брешуть

Брехня — властивість людської психіки зі спірним, з точки зору моральності, значенням. У дитинстві нас вчили, що брехати недобре, але і бути обдуреним ніхто не хоче, незалежно від віку та обставин. Однак ми всі в тій чи іншій мірі змушені вдаватися до брехні. Більше того, навряд чи люди змогли б спілкуватися один з одним, якби ми раптом стали завжди і скрізь говорити тільки правду. Тому брехня — це двосічний меч. В деяких випадках вона може бути на спасіння, в інших же — мати руйнівні наслідки. Тому в спілкуванні так важливо вчасно розпізнати, говорить людина правду чи бреше на ранніх етапах, поки ця брехня не торкнулася особисто вас, інформує Ukr.Media.

Зробити це непросто, особливо якщо співрозмовник вміє брехати професійно, але не неможливо. Адже перед законами психології ми всі рівні — така наша природа, вона однакова у всіх. Тому, якщо ви будете уважні до невербальних знаків, які підсвідомо подає ваш партнер по спілкуванню, ви напевно зможете з високою часткою вірогідності оцінити правдивість його слів. Так на що варто звертати прицільну увагу і які особливості в поведінці повинні вас насторожити?

Скупість на слова

Придумати правдоподібну неправду, багату несуперечливими деталями, не так вже й просто, як може здатися. Тому брехуни намагаються говорити якомога менше, часто відбуваються загальними фразами. Їх мова по темі не дуже інформативна, якщо проаналізувати. Це певною мірою суперечить думці про те, що брехуни придумують барвисті історії з безліччю подробиць. Але воно дійсно так: ризик помилитися в спонтанній промові і видати себе досить великий.

Жестикуляція

Щоб розпізнати брехню, під час розмови варто дивитися не тільки на те, що людина говорить, але і що при цьому хоче донести до нас її мова жестів. Тіло в меншій мірі схильне брехати, ніж мова. Л.дт, які говорять правду, відрізняються більш активною жестикуляцією. При цьому жести їх відкриті і направлені в бік співрозмовника. Водерчас, якщо людина бреше, він здійснює рухи у напрямку до себе.

Повторення — ознака брехні

Якщо неправдиву історію потрібно придумувати спонтанно, на ходу, мозку необхіден для цього час. Щоб уникнути підозрілого вакууму мовчання, який, напевно, видасть брехуна, він прагне заповнити його повторенням щойно сказаної репліки або питанням співрозмовника.

Ефект заперечення

Вірний спосіб визначити неправдивість інформації, яку до вас доносять, заявити співрозмовнику прямо, що він бреше. Подивіться на те, як він відреагує на це звинувачення. І у випадку, якщо людина говорить правду, і тоді, коли вона бреше, першою і найбільш очевидною реакцією буде заперечення. А ось відтінки цього заперечення дуже різняться. Той, хто говорить правду, намагається довести це за допомогою апелювання до все нових і нових фактів. А ось лукавий співрозмовник віддасть перевагу голослівним запереченням. Все тому, що доказової бази і фактів, якими можна спростувати обвинувачення, у нього просто немає.

Агресивна поведінка

Якийсь надрив, навмисна мовленнєва подача аж до присутності агресивних ноток — це ще одна обставина, яка має змусити вас засумніватися в щирості свого візаві і розпізнати його брехню. Якщо ж брехун розуміє, що його маневр розкритий, його мова набуває гнівні нотки аж до того, що він вступає у відкрите протистояння. В таких умовах йому нічого не варто звинуватити вас у неправоті, використовуючи тактику нападу в якості захисту.