Ніколи не забороняйте собі плакати

"Сльози — це прояв слабкості", "Плакати соромно і неприємно". Ви ловили себе на таких думках, або, можливо, чули від інших? Ці переконання грають з нами злий жарт і сильно обмежують можливості. Але і повністю впадати в плаксивий стан теж не варто. Далі про те, чому краще дати волю емоціям і як при цьому зберегти психологічний баланс, інформує Ukr.Media.

Чому нам хочеться плакати

Якщо ви почали плакати, не забороняйте собі це робити. Пригнічені емоції можуть стати причиною серйозних фізіологічних порушень і навіть хвороб. Але і впадати в апатію або істерику з кожного приводу категорично не можна. Спочатку відмовтеся від сліз. Чому? Бажання поплакати — це бажання бути жертвою, у своїх думках звинувачувати близьких людей. Коли ви це робите, ви перетворюєтеся в жертву. Слабку, нездорову, без почуття власної гідності та поваги особистість.

Якщо до горла підступив клубок і на очах ось-ось виступлять сльози, у вас є два варіанти поведінки:

1. Взяти відповідальність і миттєво почати покращувати ситуацію.
2. Звинуватити інших, страждати та плакати.

Другий варіант обирає більшість, тому що це набагато простіше. Вам нічого не потрібно робити. Ви просто чекаєте, коли хтось зробить крок назустріч, прийде, вибачиться і змінить ваше життя.

Якщо вам подобається позиція жертви, подобається постійно чекати, поки інші люди зроблять вас щасливими, тоді просто усвідомте, що сльози спрощують ваше життя. І це ваш власний вибір. В тому, що ви плачете, немає винних. Навіть навпаки, ви — маніпулятор, який витягує вигоду.

Запам'ятайте, коли людина звинувачує інших, вона не працює над собою, не покращує своє життя. Її мислення поглинене звинуваченнями.

Якщо ви не маєте наміру бути жертвою і хочете отримувати від життя бажане, дотримуйтесь рекомендацій.

Як вийти зі стану жертви та полюбити себе

• Коли накочує депресивний стан і хочеться поплакати, закрийте очі та запитайте себе: "Кого зараз я звинувачую?". Визначте цю людину.
• Далі задайте собі питання: "Чи відповідає ця людина за створення мого життя?". Прийдіть до розуміння, що ніхто не відповідає за вас, крім вас самих.
• Подумайте: "Яка моя поведінка приводить мене до щастя, до радості?". Це може бути заняття творчістю або хобі. Можливо, коли ви приходите у своє улюблене місце, улюблений ресторан. Або у вашому житті є людина, після спілкування з якою вам відразу стає добре.
• Візьміть аркуш паперу і напишіть правило: "Я сама створюю своє щастя всередині. Як я ставлюся до себе, так і світ ставиться до мене. Якщо я не можу зробити себе щасливим, значить, ніхто не зможе. Тому я роблю себе щасливою прямо зараз. Немає нічого і немає нікого, хто може вплинути на моє щастя".
• Закрийте очі та уявіть, як на рівні серця у вас розчиняється темний кружечок. Це розчиняється ваша образа. А замість неї з'являється яскраве сонечко, яке починає світити. Вам стає тепло, сяйво виходить за межі вашого тіла і висвітлює ваше життя. І все ваше життя стає щасливим.