Компроміси, яких не має бути у відносинах

Принцип "нехай буде, як буде" не працює, якщо ви з партнером намагаєтеся створити дійсно міцний союз. Деякі помилково вважають, що компроміс — це ознака слабкості, поступка. Але насправді, за взаємної угоди поступитися, чимось пожертвувати повинні обидва партнери, а не один, інформує Ukr.Media. Але все ж таки існують такі ситуації, коли досягнення компромісу не вихід, а початок кінця:

Коли вас намагаються принизити

Якщо партнер регулярно намагається зачепити вас, каже, що ви нічого не варті, ваше хобі нудне, а робота неперспективна, варто замислитися над вашими відносинами. Не потрібно погоджуватися на "компроміс", у якому ви кидаєте роботу або захоплення лише тому, що партнер цього хоче. Не забувайте, що чоловік, які б золоті гори він не обіцяв, може піти у будь-яку мить, тож ви ризикуєте залишитися без джерела доходу і даху над головою.

Коли ваші погляди на майбутнє не сходяться

Наприклад, ви хочете дітей, а ваш чоловік ні, або навпаки. І погоджуєтеся на компроміси: "давай через рік", "мене підвищать і заведемо дитину", "ще один проєкт, а потім народимо". Такі угоди ні до чого гарного не призведуть, адже змусити захотіти дитину не можна, тому через рік або після підвищення партнер вигадає нову причину відкласти вагітність. Те ж саме і з шлюбом. Не варто залишатися з людиною, яка категорично проти узаконення відносин — переробити її навряд чи вийде. Але, пішовши від такого чоловіка, ви не втратите час і зможете знайти людину зі схожими поглядами на життя.

Коли за вас вирішують, з ким спілкуватися

Якщо чоловік каже, що подруги вам не потрібні і дозволяє з ними бачитися за умови, що він буде присутній — це не компроміс, а обмеження. Або, наприклад, у вас є друзі чоловічої статі, але партнер агресивно до них налаштований і без приводу ревнує, а тому забороняє з ними спілкуватися. Може статися й таке, що навіть контакти з родиною можуть дратувати коханого. Усе перераховане — це втручання у особистий простір, перші ознаки насильства у відносинах. Не варто йти на жодні угоди щодо близьких людей — лише ви самі вирішуєте, коли і з ким хочете спілкуватися.

Правила встановлюються тільки для вас

Наприклад, вам не можна зустрічатися з подругами у вихідні, ходити у клуби, одягатися "зухвало". Але при цьому партнер абсолютно вільно може ходити у бари з друзями, щоб подивитися футбол, їздити на риболовлю або спілкуватися з іншими дівчатами. Така "гра у одні ворота" не призведе ні до чого гарного. Тут немає компромісу, тільки непотрібна жертовність з боку дівчини. Необхідно "на березі" встановити особисті кордони, а якщо не вийшло це зробити, завершувати відносини.