П'ять ілюзій про розлучення, від яких треба терміново позбутися

Замість сухого переліку ілюзій і категоричних висновків, спробуємо по-людськи й чесно поговорити про те, що насправді думають і відчувають люди перед розлученням — і про що зазвичай замовчують. Нижче — погляд із життя, а не з підручника психології, інформує Ukr.Media.

П'ять найпоширеніших ілюзій про розлучення, або про що мовчить серце.

Розлучення — це завжди емоція, біль, очікування і, звісно, мрії про те, що далі буде якщо не краще, то хоча б простіше. Але чи так це насправді? Ось деякі ілюзії, з якими стикаються (і які потім часто розбиваються об реальність) як жінки, так і чоловіки.

Ілюзії, в які найчастіше вірять жінки:

«Чоловік піде, а гроші та турбота залишаться»

Десь у глибині душі часто є сподівання: якщо чоловік і йде, то поряд із ним залишаться його зобов'язання — фінансові і моральні. Проте життя рідко буває таким простим. І закон, і совість не завжди працюють так, як хотілось би. Звісно, є чоловіки, які сумлінно сплачують аліменти, цікавляться життям дітей та навіть допомагають колишній дружині в скрутні моменти. Але буває й інакше: хтось зникає з радарів, хтось сприймає розлучення як повне звільнення від будь-яких обов'язків. Усе залежить і від характеру, і від життєвих обставин, і від стосунків.

«Батько завжди любитиме дітей і дбатиме про них, навіть якщо у нього з'явиться нова сім'я»

На це сподівається чи не кожна мати — адже серце ж болить найперше за синів і дочок. Та правда така: стосунки іноді розвиваються за складнішими сценаріями, ніж нам хотілося б. Нові сім'ї, нові звички, нові обов'язки — іноді це все віддаляє від минулого життя. Водночас багато татусів залишаються чудовими татами навіть після того, як «сторінку перегорнуто». На жаль, у типових статтях це часто перебільшується, тож істина десь посередині.

«Новий чоловік буде кращим за колишнього, до того ж швидко й одразу полюбить моїх дітей»

Мріяти — це людська природа. Але давайте чесно: зустріти ідеального партнера після розлучення складно, особливо коли є діти. Чоловіки після сорока — дуже різні: серед них є й успішні, й чуйні, і ті, хто шукає серйозних стосунків. Натомість зустріти людину, яка не лише любитиме вас, а й щиро прийме ваших дітей, — це справжній подарунок долі. Не варто покладатися на швидку казку, але й опускати руки не потрібно.

«Я ж пожертвую собою заради дітей — і тоді їм буде краще»

Батьківське самоусвідомлення часто підводить до такого сценарію. Дуже хочеться зробити дітям максимум добра — пожертвувати особистим життям і усім заради них. Та іноді ця жертовність обертається проти обох: діти відчувають більшу відповідальність, а іноді й провину… А батьки — втрачений сенс і власні мрії. Будьте щасливі самі — і передавайте це щастя дітям.

Ілюзія, яку іноді плекатимуть чоловіки:

«Вона все одно повернеться»

Болюча, але поширена надія: мовляв, без мене вона не впорається. Насправді ж, жінки сильніші, ніж здається. Хтось повертається, але більшість іде своїм шляхом, навіть через труднощі. Гідність, підтримка подруг, нові цілі допомагають не оглядатися в минуле. І навіть якщо новий чоловік виявиться неідеальним, далеко не кожна захоче повертатися.

І головне: Не шукайте універсальних порад чи чорно-білих рішень

Кожна історія — унікальна. Комусь дійсно варто радитися з психологом, а комусь — просто поговорити з другом. Не будуйте своє майбутнє виключно на порадах з інтернету — дослухайтеся до себе і своїх дітей, а ще шукайте підтримку там, де вона є: у знайомих, спеціалістів, тих, хто справді здатен допомогти, а не додати болю.

Розлучення не обов'язково має бути темною, безпросвітною смугою. Так, це непростий етап, але навіть у ньому є місце новому початку, відкриттям і щастю. Важливо — не втратити себе в цьому процесі.